Цеглинський Григорій Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' (народився {{дн|9|3|1855}} в [[Калуш]]і, тепер Івано-Франківської області — помер {{дс|23|10|1912}} у Відні, Австрія) — український громадський і культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' (народився {{дн|9|3|1855}} в [[Калуш]]і, тепер Івано-Франківської області — помер {{дс|23|10|1912}} у Відні, Австрія) — український громадський і культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].


== З біографії ==
== З біографії ==
Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874–1879).
Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874–1879).


По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887–1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887–1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].


З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич. — Дрогобич: «Відродження», 1995. — 304 сторінок, сторінки 5-6.</ref>
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910&nbsp;— директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич.&nbsp;— Дрогобич: «Відродження», 1995.&nbsp;— 304 сторінок, сторінки 5-6.</ref>


Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».
Рядок 12: Рядок 12:
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».


У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).


Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.


== Творчий доробок ==
== Творчий доробок ==
Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. [[міщанство]], шляхту й інтелігенцію:
Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке [[міщанство]], шляхту й інтелігенцію:
* «Тато на заручинах»,
* «Тато на заручинах»,
* «Соколики» (1884), [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] назвав її найкращим твором галицької драматургії;
* «Соколики» (1884), [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] назвав її найкращим твором галицької драматургії;
* «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.;
* «Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
* «На добродійні цілі»,
* «На добродійні цілі»,
* «Тато на заручинах»;
* «Тато на заручинах»;
драми дидактичного характеру:
драми дидактичного характеру:
* «Ворожбит» і
* «Ворожбит» і
⚫
* «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, статті, про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
* «Кара совісти» (1895),
{{Однофамільці|Цеглинський}}

⚫
оп., вірші, ст., про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 13:54, 7 серпня 2014

Григóрій Іва́нович Цегл́инський (народився 9 березня 1855(18550309) в Калуші, тепер Івано-Франківської області — помер 23 жовтня 1912 у Відні, Австрія) — український громадський і культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат Романа Цеглинського.

З біографії

Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874–1879).

По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887–1888) й організатор театру «Руська Бесіда».

З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої Перемиської Державної гімназії.[1]

Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».

Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».

У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).

Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.

Творчий доробок

Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке міщанство, шляхту й інтелігенцію:

  • «Тато на заручинах»,
  • «Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
  • «Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
  • «На добродійні цілі»,
  • «Тато на заручинах»;

драми дидактичного характеру:

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цеглинський.

Примітки

  1. ↑ Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич. — Дрогобич: «Відродження», 1995. — 304 сторінок, сторінки 5-6.

Література


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цеглинський_Григорій_Іванович&oldid=14636381