Теракт на мюнхенській Олімпіаді: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
стильові правлення, оформлення |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Connollystraße 31 - Gedenktafel.jpg|250px|thumb|Меморіал загиблим під час теракту на мюнхенській Олімпіаді 1972 року]] |
[[Файл:Connollystraße 31 - Gedenktafel.jpg|250px|thumb|Меморіал загиблим під час теракту на мюнхенській Олімпіаді 1972 року]] |
||
'''Теракт на мюнхенській Олімпіаді''' |
'''Теракт на мюнхенській Олімпіаді''' — [[Тероризм|терористичний акт]] під час [[Літні Олімпійські ігри 1972|літніх Олімпійських ігор 1972 року]]. Під час нападу [[5 вересня]] [[1972]] року 8 [[Палестинці|палестинських]] [[терорист]]ів вбили двох членів збірної [[Ізраїль|Ізраїлю]], а потім узяли у заручники ще 9 осіб. Протистояння закінчилося перестрілкою із [[німецька|німецькою]] поліцією, у результаті котрої загинуло п'ять терористів, німецький поліцейський і всі дев'ять ізраїльських заручників. У відповідь на цей теракт ізраїльський уряд провів дві операції з ліквідації учасників нападу. Цей теракт залишається одним з найгірших та найтрагічніших в історії Олімпійських ігор. |
||
== Захоплення заручників == |
== Захоплення заручників == |
||
[[Файл:MunichIsraeliOlympicFront.jpg|міні|праворуч|230пкс|Будинок, де знаходилася збірна Ізраїлю під час Олімпіади]] |
[[Файл:MunichIsraeliOlympicFront.jpg|міні|праворуч|230пкс|Будинок, де знаходилася збірна Ізраїлю під час Олімпіади]] |
||
Близько 4:40 ранку 5 вересня, в той час як більшість ізраїльських олімпійців спали, вісім членів радикального палестинського угруповання [[Чорний Вересень]], одягнені у спортивні костюми, озброєні автоматичною зброєю та гранатами подолали паркан навколо олімпійського села у [[Мюнхен]]і і оточили будинок |
Близько 4:40 ранку 5 вересня, в той час як більшість ізраїльських олімпійців спали, вісім членів радикального палестинського угруповання [[Чорний Вересень]], одягнені у спортивні костюми, озброєні автоматичною зброєю та гранатами подолали паркан навколо олімпійського села у [[Мюнхен]]і і оточили будинок № 31, де мешкала ізраїльська команда. |
||
Під час нападу на перший блок терористам вдалося взяти у заручники групу ізраїльських тренерів і офіційних осіб делегації. У другом блоці під час захоплення ізраїльських [[Боротьба (спорт)|борців]] та [[важкоатлет]]ів деякі члени команди спробували чинити опір терористам, але були вбиті вогнем з автоматичної зброї. Скориставшись плутаниною, інші атлети змогли вибігти із комплексу, але дев'ять ізраїльських спортсменів та тренерів потрапили у заручники. Членів інших делегацій, які опинилися у будинку терористи зразу відпустили. Того ж ранку почалися переговори між терористами і німецькою |
Під час нападу на перший блок терористам вдалося взяти у заручники групу ізраїльських тренерів і офіційних осіб делегації. У другом блоці під час захоплення ізраїльських [[Боротьба (спорт)|борців]] та [[важкоатлет]]ів деякі члени команди спробували чинити опір терористам, але були вбиті вогнем з автоматичної зброї. Скориставшись плутаниною, інші атлети змогли вибігти із комплексу, але дев'ять ізраїльських спортсменів та тренерів потрапили у заручники. Членів інших делегацій, які опинилися у будинку терористи зразу відпустили. Того ж ранку почалися переговори між терористами і німецькою поліцією, яка швидко оточила олімпійське село.<ref name="пос">[http://postup.brama.com/usual.php?what=15912 Поступ: Трагедія Мюнхена. ''Олена Садовник'']</ref> |
||
== Вимоги терористів == |
== Вимоги терористів == |
||
Палестинці швидко визначили себе як члени радикальної організації «Чорний Вересень» з таборів палестинських біженців у [[Ліван]]і, [[Сирія|Сирії]] та [[Йорданія|Йорданії]]. Керівником групи був палестинець [[Луттіф Афіф]] під прізвиськом «Ісса», він, зокрема висунув вимоги звільнити та передати до [[Єгипет|Єгипту]] 234 палестинських в'язнів з ізраїльських в'язниць, а також ув' |
Палестинці швидко визначили себе як члени радикальної організації «Чорний Вересень» з таборів палестинських біженців у [[Ліван]]і, [[Сирія|Сирії]] та [[Йорданія|Йорданії]]. Керівником групи був палестинець [[Луттіф Афіф]] під прізвиськом «Ісса», він, зокрема висунув вимоги звільнити та передати до [[Єгипет|Єгипту]] 234 палестинських в'язнів з ізраїльських в'язниць, а також ув'язнених членів німецького збройного угрупування [[Фракція Червоної Армії]], які відбували на той час покарання у [[Німеччина|Німеччині]]. |
||
Захоплення заручників у Мюнхені опинилося у центрі уваги світової спільноти і знову відновило увагу громадськості до [[Арабо-ізраїльський конфлікт|арабо-ізраїльського протистояння]] на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. У той час, як Олімпійські ігри були призупинені, близько 900 мільйонів глядачів по всьому світі спостерігали по [[Телебачення|телебаченню]] трагедію, яка розгорталася у Мюнхені. Ісса й інші палестинці користувалися такою увагою усього світу до своїх вимог, але швидко почали розчаровуватися у довготривалості переговорів з німецької поліцією. Ізраїль зі свого боку відмовився від переговорів з терористами.<ref name="інд"/> |
Захоплення заручників у Мюнхені опинилося у центрі уваги світової спільноти і знову відновило увагу громадськості до [[Арабо-ізраїльський конфлікт|арабо-ізраїльського протистояння]] на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. У той час, як Олімпійські ігри були призупинені, близько 900 мільйонів глядачів по всьому світі спостерігали по [[Телебачення|телебаченню]] трагедію, яка розгорталася у Мюнхені. Ісса й інші палестинці користувалися такою увагою усього світу до своїх вимог, але швидко почали розчаровуватися у довготривалості переговорів з німецької поліцією. Ізраїль зі свого боку відмовився від переговорів з терористами.<ref name="інд"/> |
||
До перемов з палестинцями також підключилися члени єгипетської збірної, які разом з німецькою владою пропонували терористам необмежене грошове винагородження за звільнення заручників, яке, вони однак, швидко відхилили. Тим часом, за даними преси, влада Німеччини в особі канцлера [[Віллі Брандт]]а і міністра внутрішніх справ [[Ганс-Дітріх Геншер|Ганса-Дітріха |
До перемов з палестинцями також підключилися члени єгипетської збірної, які разом з німецькою владою пропонували терористам необмежене грошове винагородження за звільнення заручників, яке, вони однак, швидко відхилили. Тим часом, за даними преси, влада Німеччини в особі канцлера [[Віллі Брандт]]а і міністра внутрішніх справ [[Ганс-Дітріх Геншер|Ганса-Дітріха Геншера]] відкинула пропозицію Ізраїлю про направлення групи спеціальних сил для визволення заручників. Самі політики пізніше наполягали, що жодних пропозицій з Ізраїлю не надходило. До Мюнхена, однак, запросили голову [[Моссад]]у [[Зві Замір]]а, коли вже був прийнятий план дій по визволенню заручників.<ref name="інд">[http://www.independent.co.uk/news/world/europe/olympics-massacre-munich--the-real-story-524011.html The Independent: Olympics Massacre: Munich — The real story]</ref> |
||
== Спроба визволення заручників == |
== Спроба визволення заручників == |
||
Погодившись з вимогами терористів переправити їх літаком до [[Каїр]]у, німецька поліція о 22:30 двома [[вертоліт]] |
Погодившись з вимогами терористів переправити їх літаком до [[Каїр]]у, німецька поліція о 22:30 двома [[вертоліт|вертольотами]] доставила нападників та їхніх заручників на військовий [[аеродром]], де вже чекав літак до Єгипту. Саме тут німецька поліція планували визволити заручників. По різних місцях аеродрому було розставлено п'ять німецьких [[снайпер]]ів, однак ніхто з них не мав спеціальної підготовки у контртерористичних операціях чи визволенні заручників.<ref name="інд"/> |
||
Під час |
Під час вивантаження заручників палестинці помітили, що літак був порожній і зрозуміли, що їх заманюють у пастку і зробили спробу повернутися до вертольотів. У цей самий момент німецькі поліцейські включили [[прожектор]]и в аеропорту і дали наказ снайперам відкрити вогонь. Спроба вбити терористів виявилася вкрай невдалою — п'ять снайперів не мали ні точних об'єктивів, ні [[прилад нічного бачення|приладів нічного бачення]] і до того ж опинилися один на один з вісьмома озброєними терористами.<ref name="пос"/> |
||
У хаосі перестрілки, яка тривала майже годину, був убитий один з поліцейських, а двоє інших були поранені. Коли із значним запізненням на |
У хаосі перестрілки, яка тривала майже годину, був убитий один з поліцейських, а двоє інших були поранені. Коли із значним запізненням на летовище виїхав німецький [[броньовик]], палестинці зрозуміли безвихідь ситуації і почали розстрілювати заручників у першому вертольоті, а потім кинули туди ще й [[Граната|гранату]]. Від вибуху гранати вертоліт охопило полум'я і двоє вбитих атлетів і один поранений згоріли у вогні. Далі снайперам нарешті вдалося вбити лідера терористів Іссу, і ще декількох інших, однак ще живі палестинці розстріляли решту заручників у другому вертольоті. Щойно о 1:30 ночі поліції вдалося закінчити операцію і захопити трьох палестинців. У результаті цієї невдалої спроби визволення загинули усі одинадцять заручників, п'ятеро палестинців і один німецький поліцейський. |
||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
||
[[Файл:Munich_olympics_victim.jpg|міні|праворуч|230пкс|Меморіал жертвам теракту в Ізраїлі]] |
[[Файл:Munich_olympics_victim.jpg|міні|праворуч|230пкс|Меморіал жертвам теракту в Ізраїлі]] |
||
Олімпійські ігри були призупинені лише на один день і після закінчення трагічного протистояння на олімпійському стадіоні відбулася траурна церемонія присвячена загибелі ізраїльських спортсменів. Попри це, ізраїльська збірна відмовилася від подальшої участі в Олімпіаді. [[6 вересня]] [[1972]] року тодішній [[прем'єр-міністр Ізраїлю]] [[Голда Меїр]] |
Олімпійські ігри були призупинені лише на один день і після закінчення трагічного протистояння на олімпійському стадіоні відбулася траурна церемонія присвячена загибелі ізраїльських спортсменів. Попри це, ізраїльська збірна відмовилася від подальшої участі в Олімпіаді. [[6 вересня]] [[1972]] року тодішній [[прем'єр-міністр Ізраїлю]] [[Голда Меїр]] закликала інші країни засудити цей злочин. Розстріл [[Євреї|єврейських]] спортсменів у Німеччині після [[Голокост|трагічних подій]] [[Друга світова війна|Другої світової війни]] виявився дуже болючим як для [[Ізраїльтяни|ізраїльтян]], так і для [[німці]]в.<ref name="інд"/> |
||
Вже [[8 вересня]] Ізраїль відповів бомбардуванням баз палестинців у Лівані і Сирії, під час котрих разом із бойовиками загинули невинні жінки і діти. Цей напад не знищив [[ОВП]], а лише загострив |
Вже [[8 вересня]] Ізраїль відповів бомбардуванням баз палестинців у Лівані і Сирії, під час котрих разом із бойовиками загинули невинні жінки і діти. Цей напад не знищив [[ОВП]], а лише загострив протистояння, збільшив кількість охочих приєднатися до лав борців з Ізраїлем, і крім того був засуджений [[Рада Безпеки ООН|Радою Безпеки ООН]]. Пізніше, [[29 жовтня]] Німеччина видала тіла вбитих терористів та арештованих палестинців [[Лівія|Лівії]], де їх зустріли як героїв. |
||
Попри це, уряд Ізраїлю організував дві секретні |
Попри це, уряд Ізраїлю організував дві секретні операції «Божий гнів» та «Меч Гідеона» зі знищення палестинських терористів, які на думку Ізраїлю несли відповідальність за теракт у Мюнхені. У загальній кількості ізраїльськими агентами протягом наступних 20 років було вбито 13 осіб. Деталі цих операцій знайшли відображення у [[Література|літературі]] та мистецтві, зокрема у художньому фільмі [[Стівен Спілберг|Стівена Спілберга]] [[Мюнхен (фільм)|«Мюнхен»]]. Також як наслідок трагічних подій у Мюнхені, у Німеччині і в інших країнах були створені спеціальні підрозділи для боротьби з тероризмом.<ref name="пос"/> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 17:41, 16 жовтня 2014
Теракт на мюнхенській Олімпіаді — терористичний акт під час літніх Олімпійських ігор 1972 року. Під час нападу 5 вересня 1972 року 8 палестинських терористів вбили двох членів збірної Ізраїлю, а потім узяли у заручники ще 9 осіб. Протистояння закінчилося перестрілкою із німецькою поліцією, у результаті котрої загинуло п'ять терористів, німецький поліцейський і всі дев'ять ізраїльських заручників. У відповідь на цей теракт ізраїльський уряд провів дві операції з ліквідації учасників нападу. Цей теракт залишається одним з найгірших та найтрагічніших в історії Олімпійських ігор.
Захоплення заручників
Близько 4:40 ранку 5 вересня, в той час як більшість ізраїльських олімпійців спали, вісім членів радикального палестинського угруповання Чорний Вересень, одягнені у спортивні костюми, озброєні автоматичною зброєю та гранатами подолали паркан навколо олімпійського села у Мюнхені і оточили будинок № 31, де мешкала ізраїльська команда.
Під час нападу на перший блок терористам вдалося взяти у заручники групу ізраїльських тренерів і офіційних осіб делегації. У другом блоці під час захоплення ізраїльських борців та важкоатлетів деякі члени команди спробували чинити опір терористам, але були вбиті вогнем з автоматичної зброї. Скориставшись плутаниною, інші атлети змогли вибігти із комплексу, але дев'ять ізраїльських спортсменів та тренерів потрапили у заручники. Членів інших делегацій, які опинилися у будинку терористи зразу відпустили. Того ж ранку почалися переговори між терористами і німецькою поліцією, яка швидко оточила олімпійське село.[1]
Вимоги терористів
Палестинці швидко визначили себе як члени радикальної організації «Чорний Вересень» з таборів палестинських біженців у Лівані, Сирії та Йорданії. Керівником групи був палестинець Луттіф Афіф під прізвиськом «Ісса», він, зокрема висунув вимоги звільнити та передати до Єгипту 234 палестинських в'язнів з ізраїльських в'язниць, а також ув'язнених членів німецького збройного угрупування Фракція Червоної Армії, які відбували на той час покарання у Німеччині.
Захоплення заручників у Мюнхені опинилося у центрі уваги світової спільноти і знову відновило увагу громадськості до арабо-ізраїльського протистояння на Близькому Сході. У той час, як Олімпійські ігри були призупинені, близько 900 мільйонів глядачів по всьому світі спостерігали по телебаченню трагедію, яка розгорталася у Мюнхені. Ісса й інші палестинці користувалися такою увагою усього світу до своїх вимог, але швидко почали розчаровуватися у довготривалості переговорів з німецької поліцією. Ізраїль зі свого боку відмовився від переговорів з терористами.[2]
До перемов з палестинцями також підключилися члени єгипетської збірної, які разом з німецькою владою пропонували терористам необмежене грошове винагородження за звільнення заручників, яке, вони однак, швидко відхилили. Тим часом, за даними преси, влада Німеччини в особі канцлера Віллі Брандта і міністра внутрішніх справ Ганса-Дітріха Геншера відкинула пропозицію Ізраїлю про направлення групи спеціальних сил для визволення заручників. Самі політики пізніше наполягали, що жодних пропозицій з Ізраїлю не надходило. До Мюнхена, однак, запросили голову Моссаду Зві Заміра, коли вже був прийнятий план дій по визволенню заручників.[2]
Спроба визволення заручників
Погодившись з вимогами терористів переправити їх літаком до Каїру, німецька поліція о 22:30 двома вертольотами доставила нападників та їхніх заручників на військовий аеродром, де вже чекав літак до Єгипту. Саме тут німецька поліція планували визволити заручників. По різних місцях аеродрому було розставлено п'ять німецьких снайперів, однак ніхто з них не мав спеціальної підготовки у контртерористичних операціях чи визволенні заручників.[2]
Під час вивантаження заручників палестинці помітили, що літак був порожній і зрозуміли, що їх заманюють у пастку і зробили спробу повернутися до вертольотів. У цей самий момент німецькі поліцейські включили прожектори в аеропорту і дали наказ снайперам відкрити вогонь. Спроба вбити терористів виявилася вкрай невдалою — п'ять снайперів не мали ні точних об'єктивів, ні приладів нічного бачення і до того ж опинилися один на один з вісьмома озброєними терористами.[1]
У хаосі перестрілки, яка тривала майже годину, був убитий один з поліцейських, а двоє інших були поранені. Коли із значним запізненням на летовище виїхав німецький броньовик, палестинці зрозуміли безвихідь ситуації і почали розстрілювати заручників у першому вертольоті, а потім кинули туди ще й гранату. Від вибуху гранати вертоліт охопило полум'я і двоє вбитих атлетів і один поранений згоріли у вогні. Далі снайперам нарешті вдалося вбити лідера терористів Іссу, і ще декількох інших, однак ще живі палестинці розстріляли решту заручників у другому вертольоті. Щойно о 1:30 ночі поліції вдалося закінчити операцію і захопити трьох палестинців. У результаті цієї невдалої спроби визволення загинули усі одинадцять заручників, п'ятеро палестинців і один німецький поліцейський.
Наслідки
Олімпійські ігри були призупинені лише на один день і після закінчення трагічного протистояння на олімпійському стадіоні відбулася траурна церемонія присвячена загибелі ізраїльських спортсменів. Попри це, ізраїльська збірна відмовилася від подальшої участі в Олімпіаді. 6 вересня 1972 року тодішній прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр закликала інші країни засудити цей злочин. Розстріл єврейських спортсменів у Німеччині після трагічних подій Другої світової війни виявився дуже болючим як для ізраїльтян, так і для німців.[2]
Вже 8 вересня Ізраїль відповів бомбардуванням баз палестинців у Лівані і Сирії, під час котрих разом із бойовиками загинули невинні жінки і діти. Цей напад не знищив ОВП, а лише загострив протистояння, збільшив кількість охочих приєднатися до лав борців з Ізраїлем, і крім того був засуджений Радою Безпеки ООН. Пізніше, 29 жовтня Німеччина видала тіла вбитих терористів та арештованих палестинців Лівії, де їх зустріли як героїв.
Попри це, уряд Ізраїлю організував дві секретні операції «Божий гнів» та «Меч Гідеона» зі знищення палестинських терористів, які на думку Ізраїлю несли відповідальність за теракт у Мюнхені. У загальній кількості ізраїльськими агентами протягом наступних 20 років було вбито 13 осіб. Деталі цих операцій знайшли відображення у літературі та мистецтві, зокрема у художньому фільмі Стівена Спілберга «Мюнхен». Також як наслідок трагічних подій у Мюнхені, у Німеччині і в інших країнах були створені спеціальні підрозділи для боротьби з тероризмом.[1]