Гординський Святослав Ярославович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
| Громадянство = {{USA}}
| Громадянство = {{USA}}
| Жанр = релігійні і жанрові композиції
| Жанр = релігійні і жанрові композиції
| Навчання = [[Берлін]], [[Париж]] .
| Навчання = [[Берлін]], [[Париж]]
| Напрямок = [[постмодернізм]]
| Напрямок = [[постмодернізм]]
| Роки творчості = 1930–1992
| Роки творчості = 1930–1992
Рядок 22: Рядок 22:
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}

{{Однофамільці|Гординський}}
{{Однофамільці|Гординський}}
'''Святосла́в Яросла́вович Горди́нський ''' (* {{ДН|30|12|1906}}, [[Коломия]] — † {{ДС|20|5|1993}}, [[Верона]], [[Нью-Джерсі]], [[США]]) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст. Шваґро філософа [[Шлемкевич Микола Іванович|Шлемкевича Миколи]].
'''Святосла́в Яросла́вович Горди́нський ''' (* {{ДН|30|12|1906}}, [[Коломия]] — † {{ДС|20|5|1993}}, [[Верона]], [[Нью-Джерсі]], [[США]]) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст. Швагро філософа [[Шлемкевич Микола Іванович|Шлемкевича Миколи]].


== Біографічні відомості ==
== Біографічні відомості ==
Народився в родині викладача львівської класичної ґімназії, згодом відомого літературознавця [[Гординський Ярослав Антонович |Ярослава Гординського]].<ref>[http://korolenko.kharkov.com/gorodinskiy.htm «Людина Відродження». [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка]]]</ref>
Народився в родині викладача львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця [[Гординський Ярослав Антонович |Ярослава Гординського]].<ref>[http://korolenko.kharkov.com/gorodinskiy.htm «Людина Відродження». [[Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка]]]</ref>


Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті ([[Берлін]]). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії [[Фернан Леже|Фернана Леже]].
Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті ([[Берлін]]). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії [[Фернан Леже|Фернана Леже]].


[[1931]]&nbsp;— повернувся до Львова, де заснував [[Асоціація незалежних українських митців|Асоціацію незалежних українських митців]] (АНУМ), став редактором її журналу «[[Мистецтво (журнал)|Мистецтво]]». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.
[[1931]]&nbsp;— повернувся до Львова, де заснував [[Асоціація незалежних українських митців|Асоціацію незалежних українських митців]] (АНУМ), став редактором її журналу «[[Мистецтво (журнал)|Мистецтво]]». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.

<br/>В 30-і роки неодноразово перебував у селі [[Сновидів|Сновидові]] в тестя&nbsp;— пароха села отця Івана Шлемкевича (батька [[Шлемкевич Микола Іванович|Шлемкевича Миколи]], деколи разом з [[Ласовський Володимир|Володимиром Ласовським]]<ref>''Волинський Б., Дуда І.'' Ласовський Володимир // {{ТЕС2}} с.322</ref>), на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина»<ref>''Пиндус Б.'' Гординський Святослав Ярославович // {{ТЕС1}} с.394</ref>
У 30-і роки неодноразово перебував у селі [[Сновидів|Сновидові]] в тестя&nbsp;— пароха села отця Івана Шлемкевича (батька [[Шлемкевич Микола Іванович|Шлемкевича Миколи]], деколи разом з [[Ласовський Володимир|Володимиром Ласовським]]<ref>''Волинський Б., Дуда І.'' Ласовський Володимир // {{ТЕС2}} с.322</ref>), на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина»<ref>''Пиндус Б.'' Гординський Святослав Ярославович // {{ТЕС1}} с.394</ref>


Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.
Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.
Рядок 45: Рядок 47:
У часи [[Друга світова війна|2-ї світової війни]] згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.
У часи [[Друга світова війна|2-ї світової війни]] згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.


У 1944&nbsp;— еміґрував на Захід.
У 1944&nbsp;— емігрував на Захід.


У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців.
У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців.
Рядок 73: Рядок 75:
* Гординський С. І переливи барв, і динамічність ліній…: Вірші і поеми / Упорядк., вступ. ст. В.&nbsp;І.&nbsp;Лучука.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1990.&nbsp;— 265 с.
* Гординський С. І переливи барв, і динамічність ліній…: Вірші і поеми / Упорядк., вступ. ст. В.&nbsp;І.&nbsp;Лучука.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1990.&nbsp;— 265 с.
* Гординський С.&nbsp;Ю.&nbsp;Колір і ритми: Поезії. Переклади / Редкол.: В. Шевчук (голова) та ін.&nbsp;— К.: Час, 1997.&nbsp;— 479 с.
* Гординський С.&nbsp;Ю.&nbsp;Колір і ритми: Поезії. Переклади / Редкол.: В. Шевчук (голова) та ін.&nbsp;— К.: Час, 1997.&nbsp;— 479 с.
* Гординський С. [http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/2567-gordinskiy-s-ukrayinski-tserkvi-v-polshhi Українські церкви в Польщі]&nbsp;— Рим: Видання “Богословії” ч. 39.&nbsp;— 52 с.
* Гординський С. [http://diasporiana.org.ua/mistetstvo/2567-gordinskiy-s-ukrayinski-tserkvi-v-polshhi Українські церкви в Польщі]&nbsp;— Рим: Видання «Богословії» ч. 39.&nbsp;— 52 с.
* Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади /Упоряд., наук. ред., післямова Р. М.&nbsp;— Лубківського.&nbsp;— Львів : Світ, 2004.&nbsp;— 504 с.
* Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади /Упоряд., наук. ред., післямова Р. М.&nbsp;— Лубківського.&nbsp;— Львів: Світ, 2004.&nbsp;— 504 с.
* Гординський С. Малярські твори В. Винниченка.&nbsp;— Нью-Йорк: УВАН, 1953.&nbsp;— 57 с.
* Гординський С. Малярські твори В. Винниченка.&nbsp;— Нью-Йорк: УВАН, 1953.&nbsp;— 57 с.
* Гординський С. [https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron.chtyvo.org.ua%2FSuchasnist%2F1977_N04_196.pdf Поезії різних років] // Сучасність.&nbsp;— 1977.&nbsp;— Ч. 4 (196).&nbsp;— С. 3-6.
* Гординський С. [https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fshron.chtyvo.org.ua%2FSuchasnist%2F1977_N04_196.pdf Поезії різних років] // Сучасність.&nbsp;— 1977.&nbsp;— Ч. 4 (196).&nbsp;— С. 3-6.
Рядок 88: Рядок 90:
* Гординський С. Юзеф Лободовський і його поезія // Сучасність .&nbsp;— 1978.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 15-20.
* Гординський С. Юзеф Лободовський і його поезія // Сучасність .&nbsp;— 1978.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 15-20.


== Вшанування пам'яти ==
== Вшанування пам'яті ==
У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».
У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».


Рядок 117: Рядок 119:
* ''Ільницький М.'' Навала форм, і почувань, і слів… (Святослав Гординський) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн.&nbsp;— К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 352–366.
* ''Ільницький М.'' Навала форм, і почувань, і слів… (Святослав Гординський) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн.&nbsp;— К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 352–366.
* ''Качкан В. А., Качкан О. В.'' Епістоли&nbsp;— на небозводі // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі&nbsp;— в діаспорі.&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— С. 113–130.
* ''Качкан В. А., Качкан О. В.'' Епістоли&nbsp;— на небозводі // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі&nbsp;— в діаспорі.&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— С. 113–130.
* ''Качуровський І.'' Вступне слово на літературному вечорі С. Гордин-ського в Мюнхені // Нові дні.&nbsp;— 1981.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 21-23.
* ''Качуровський І.'' Вступне слово на літературному вечорі С. Гординського в Мюнхені // Нові дні.&nbsp;— 1981.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 21-23.
* ''Качуровський І.'' Святослав Гординський як поет і перекладач // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки.&nbsp;— К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.&nbsp;— С. 437–445.
* ''Качуровський І.'' Святослав Гординський як поет і перекладач // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки.&nbsp;— К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.&nbsp;— С. 437–445.
* ''Климишин М.'' Святослав Гординський як поет // Визвольний шлях. −1999.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 24-27.
* ''Климишин М.'' Святослав Гординський як поет // Визвольний шлях. −1999.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 24-27.

Версія за 18:20, 25 вересня 2014

Гординський Святослав Ярославович
Святослав Гординський
Народження 30 грудня 1906(1906-12-30)
Коломия (нині Івано-Франківська обл.)
Смерть 20 травня 1993(1993-05-20) (86 років)
  Верона, Нью-Джерсі
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українець
Країна США США
Жанр релігійні і жанрові композиції
Навчання Берлін, Париж
Діяльність поет, письменник, літературний критик, художник, графік
Напрямок постмодернізм
Роки творчості 1930–1992
Вплив Фернан Леже
Твори релігійні і жанрові композиції
У шлюбі з Гординська-Чапельська Мирослава Львівна
Роботи в колекції Print Collectiond[1]
CMNS: Гординський Святослав Ярославович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гординський.

Святосла́в Яросла́вович Горди́нський (* 30 грудня 1906(19061230), Коломия — † 20 травня 1993, Верона, Нью-Джерсі, США) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст. Швагро філософа Шлемкевича Миколи.

Біографічні відомості

Народився в родині викладача львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Гординського.[2]

Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже.

1931 — повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ), став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.

У 30-і роки неодноразово перебував у селі Сновидові в тестя — пароха села отця Івана Шлемкевича (батька Шлемкевича Миколи, деколи разом з Володимиром Ласовським[3]), на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина»[4]

Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.

Перекладав поезію з англійської, французької, німецької, італійської, польської та інших мов.

Видав у Львові декілька власних поетичних збірок.

На основі аналогій з українським фольклором доводив українське походження «Слова о полку Ігоревім».

Опублікував монографії про багатьох українських художників.

У часи 2-ї світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.

У 1944 — емігрував на Захід.

У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців.

Згодом, переїхав до США, заснував Об'єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА), організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах.

На початку 1990-х років (1991 року[5]) відвідав незалежну Україну.

Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові.

Творчий доробок

  • поетичні збірки «Барви й лінії» (1933), «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), «Легенди гір» (1939), «Сім літ» (1939), «Сурми днів» (1940), «Вибрані поезії» (1943), «Вогнем і смерчем» (1947), «Поезії» (1989);
  • поеми «Сновидів» (1938), «Перший вал» (1941);
  • збірка перекладів «Поети Заходу» (1961);
  • монографії «Микола Глущенко» (1934), «Тарас Шевченко — маляр» (1940);
  • довідкова книга «Українська ікона» (1981);
  • альбомні видання про українських малярів: Т. Шевченка, О. Грищенка, П. Ковжуна, М. Мухина та інших.

Автор мозаїк і розписів понад 30 українських церков у різних країнах світу (серед них — великі собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі).

Автор іконостасу для церкви св. Михайла в Гезлтоні[6].

Окремі видання

  • Гординський С. Поезії  — Нью-Йорк: Сучасність, 1989. — 447 с.
  • Гординський С. Вірші // Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років / Упор., вступ. ст., приміт. М. Ільницького. — Харків: Фоліо, 1999. — С. 503–588.
  • Гординський С. В обороні культури. Спогади, портрети, нариси. — К., 2005. — 360 с.
  • Гординський С. І переливи барв, і динамічність ліній…: Вірші і поеми / Упорядк., вступ. ст. В. І. Лучука. — Львів: Каменяр, 1990. — 265 с.
  • Гординський С. Ю. Колір і ритми: Поезії. Переклади / Редкол.: В. Шевчук (голова) та ін. — К.: Час, 1997. — 479 с.
  • Гординський С. Українські церкви в Польщі — Рим: Видання «Богословії» ч. 39. — 52 с.
  • Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади /Упоряд., наук. ред., післямова Р. М. — Лубківського. — Львів: Світ, 2004. — 504 с.
  • Гординський С. Малярські твори В. Винниченка. — Нью-Йорк: УВАН, 1953. — 57 с.
  • Гординський С. Поезії різних років // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 3-6.
  • Гординський С. Поет-неокласик (З приводу збірки М. Ореста «Душа і доля») // Світанок. Літ. альм. — 1946. — Ч. 4-5. — С. 15-19.
  • Гординський С. Поети Заходу: 60 перекладів з поезії латинської, італійської, французької, англійської, американської, німецької і польської}. — Нью-Йорк: Літ.-мистец. клюб, 1961. — 135 с.
  • Гординський С. Поскриптум до «Патетичної» // Сучасність. — 1979. — № 10 (226). — С. 107–108.
  • Гординський С. Проблема української стихії // Назустріч. — 1936. — Ч. 20. — С. 5-6.
  • Гординський С. Сакральне мистецтво української діаспори // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. — Львів: Свічадо, 1994. — С. 46-60.
  • Гординський С. Слово о полку Ігоревім і українська народна поезія. — Вінніпег: Накладом УВАН, 1963. — 94 с.
  • Гординський С. Тарас Шевченко — маляр. — Краків: Українське видавництво, 1942. — 30 с.
  • Гординський С. Ув'язнене мистецтво: [Про укр. ікони 14-18 ст. та їх незадовіл. збереження в рад. музеях] // Сучасність. — 1969. — № 10. — С. 77-80.
  • Гординський С. Українські художники в Канаді // Всесвіт. — 1991. — № 11. — С. 68-70.
  • Гординський С. Юзеф Лободовський і його поезія // Сучасність . — 1978. — № 11. — С. 15-20.

Вшанування пам'яті

У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».

10 листопада 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження про створення у Львові пам'ятника Гординському впродовж 2007–2008 років.

Кабінет Міністрів України у грудні 2006 року мав створити організаційний комітет із підготовки заходів до 100-річчя Гординського. У Києві і Львові мали відбутися виставки творів митця і науково-практичні конференції. Передбачалися створення документального фільму та введення в обіг ювілейної монети і поштової марки. МЗС за участю Української всесвітньої координаційної ради мало вивчити можливість увічнення пам'яті С.Гординського у країнах, де він проживав.

Гординський про себе

«Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва, і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішні. Кілька місяців студії у модерній академії Леже допомогли мені остаточно скласти своє власне розуміння форми на площині, що я почав успішно застосовувати в графіці».

Примітки

  1. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/409226
  2. ↑ «Людина Відродження». Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
  3. ↑ Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир // Шаблон:ТЕС2 с.322
  4. ↑ Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. с.394
  5. ↑ Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович… с.394
  6. ↑ «Світлина іконостасу в Гезлтоні» // «Свобода», ч. 48, 12 березня 1954, с. 3

Ресурси інтернету

Література

  • Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — Вид. 2-е, доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — с. 125—7
  • Зуєвський О. Святослав Гординський: До 70-річчя з дня народж. / О. Зуєвський // Слово: Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. — Едмонтон, 1978. — Зб. 7. — С. 189–192.
  • Ільницький М. Навала форм, і почувань, і слів… (Святослав Гординський) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — Кн. 1. — С. 352–366.
  • Качкан В. А., Качкан О. В. Епістоли — на небозводі // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі. — К., 2011. — С. 113–130.
  • Качуровський І. Вступне слово на літературному вечорі С. Гординського в Мюнхені // Нові дні. — 1981. — № 6. — С. 21-23.
  • Качуровський І. Святослав Гординський як поет і перекладач // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 437–445.
  • Климишин М. Святослав Гординський як поет // Визвольний шлях. −1999. — № 1. — С. 24-27.
  • Костюк Г. Багатогранність і невгамовність (До 70-річчя життя і 45-річчя творчості Святослава Гординського) // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 7-19.
  • Павличко Д. Знати Святослава Гординського // Літературна Україна. — 2007. — 18 січня.
  • Рудницький Л. Далеко вічно і відвічно близько…: До сутності поезії Святослава Гординського /

/ Сучасність. — 1995. — № 5. — С. 74-79.

  • Савицький Л. Пісня поета (До 100-річчя Святослава Гординського) // Альманах УНС. — 2006. -С. 138–149.
  • Салига Т. В оркестрі кольорів і звуків // Високе світло: Літературно-критичні статті. — Львів: Каменяр, Мюнхен: УВУ, 1994. — С. 187–209.
  • Скорина Л. Святослав Гординський // Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори: Курс лекцій. — Черкаси, 2005. — С. 125–126.
  • Слабошпицький М. Львівський маестро. Святослав Гординський// 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. -С. 338–365.
  • Тарнавський О. Поет Святослав Гординський (У 80-річчя) // Сучасність. — 1987. — Ч. 2. — С. 22-28.

Чмух О. Святослав Гординський — мистець і мистецтвознавець// Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196).- С. 20-28.

  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Липень 2007)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гординський_Святослав_Ярославович&oldid=14867882