Бринцев Василь Дмитрович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
шаблон, джерела, доповнення, стильові правлення, вікіфікація |
шаблон |
||
Рядок 104: | Рядок 104: | ||
* [http://www.brintsev.openua.net/bio.php Біографія на сайті «Відкрита Україна»] |
* [http://www.brintsev.openua.net/bio.php Біографія на сайті «Відкрита Україна»] |
||
* [http://ua.golos.ua/politika/12_10_09_bryintsev_vasiliy_dmitrievich Біографія на сайті Golos.UA] |
* [http://ua.golos.ua/politika/12_10_09_bryintsev_vasiliy_dmitrievich Біографія на сайті Golos.UA] |
||
{{Судді КСУ}} |
|||
[[Категорія:Уродженці Балаклійського району]] |
[[Категорія:Уродженці Балаклійського району]] |
Версія за 11:24, 2 листопада 2014
Бринцев Василь Дмитрович | ||
---|---|---|
Суддя Конституційного Суду України | ||
Нині на посаді | ||
На посаді з | 4 серпня 2006 | |
Заступник Голови Конституційного Суду України. | ||
грудень 2007 — грудень 2010 | ||
Президент |
Віктор Ющенко (до 25.02.2010), Віктор Янукович (з 25.02.2010) | |
Народився |
6 лютого 1951 (73 роки) с. Асіївка, Балаклійський район, Харківська область | |
Відомий як | суддя | |
Громадянство | Україна | |
Національність | росіянин | |
Професія | юрист | |
Нагороди |
| |
Бринцев Василь Дмитрович (6 лютого 1951 р., с. Асіївка) — український державний службовець, суддя Конституційного Суду України, заступник Голови Конституційного Суду України (2007–2010), юрист, професор, доктор юридичних наук. Заслужений юрист України.
Біографія
Василь Дмитрович Бринцев народився 6 лютого 1951 року в селі Асіївка Балаклійського району Харківської області.
Трудову діяльність розпочав учнем слюсаря, у 1966–1970 роках навчався в Харківському рентгено-електротехнічному медичному технікумі. У 1970–1972 роках проходив строкову військову службу. Після демобілізації два роки працював електромонтером телефонного зв'язку та сигналізації. З 1974 року по 1980 рік обіймав посаду заступника секретаря комітету комсомолу Фізико-технічного інституту АН УРСР у м. Харкові.
У 1980 році закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського. Одразу після закінчення інституту розпочав фахову діяльність в якості народного судді Київського районного народного суду м. Харкова. У липні 1982 року В. Д. Бринцев призначений суддею Харківського обласного суду, а в червні 1987 року очолив цей судовий заклад (з серпня 2001 року — Апеляційний суд Харківської області). У травні 1994 року В. Д. Бринцеву присвоєний 1-й кваліфікаційний клас судді.
У листопаді 2005 року VII з'їздом суддів України призначений суддею Конституційного Суду України[1]. Присягу склав 4 серпня 2006 року. З грудня 2007 року по грудень 2010 року обіймав посаду заступника Голови Конституційного Суду України.
У квітні 2010 року В. Бринцев не поставив свій підпис під рішенням Конституційного суду від 6 квітня про легітимізацію так званої «коаліції тушок» (рішення КСУ дозволяло депутатам Верховної Ради всупереч Конституції індивідуально входити до складу коаліції депутатських фракцій у парламенті)[2]
Восени 2010 року разом з іншими суддями Конституційного суду скасував поправки 2004 року до Конституції України (так званий «Конституційний переворот»), зокрема, був одним з підписантів Рішення № 20-рп/2010 від 30.09.2010 р.[3]. Внаслідок цього потрапив у «чорний список» державних службовців, яким було заборонено в'їзд до країн Європейського Союзу і США[4].
24 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову № 775-VII «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді», в якій була рекомендація «Раді суддів України у триденний строк скликати позачерговий з'їзд суддів України, на якому розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв'язку з порушенням ними присяги судді, які були призначені з'їздом суддів України». Також ця Постанова наказувала Генеральній прокуратурі України порушити кримінальне провадження по факту прийняття Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2010 і притягти усіх винних осіб до відповідальності[5].
У травні 2014 року В. Д. Бринцев подав, але пізніше відкликав заяву про складення повноважень судді КСУ за власним бажанням[6].
Наукова діяльність
У 1995 році В. Д. Бринцев захистив кандидатську дисертацію на тему «Одноособовий суддя у правовій державі. Статус та функції» отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук. В 2011 році захистив докторську дисертацію на тему «Система організаційного забезпечення судової влади України»[7].
З 1998 року є доцентом кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, з вересня 2004 року — виконуючим обов'язки професора.
Автор і співавтор 93 наукових праць, у тому числі 16 монографій з проблем судоустрою та організаційних аспектів судової влади (зокрема, «Судебная власть (правосудие): Пути реформирования в Украине» (1998)), 8 методичних матеріалів.
Вибрані наукові праці[8][9]
- Адміністративне судочинство: нормативна база, судові прецеденти, коментарі, зразки процесуальних документів
- Кримінальне судочинство в Україні: Законодавство та практика застосування: Навчальний посібник для вузів
- Організаційно-правове забезпечення судової влади (нормативна база)
- Стандарти правової держави: втілення у національну модель організаційного забезпечення судової влади
- Судовий конституціоналізм в Україні: доктрина і практика формування
Нагороди та почесні звання
- Заслужений юрист України (08.2001)
- «Харків'янин століття» (2001, Асамблея ділових кіл України, Інститут рейтинґових досліджень).
- «Харків'янин року-2003».
Родина
Росіянин за національністю. Батько — Дмитро Нілович (1927–2010), мати — Марія Миколаївна (1930). Одружений на Бринцевій Людмилі Василівні (1953), має двох дітей — сина Олексія (1975) та доньку Олену (1978).
Примітки
- ↑ http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/F07579D0B07E1B02C32570C700266F5F
- ↑ http://www.tymoshenko.ua/uk/article/3x8m5s37
- ↑ http://www.pravda.com.ua/articles/2010/10/1/5434400/
- ↑ http://censor.net.ua/forum/561954/chorn_spiski_ukranskih_visokoposadovtsv_chinovnikv_pratsvnikv_sudovih__pravoohoronnih_organv_yakim
- ↑ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/775-18
- ↑ http://pravo.ua/news.php?id=0042083
- ↑ http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/96376/source:default
- ↑ http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnicode/index.php?url=/auteurs/view/96376/source:default
- ↑ http://korolenko.kharkov.com/cgi-bin/wcatalog/irbis?LNG=&Z21ID=&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=%D0%91%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2,%20%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Джерела
- Біографія на сайті Конституційного суду України
- Біографія на сайті громадської ініціативи «Люстрація. Столиця»
- Біографія на сайті «Офіційна Україна сьогодні»
- Біографія на сайті «Відкрита Україна»
- Біографія на сайті Golos.UA
|