Ахмадабад

Ахмедабад Ahmedabad अहमदाबाद અમદાવાદ
Озеро Вастапур в Ахмедабаді Озеро Вастапур в Ахмедабаді
Координати: 23°02′ пн. ш. 72°32′ сх. д.
Країна	Індія
Штат	Гуджарат
Округ	Ахмедабад
Площа
- Місто	205 км²
Висота над р.м.	53 м
Населення (2001)
- Місто	4 525 013
- Густота	22 473/км²
- Агломерація	6 167 589
Часовий пояс	UTC+5:30
Ахмедабад Розташування міста на мапі штату Гуджарат

Ахмедаба́д, Ахмадабад (англ. Ahmadabad, гудж. અમદાવાદ, гінді अहमदाबाद) — місто на заході Індії, столиця штату Ґуджарат, Індія, населення 4,5 млн осіб (2001), найбільше місто штату Гуджарат, центр сьомої за розміром міської агломерації в Індії з населенням в 6,1 мільйонів осіб. Розташоване на берегах річки Сабарматі, місто є адміністративним центром Ахмедабадського району. У період між 1960 та 1970 роками Ахмадабад був столицею штату Гуджарат, після чого столицею став Гандінагар. Місто іноді називають Карнаваті на честь його попередника на цьому місці. Місто було засноване в 1411 році як нова столиця Султанату Гуджарат і назване на честь султана Ахмед-шаха.

Британська адміністрація розквартирувала військовий контингент, модернізувала та розширила міську інфраструктуру. Незважаючи на те, що місто знаходилося у складі провінції Бомбей, Ахмедабад був найважливішим містом Гуджарату. У ньому розквітала текстильна промисловість, місто називалося «Манчестером Сходу». Місто було в авангарді боротьби за незалежність Індії. В першій половині 20 століття в ньому відбувалися акції громадянської непокори.

Зі створенням штату Гуджарат Ахмедабад перетворився з міста халуп і наметів в науково-освітній, комерційний і культурний центр штату з хмарочосами, і торговими центрами.

Історія Ахмедабада

Археологічні знахідки свідчать, що територія міста була заселена з XI століття, з виникнення міста Ашавал. У цей самий час, соланкийський керманич Анхилвара, Карандев I, вів успішну війну проти бхильського царя Ашавала. Незабаром після перемоги, Каранвед I заснував на місці Ашавалу місто Карнаваті на берегах Сабарматі на місці сучасного Ахмадабаду. У XIII столітті місто і увесь Гуджарат перейшов під владу Делійського султанату.

У 1411 році Музаффаріди заснували Гуджаратський султанат. Згідно з традицією, султан Ахмед Шах, ввівши кампанію на берегах річки Сабарматі, побачив, як кролик переслідує вівчарку, і, що надихнув цим, султан вирішив заснувати свою столицю на цьому місці. У 1487 році, Махмуд Бегада, внук Ахмеда Шаха, укріпив місто зовнішньою стіною довжиною 10 км з 12 брамами, 189 бастіонами і 6,000 бійницями. Ахмадабад був під владою Музаффідов до 1573 року, коли останній султан Гуджарата, Музаффар II загинув в боротьбі з могольським султаном Акбаром Великим.

Під час Могольського правління, Ахмадабад став одним з жвавих торгових центрів Імперії, спеціалізуючись на текстилі, екпортуя його аж до Європи. Султан Шах-Джахан провів велику частину свого життя в Ахмедабаді, підтримуючи будівництво Моті Шані Махав в районі Шахибауг. Армії маратхийських генералів Рагхунатха Рао і Дамаджі Гаєквада захопили місто, поклавши край могольському правлінню. Голод 1630 року і постійні сутички між арміями Пешва і Гаєквада знищили багато міських районів, що примусило велику частину населення залишити Ахмедабад.

Британська Ост-Індійська компанія узяла місто під свій контроль в 1818 році. Військовий контингент був розквартирований в 1824 р., а у 1858 було установлено міське правління. У 1864 р. залізниця зв'язала Ахмедабад і Бомбей, завдяки чому місто стало крупним залізничним вузлом між північною і південною частинами Індії. У XIX столітті місто наповнили мешканці сільської місцевості, що прийшли в Ахмедабад у пошуках роботи на текстильних фабриках.

Рух за Незалежність Індії пустив глибоке коріння в місті, коли Махатма Ганді організував дві з своїх резиденцій Кочраб Ашрам в 1915 і Сатяграха Ашрам в 1917, яким було призначено стати центрами індійського національного руху. Під час масових демонстрацій проти Закона Роулатта в 1919 р., робочі текстильних фабрик спалили 51 адміністративну будівлю по всьому місту на знак протесту проти спроби колоніальних властей розширити обмеження військового часу після Першої світової війни. У 20-і роки XX століття, текстильні робочі і вчителі продовжували виходити на страйки, вимагаючи цивільних прав, кращої зарплати і прийнятних умов роботи.

У 1930 р. Ганді організував «Солоний марш на Данді», а у 1942 р. почався загально індійський страйк, що вимагав негайної незалежності. В процесі розділу Британської Індії в 1947 році в місті прокотилася хвиля погромів між індусами і мусульманами. Ахмедабад став столицею тільки-но створеного штату Гуджарат шляхом дроблення провінції Бомбей 1 травня 1960. Протягом цього періоду, значна кількість освітніх і наукових інститутів були засновані в місті, зробивши його центром вищої освіти, науки і технології. У місто прийшли такі види промисловості як важка і хімічна. У подальші два десятиліття зростання було припинене через політичне напруження, викликане вимогами проти соціальної несправедливості і корупції. Унаслідок чого, в місті і околицях відбувалися міжкастові страйки.

26 січня 2001 руйнівний землетрус став причиною обвалення 50 багатоповерхових будівель, загинуло 752 чоловік, і завдав збитку міській інфраструктурі.[1]

2002 рік був відмічений в місті і штаті серією погромів мусульман. В результаті погромів загинули 1,044 осіб з обох сторін. Втеча тисяч мусульман з міста привела до створення наметових містечок в околицях Ахмадабаду.[2]

Останніми роками наслідки від глобалізації і лібералізації індійської економіки просувають розвиток міста до нових вершин. Унаслідок чого, неухильно росте населення і зводяться нові житлові квартали. В ході цього бурхливого розвиток починає ощущатся брак в енергетичних і водних ресурсах.

Географія

Ріка Сабарматі

Ахмедабад розташований на заході Індії на висоті 53 метрів над рівнем моря. Координати 23,03 п.ш та 72,58 с.д. Місто розкинулося на берегах річки Сабарматі в центральній частині штату Гуджарат. Площа Ахмадабада становить 205 км². Річка Сабарматі влітку часто пересихає, маючи лише вузький потік. Місто розташоване у піщаній і посушливій місцевості. Місцевість і дороги часто засипаються піском, внаслідок масової вирубки. Розширення маршевих ґрунтів Кучеського Ранна, що продовжується, загрожує підсилити пустинення як в міській межі, так і у всьому штаті. За винятком пагорбів Тхалтедж-Джодхпур Текра, місто майже плоске.

В межі міста знаходяться два озера: Канкарія і Вастрапур. Озеро Канкарія була вирито за наказом гуджаратського султана Кутб-д-дин Ахмед Шаха II у 1451.

Є три головні сезони: літо, мусон і зима. За винятком мусоного сезону, клімат сухий. Погода спекотна з березня по червень; найбільша середня літня температура — 36 °C і найменьша середня температура — 23 °C . З листопада по лютий, середня найбільша температура — 30 °C , середня найменша температура — 15 °C , клімат надзвичайно сухий. Холодні північні вітри несуть прохолоду в січні. Південно-західний мусон приносить вологу з середини червня по середину вересня. Середня кількість опадів — 932 мм, нечаста злива викликає в річці повінь. Найвища записана температура — 47 °C і найнижча — 5 °C.

Останніми роками, Ахмедабад зазнав забруднення повітря, води і ґрунту від текстильної помисловості.

Має поділ по р. Сабармат на західну та східну частину.

На східному березі ріки є старе місто, яке включає центральне місто Бадра. Ця частина Ахмедабаду відрізняється маленькими базарами, скопиченням жалюгідних будівель, і численних церков. Тут є головний залізничний вокзал, Головний Поштовий Офіс, і значні будівлі Музаффідів і Британські ери.

З західною частиною пов'язаний мостом Неру. Тут розташовані освітні установи, добре сплановановані сучасні оселі, місця для гуляння, і нові ділові райони.

Міське самоврядування

Ахмедабад управляється Муніципальним Управлінням Ахмедабаду (AMC). Деякі з регіонів, що оточують місто, підпорядковується Ахмедобадському Міському Управлінню Розвитку (AUDA). AMC був впроваджений у липні 1950 під керівництвом Бомбейської Провінційної Корпорації Дій, 1949. Місто має поділ на п'ять зон і 43 райони. Три члени управління вибираються від кожного району, [15] хто у свою чергу вибирає мера. Виконавські повноваження делеговані муніципальному комісару, якиого призначає уряд штату Гуджарат. Голова міста відповідає за школи, міського обслуговування, муніципальні лікарні, і міські бібліотеки.

Міська поліція Ахмедабаду очолюються Поліцейським Комісаром, офіцером IPS. Електрика в місті забезпечується Torrent Power AEC Limited, але підконтрольна державі. Дві головні політичні партії виграли істотний ряд місць на виборах — Партія Bharatiya Janata і Індійський Національний Конгрес. З семи місць Ахмедабадської ради, п'ять були виграні BJP і два Партією Національного Конгресу у 2002. У 2005 вибори у Муніципальної Управління, BJP виграв 96 місць, 32 місця відійшли до Конгресу, і одне місце відійшло до незалежного кандидата.

Економіка

Ахмедабад є найвіддаленішим від моря промисловим центром в західній Індії, і історично мав репутацію як важливе місто торгівлі і промисловості. Під проводом Музаффідів, місто було головним торговим місцем на заході Індії, через його близькість до порту в Сурат. У 19-му сторіччі, тканинна промисловість і виробництво одягу розвивалися і процвітали в місті; 30 травня 1861 заснованому перший Індійський текстильний підприємство.

Ахмедабад має процвітаючі хімічну та фармацевтичну промисловість. Дві з найбільших фармацевтичних компаній індійського Zydus Cadila та Torrent Pharmaceuticals розташовані в місті. У місті розташовані штаб-квартира Adani Group, яка є лідируючою багатонаціональною торговою компанією. Nirma group управляє великим рядом очищаючих і хімічних промисових підприємств, має свою корпоративну штаб-квартиру в місті. В останні роки багато іноземних компаній встановили їх комерційні офіси і підприємства в Ахмедабаді. Серед них Robert Bosch GmbH|Bosch Rexroth, (Німеччина) (гідравлічні компоненти); Stork N.V.|Stork (Нідерланди) (текстильне машинне устаткування; спільне підприємство із ATE, текстильне устаткування Indias, торгуюче будинком); Rollepaal, Нідерланди (устаткування виштовхування труби); і Насоси Johnson, Швеція.

Завершення Проекту Сардар Саровар і введення в дію гребель і каналів поліпшив постачання питної води і електрики для міста. Останніми роками, уряд Гуджарату збільшив інвестиції в модернізацію міської інфраструктури, передбачивши будівництво більших доріг і удосконалень до постачання водою, електрики і комунікацій. Промисловість розвинулася значно в Ахмедабаді. Згідно з планом 2002 на «Super Nine Indian Destinations». IT-ENABLED класифікував Ахмедабад, п'ятим серед дев'яти найбільш розвинутих міст країни.

Різноманітна робоча сила заробітчан з різних частин Гуджарату і сусідніх штатів є рушійною силою економіки міста. Ці працівники забезпечують послуги для великої частини середнього класу. Ахмедабад має сильну і істотну роль в забезпеченні комерційних ресурсів і доступу ринку для економік сусідніх міст. Більшість працюючих громадян — торговці і ділові люди. Це привело до створення великих торговельних корпорацій що є ключовим впливом на економічне життя Гуджарату. Міські освітні і індустріальні установи привернули студентів і молодих кваліфікованих працівників з решти частини Індії.

Демографія

Згідно з індійським переписом 2001 року, Ахмедабад мав населення 3,515,361. Ця цифра була обмежена муніципальним регіоном. Загальна чисельність населення агломерації Ахмедабад є в 4.5 мільйонів, і має досягти до 5.2 мільйонів у 2006. Є 886 жінок на 1000 чоловік. Ахмедабад має рівень письменності 79.89%, який є найвищим в Гуджараті (87.81% чоловіків і 71.12% жінок грамотні). Згідно з переписом для Дев'ятого Плану, є 30,737 сільських родин, що живуть в Ахмедабаді. 5.41% (1663 сімейств) живуть нижче за рівень зубажіння. Приблизно 440,000 осіб живуть в трущобах в місті. Торговці належать до індуїської секти Вайшанава і сект Джайнізму. Більшість мешканців Ахмедабаду мають рідну мову Гуджараті. Мови хінді і англійська зазвичай розмовні, особливо в торгівлі, освіті, політиці і уряді.

Центр бававнопереробної промисловості. Промисловість: хімічна, сірникова, шкіряна тощо. Ручне виробництво парчі, килимів. Ювелірні, карбовані вироби, різьба по дереву, слоновій кості.

Там знаходиться багато храмів різних релігій: індуїзму, ісламу, джайнізму. Численні пам'ятники архітектури, головним чином мечеті, мавзолеї 15—16 ст.

Населення

• 1951—788,3 тис.
• 1981—2515,2 тис.
• 2006—3769,8 тис.