Вогнепальна рана: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Kukhkat (обговорення | внесок) |
Kukhkat (обговорення | внесок) |
||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
повторну і вторинну хірургічну обробку ран. |
повторну і вторинну хірургічну обробку ран. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
*[[Аптечка]] |
|||
*[[Перша медична допомога]] |
*[[Перша медична допомога]] |
||
*[[Травматологія]] |
*[[Травматологія]] |
Версія за 14:09, 23 жовтня 2014
Вогнепальна рана - пошкодження тканин і органів з порушенням цілості їх покрову (шкіри, слизової або серозної оболонки), викликане вогнепальним снарядом і характеризується зоною первинного некрозу і змінами, що обумовлюють утворення в навколишніх тканинах осередків вторинного некрозу, а також неминучим первинним мікробним забрудненням, що значно збільшує ризик розвитку раневої інфекції.
Прагнення зберегти вражаючу міць вибухової зброї (насамперед снарядів і мін) і збільшити радіус її дії, незважаючи на сучасні засоби бронезахисту, призвело до появи тяжких, сукупних і багатофакторних вибухових пошкоджень.
Класифікація вогнепальних ран
- За характером снарядів, що ранять: кульові, осколкові (осколками неправильної форми; стандартними осколковими елементами (стріловидними, кульковими та ін.).
- За характером поранення: сліпі, наскрізні, дотичні.
- Стосовно порожнин тіла: проникаючі, не проникаючі.
- За кількісною характеристикою: одиночні, множинні.
- За локалізацією: ізольовані (голови, шиї, грудної клітки, живота,
таза, хребта, кінцівок); поєднані (2 анатомічні області або більше).
- За обтяжливими наслідками, що супроводжуються:
- масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих судин);
- гострою регіонарною ішемією тканин;
- пошкодженням життєво-важливих органів, анатомічних структур;
- пошкодженням кісток і суглобів;
- травматичним шоком.
- За клінічним перебігом раневого процесу: ускладнені, не ускладнені.
Перша допомога
Головними об'єктами лікувального впливу при вогнепальному пораненні є зона первинної руйнації (некрозу) тканин і ділянки вторинного некрозу навколо неї, а також мікробна флора рани. З перших годин після поранення поряд зі знеболюванням і припиненням кровотечі необхідно забезпечити умови для самоочищення рани і обмежити розповсюдження вторинного некробіозу.
Лікування починається з накладання первинної пов'язки. Остання захищає рану від несприятливого впливу зовнішнього середовища і від повторного мікробного забруднення, забезпечує відтік раневого ексудату з частковим видаленням дрібних елементів первинного забруднення. При великих вогнепальних пораненнях необхідна іммобілізація пошкодженого сегменту, що охороняє його від повторної травматизації.
Центральним компонентом лікувального впливу є хірургічне обробка
вогнепальної рани. Більшість вогнепальних ран підлягають ранній
хірургічній обробці. У залежності від показань розрізняють первинну,
повторну і вторинну хірургічну обробку ран.