Двадцята династія єгипетських фараонів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''XX династія''' - одна з династій [[фараон]]ів в Стародавньому Єгипті. Її правлінням закінчилося [[Нове царство (Стародавній Єгипет) | Нове царство]], після чого настав так званий [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третій перехідний період]]. Разом з [[XIX династія | XIX династією]] їх часто об'єднують в династію [[Рамессиди | Рамессидів]].
'''XX династія''' — одна з династій [[фараон]]ів в Стародавньому Єгипті. Її правлінням закінчилося [[Нове царство (Стародавній Єгипет) | Нове царство]], після чого настав так званий [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третій перехідний період]]. Разом з [[XIX династія | XIX династією]] їх часто об'єднують в династію [[Рамессиди | Рамессидів]].


== Історія ==
== Історія ==
Обставини зміни [[XIX династія | XIX династії]] на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті [[Рамсес II | Рамсеса II Великого]] центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління [[Ехнатон | Аменхотепа IV (Ехнатона)]]. Наприкінці правління жінки-фараона [[Таусерт]] їх XIX династії в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) [[Сетнахта]], що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона [[Мернептах]]а.
Обставини зміни [[XIX династія | XIX династії]] на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті [[Рамсес II | Рамсеса II Великого]] центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління [[Ехнатон | Аменхотепа IV (Ехнатона)]]. Наприкінці правління жінки-фараона [[Таусерт]] їх XIX династії в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) [[Сетнахта]], що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона [[Мернептах]]а.


[[Євсевій Кесарійський]], цитуючи [[Манефон]]а, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки<ref name="Eusebius">{{книга|автор=Eusebius|заголовок=Chronicle |ссылка=http://www.attalus.org/translate/eusebius1.html#145 |pages=145—146}}</ref>. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:
[[Євсевій Кесарійський]], цитуючи [[Манефон]]а, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки<ref name="Eusebius">{{книга|автор=Eusebius|заголовок=Chronicle |ссылка=http://www.attalus.org/translate/eusebius1.html#145 |pages=145—146}}</ref>. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:


* 1186/1185 - 1070/1069 роки до н. е. (бл. 116 років) - по Ю. фон Бекерату;
* 1186/1185&nbsp;— 1070/1069 роки до н.&nbsp;е. (бл. 116 років)&nbsp;— по Ю. фон Бекерату;
* 1190-1077 роки до н. е. (бл. 113 років) - по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону<ref name="Hornung">{{книга|автор=Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. |заголовок=Ancient Egyptian Chronology |seite=493}}</ref>.
* 1190–1077 роки до н.&nbsp;е. (бл. 113 років)&nbsp;— по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону<ref name="Hornung">{{книга|автор=Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. |заголовок=Ancient Egyptian Chronology |seite=493}}</ref>.


Під час свого недовгого правління енергійний Сетнахта, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина [[Рамсес III | Рамсеса III]], яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою одного з змов.
Під час свого недовгого правління енергійний Сетнахта, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина [[Рамсес III | Рамсеса III]], яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою одного з змов.
Рядок 14: Рядок 14:
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>.
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>.


Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в [[Долина Царів | Долині царів]]. Збереглися [[Папірус Еббота | папіруси Еббота]] і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XIII династії]] [[Собекемсаф]]а, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і [[Сеті I]]. З фараонів [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XVIII]] - XX династій тільки мумії [[Аменхотеп II | Аменхотепа II]] і [[Тутанхамон]]а були знайдені в своїх гробницях<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=192—193}}</ref>.
Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в [[Долина Царів | Долині царів]]. Збереглися [[Папірус Еббота | папіруси Еббота]] і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XIII династії]] [[Собекемсаф]]а, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і [[Сеті I]]. З фараонів [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XVIII]]&nbsp;— XX династій тільки мумії [[Аменхотеп II | Аменхотепа II]] і [[Тутанхамон]]а були знайдені в своїх гробницях<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=192—193}}</ref>.


Під час правління [[Рамсес XI | Рамсеса XI]], останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона [[Херіхор]]а виявилися зосереджені всі вищі державні посади - [[чаті]] і глави єгипетської армії.
Під час правління [[Рамсес XI | Рамсеса XI]], останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона [[Херіхор]]а виявилися зосереджені всі вищі державні посади&nbsp;— [[чаті]] і глави єгипетської армії.


Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в [[Дельта Ніла | Дельті]] це не визнали, там утворилася своя династія - [[XXI династія (Давній Єгипет) | XXI]], котра правила з [[Таніс]​​]і. В результаті Єгипет як єдина держава перестав існувати, почався період староєгипетської історії, який називається [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третім перехідним періодом]]<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=205—206}}</ref>. Водночас історик [[І. А. Стучевський]] висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив [[Піанхі]]<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=145—146, 151—158}}</ref>. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту [[Несубанебджед]]. Тільки син Піанхі, [[Пінеджем I]], став знову використовувати царську титулатуру<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=178—179}}</ref>.
Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в [[Дельта Ніла | Дельті]] це не визнали, там утворилася своя династія&nbsp;— [[XXI династія (Давній Єгипет) | XXI]], котра правила з [[Таніс]​​]і. В результаті Єгипет як єдина держава перестав існувати, почався період староєгипетської історії, який називається [[Третій перехідний період (Стародавній Єгипет) | Третім перехідним періодом]]<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=205—206}}</ref>. Водночас історик [[І. А. Стучевський]] висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив [[Піанхі]]<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=145—146, 151—158}}</ref>. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту [[Несубанебджед]]. Тільки син Піанхі, [[Пінеджем I]], став знову використовувати царську титулатуру<ref>{{книга|автор=Стучевский И. А.|заголовок=Рамсес II и Херихор|страницы=178—179}}</ref>.


== Список фараонів ==
== Список фараонів ==
Рядок 31: Рядок 31:
| <small>'''Ю. фон Бекерат'''
| <small>'''Ю. фон Бекерат'''
|-
|-
| [[Сетнахт]] || Усеркаура || 1190—1188 || 1186/1185 — 1183/1182||
| [[Сетнахт]] || Усеркаура || 1190—1188 || 1186/1185&nbsp;— 1183/1182||
|-
|-
| [[Рамсес III]] || Усермаатра Меріамон || 1187—1157 || 1183/1182 — 1152/1151 ||
| [[Рамсес III]] || Усермаатра Меріамон || 1187—1157 || 1183/1182&nbsp;— 1152/1151 ||
|-
|-
| [[Рамсес IV]] || Усер/Хекамаатра Сетепенамон || 1156—1150 || 1152/1151 — 1145/1144 ||
| [[Рамсес IV]] || Усер/Хекамаатра Сетепенамон || 1156—1150 || 1152/1151&nbsp;— 1145/1144 ||
|-
|-
| [[Рамсес V]] || Усермаатра Сехеперенра || 1149—1146 || 1145/1144 — 1142/1140 ||
| [[Рамсес V]] || Усермаатра Сехеперенра || 1149—1146 || 1145/1144&nbsp;— 1142/1140 ||
|-
|-
| [[Рамсес VI]] || Небмаатра Меріамон || 1145—1139 || 1142/1140 — 1134/1132 ||
| [[Рамсес VI]] || Небмаатра Меріамон || 1145—1139 || 1142/1140&nbsp;— 1134/1132 ||
|-
|-
| [[Рамсес VII]] || Усермаатра Сетепенра Меріамон || 1138—1131 || 1134/1132 — 1126/1123 ||
| [[Рамсес VII]] || Усермаатра Сетепенра Меріамон || 1138—1131 || 1134/1132&nbsp;— 1126/1123 ||
|-
|-
| [[Рамсес VIII]] || Усермаатра Ахенамон || 1130 || 1126/1123 — 1125/1121 ||
| [[Рамсес VIII]] || Усермаатра Ахенамон || 1130 || 1126/1123&nbsp;— 1125/1121 ||
|-
|-
| [[Рамсес IX]] || Неферкара Сетепенра || 1129—1111 || 1125/1121 — 1107/1103 ||
| [[Рамсес IX]] || Неферкара Сетепенра || 1129—1111 || 1125/1121&nbsp;— 1107/1103 ||
|-
|-
| [[Рамсес X]] || Хепермаатра Сетепенра || 1110—1107 || 1107/1103 — 1103/1099 ||
| [[Рамсес X]] || Хепермаатра Сетепенра || 1110—1107 || 1107/1103&nbsp;— 1103/1099 ||
|-
|-
| [[Рамсес XI]] || Менмаатра Сетепенптах || 1106—1077 || 1103/1099 — 1070/1069 ||
| [[Рамсес XI]] || Менмаатра Сетепенптах || 1106—1077 || 1103/1099&nbsp;— 1070/1069 ||
|}
|}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}
[[Категорія:Історія Єгипту]]

Версія за 14:31, 15 вересня 2014

XX династія — одна з династій фараонів в Стародавньому Єгипті. Її правлінням закінчилося Нове царство, після чого настав так званий Третій перехідний період. Разом з XIX династією їх часто об'єднують в династію Рамессидів.

Історія

Обставини зміни XIX династії на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті Рамсеса II Великого центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління Аменхотепа IV (Ехнатона). Наприкінці правління жінки-фараона Таусерт їх XIX династії в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) Сетнахта, що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона Мернептаха.

Євсевій Кесарійський, цитуючи Манефона, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки[1]. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:

  • 1186/1185 — 1070/1069 роки до н. е. (бл. 116 років) — по Ю. фон Бекерату;
  • 1190–1077 роки до н. е. (бл. 113 років) — по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону[2].

Під час свого недовгого правління енергійний Сетнахта, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина Рамсеса III, яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою одного з змов.

Стелла з гробниці ХХ династії Єгипту, на якій зображений ряд фараонів Середнього і Нового царства

При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки Нубію. При цьому посилилився політичний та економічний поділ Нижнього і Верхнього Єгипту, де влада поступово зосередилася в руках фіванських жерців Амона. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав Рамсеснахт, потім його змінив син, Аменхотеп, який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в Ель Кабі. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління Рамсеса IX. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися[3].

Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в Долині царів. Збереглися папіруси Еббота і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона XIII династії Собекемсафа, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і Сеті I. З фараонів XVIII — XX династій тільки мумії Аменхотепа II і Тутанхамона були знайдені в своїх гробницях[4].

Під час правління Рамсеса XI, останнього правителя XX династії, в руках верховного жерця Амона Херіхора виявилися зосереджені всі вищі державні посади — чаті і глави єгипетської армії.

Традиційно вважається, що після смерті Рамсеса XI влада в Південному Єгипті виявилася в руках верховного жерця Херіхора, який проголосив себе фараоном, утворивши незалежну жрецьку державу. При цьому в Дельті це не визнали, там утворилася своя династія — XXI, котра правила з [[Таніс]​​]і. В результаті Єгипет як єдина держава перестав існувати, почався період староєгипетської історії, який називається Третім перехідним періодом[5]. Водночас історик І. А. Стучевський висунув гіпотезу, за якою Херіхор був проголошений фараоном ще за життя Рамсеса XI, оскільки він помер до 25 року правління Рамсеса XI, коли його на посаді верховного жерця Амона змінив Піанхі[6]. Згідно Стучевського, після смерті Херіхора його син Піанхі не ризикнув прийняти титул фараона, оскільки його противником виступив правитель Нижнього Єгипту Несубанебджед. Тільки син Піанхі, Пінеджем I, став знову використовувати царську титулатуру[7].

Список фараонів

Ім'я Троне ім'я Дати правління (роки до н. е.) Примітки
Е. Хорнунг, Р. Краусс,
Д. Уорбертон[2] 		Ю. фон Бекерат
Сетнахт Усеркаура 1190—1188 1186/1185 — 1183/1182
Рамсес III Усермаатра Меріамон 1187—1157 1183/1182 — 1152/1151
Рамсес IV Усер/Хекамаатра Сетепенамон 1156—1150 1152/1151 — 1145/1144
Рамсес V Усермаатра Сехеперенра 1149—1146 1145/1144 — 1142/1140
Рамсес VI Небмаатра Меріамон 1145—1139 1142/1140 — 1134/1132
Рамсес VII Усермаатра Сетепенра Меріамон 1138—1131 1134/1132 — 1126/1123
Рамсес VIII Усермаатра Ахенамон 1130 1126/1123 — 1125/1121
Рамсес IX Неферкара Сетепенра 1129—1111 1125/1121 — 1107/1103
Рамсес X Хепермаатра Сетепенра 1110—1107 1107/1103 — 1103/1099
Рамсес XI Менмаатра Сетепенптах 1106—1077 1103/1099 — 1070/1069

Примітки

  1. ↑ Eusebius. Chronicle. — P. 145—146.
  2. ↑ а б Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology.
  3. ↑ Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. — Т. 1.
  4. ↑ Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. — Т. 1.
  5. ↑ Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. — Т. 1.
  6. ↑ Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор.
  7. ↑ Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Двадцята_династія_єгипетських_фараонів&oldid=14822282