Джерело струму: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:
: <math> U = I R </math>,
: <math> U = I R </math>,


де U&nbsp;— напруга, I&nbsp;— [[сила струму]], R&nbsp;— [[електричний опір]] навантаження.нгдгшжжжщж
де U&nbsp;— напруга, I&nbsp;— [[сила струму]], R&nbsp;— [[електричний опір]] навантаження.


Реальні джерела струму характеризуються скінченними значеннями електрорушійної сили і внутрішнього опору.
Реальні джерела струму характеризуються скінченними значеннями електрорушійної сили і внутрішнього опору.

Версія за 14:38, 24 вересня 2014

Схематичне позначення джерела струму

Джерело́ стру́му  або генератор струму — елемент електричного кола, який забезпечує в ньому протікання певного електричного струму. Інший термін — джерело напруги використовується для позначення елементу, який задає певне значення напруги.

Ідеальне джерело струму створює в електричному колі струм, який не залежить від навантаження і будь-яких зовнішніх умов. Такий елемент є абстракцією. Електрорушійна сила та внутрішній опір в такому ідеальному джерелі струму повинні бути нескінченними і пропорційними одне одному. Напруга на клемах ідеального джерела струму повністю визначається навантаженням:

,

де U — напруга, I — сила струму, R — електричний опір навантаження.

Реальні джерела струму характеризуються скінченними значеннями електрорушійної сили і внутрішнього опору.

Застосування:

Концепція генератора струму використовується для реальних електронних компонентів у вигляді еквівалентних схем. Еквівалентні схеми вводяться для опису активних елементів, що включають у себе керовані генератори струму:

  • Генератор струму, керований напругою (ГСКН)
  • Генератор струму, керований струмом (ГСКС)

Дивіться також