Сватоплук Чех: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Сватоплук Чех | місце_проживання = | інші_імена =...
 
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
| ім'я_при_народженні =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = {{ДН|21|02|1846}}
| дата_народження = {{ДН|21|02|1846}}
| місце_народження = Остредек
| місце_народження = Остжедек
| дата_смерті = {{ДС|23|02|1908}}
| дата_смерті = {{ДС|23|02|1908}}
| місце_смерті = [[Прага]]
| місце_смерті = [[Прага]]
Рядок 23: Рядок 23:
| рід =
| рід =
| родичі =
| родичі =
| батько =
| батько = Франтішек Чех
| матір =
| матір =
| нагороди =
| нагороди =
Рядок 31: Рядок 31:
}}
}}
'''Сватоплук Чех''' (*''Svatopluk Čech'', [[21 лютого]] [[1846]] —†[[23 лютого]] [[1908]]) — [[Чехія|чеський]] [[письменник]], [[поет]], журналіст.
'''Сватоплук Чех''' (*''Svatopluk Čech'', [[21 лютого]] [[1846]] —†[[23 лютого]] [[1908]]) — [[Чехія|чеський]] [[письменник]], [[поет]], журналіст.

== Життєпис ==
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста [[Бенешов]]. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».

Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі у 1908 році.

== Твочрість ==
Сватоплук Чех відомий в якості автора численних '''''віршованих''''' збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка виражає ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацького єдності («На Вагі»). Критика соціальним порядків відображена в алегорични поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католичну церков — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).

Приділено увагу соцвальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».

Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884 рік), історичних поем «Адаміти» (1873 рік), «Вацлав з Михаловіць» (1882 рік), «Жижка» (1879 рік), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).

За результатам численних поборожів дава опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885 рік).

Питанням буржуазного суспільства приділено великий '''''прозоровий''''' твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX в., дивним чином опинився у минулому, в часи гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).

Сватоплук Чех також є автором комічного роману Кандадат на безсмертя, який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.

== Джерела ==
* Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.

{{commons|Category:Svatopluk Čech|Сватоплук Чех}}

[[Категорія:Чеські поети]]
[[Категорія:Чеські письменники]]
[[Категорія:Чеські журналісти]]

Версія за 09:18, 30 жовтня 2014

Сватоплук Чех
чеськ. Svatopluk Čech
Народився 21 лютого 1846(18460221)
Остжедек
Помер 23 лютого 1908
Прага
Поховання Вишеградський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
Національність чех
Діяльність поет, письменник
Галузь Чеська література[2][2]
Alma mater Карлів університет
Вчителі František Bartošd[3]
Знання мов чеська[2][2][4]
Роки активності з 1863
Жанр поезія і роман
Magnum opus Nový epochální výlet pana Broučka, tentokráte do XV. stoletíd
Батько Франтішек Чех
Брати, сестри Miloš Čechd, Růžena Čechovád, Vladimír Čechd[5] і Božena Čechovád
Автограф

Сватоплук Чех (*Svatopluk Čech, 21 лютого 1846 —†23 лютого 1908) — чеський письменник, поет, журналіст.

Життєпис

Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста Бенешов. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».

Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі у 1908 році.

Твочрість

Сватоплук Чех відомий в якості автора численних віршованих збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка виражає ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацького єдності («На Вагі»). Критика соціальним порядків відображена в алегорични поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католичну церков — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).

Приділено увагу соцвальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».

Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884 рік), історичних поем «Адаміти» (1873 рік), «Вацлав з Михаловіць» (1882 рік), «Жижка» (1879 рік), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).

За результатам численних поборожів дава опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885 рік).

Питанням буржуазного суспільства приділено великий прозоровий твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX в., дивним чином опинився у минулому, в часи гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).

Сватоплук Чех також є автором комічного роману Кандадат на безсмертя, який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.

Джерела

  • Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.
  1. BillionGraves — 2011.
  2. а б в г Czech National Authority Database
  3. Muzeum jihovýchodní Moravy ve Zlíně https://www.frantisekbartos.cz/pages/biografie.html
  4. CONOR.Sl
  5. Kunc J. Kartotéka Jaroslava Kunce (PNP-LA)