Астрограф: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Доповнення. Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Астрограф''' ({{lang-el|αστρον}} — ''[[зоря]]'', {{lang-el2|γραφω}} — ''пишу'') — [[телескоп]] для [[фотографування]] [[небесне світило|небесних світил]]. |
'''Астрограф''' ({{lang-el|αστρον}} — ''[[зоря]]'', {{lang-el2|γραφω}} — ''пишу'') — [[телескоп]] для [[фотографування]] [[небесне світило|небесних світил]]. |
||
З часів винаходу [[Галілей|Галілея]] телескопи призначались виключно для візуальних спостережень. З кінця [[XIX]] століття, з винаходом [[фотографія|фотографії]] в [[астрономія|астрономію]] увійшов фотографічний метод спостережень. В [[фокальна_площина|фокальну площину]] [[телескоп|телескопу]] прикріплена касета з фотопластинкою. Зараз в якості фотоприймача застосовують [[Фотометричні_прилади_із_зарядовим_зв'язком|ПЗЗ-камери]]. |
|||
| ⚫ | За схемою будови ''астрографи'' можуть бути рефракторами, рефлекторами або дзеркально-лінзовими [[телескоп]]ами. |
||
Спеціальні телескопи призначені виключно для фотографічних спостережень традиційно називають астрографами, в наш час це всі великі телескопи. |
|||
| ⚫ | За схемою будови ''астрографи'' можуть бути рефракторами, рефлекторами або дзеркально-лінзовими [[телескоп]]ами. Поворот астрографа услід за добовим обертанням [[небесна сфера|небесної сфер]]и відбувається за допомогою точного годинникового механізму, контроль за переміщенням труби — за допомогою гіда (другої оптичної труби, яку встановлено паралельно до першої). В сучасних астрографах застосовують фотоелектричний гід, який автоматично утримує обрану зорю в полі зору. |
||
Астрографи бувають короткофокусні, нормальні, довгофокусні та ін. |
Астрографи бувають короткофокусні, нормальні, довгофокусні та ін. |
||
Версія за 05:22, 10 серпня 2014
Астрограф (грец. αστρον — зоря, γραφω — пишу) — телескоп для фотографування небесних світил.
З часів винаходу Галілея телескопи призначались виключно для візуальних спостережень. З кінця XIX століття, з винаходом фотографії в астрономію увійшов фотографічний метод спостережень. В фокальну площину телескопу прикріплена касета з фотопластинкою. Зараз в якості фотоприймача застосовують ПЗЗ-камери.
Спеціальні телескопи призначені виключно для фотографічних спостережень традиційно називають астрографами, в наш час це всі великі телескопи.
За схемою будови астрографи можуть бути рефракторами, рефлекторами або дзеркально-лінзовими телескопами. Поворот астрографа услід за добовим обертанням небесної сфери відбувається за допомогою точного годинникового механізму, контроль за переміщенням труби — за допомогою гіда (другої оптичної труби, яку встановлено паралельно до першої). В сучасних астрографах застосовують фотоелектричний гід, який автоматично утримує обрану зорю в полі зору.
Астрографи бувають короткофокусні, нормальні, довгофокусні та ін.
Короткофокусні астрографи (з фокусною відстанню до 1 м), проте з великим вхідним отвором застосовують для фотографування зір на великих ділянках неба, комет, астероїдів, штучних супутників Землі,метеорів.
Для точніших вимірювань зоряних положень використовують астрографи з фокусною відстанню в кілька метрів, серед них — нормальні астрографи (з F-3.5 м).
Довгофокусні астрографи (з F«10—15 м) застосовують для визначення зоряних паралаксів і виявлення подвійних систем та ін.
Дзеркальні астрографи внаслідок їхньої великої світлосили використовують для фотографування слабких об'єктів.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.