П'єзоефект: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:SchemaPiezo.gif|thumb|П'єзоелектричний диск генерує напругу при деформації. Амплітуда коливань диску збільшена для наочності.]]
[[Файл:SchemaPiezo.gif|thumb|]]


'''П'єзоефект''' виникнення [[електричний заряд|електричних зарядів]] (п’єзоелектрики) на гранях деяких [[кристал]]ів при їхній [[деформація|деформації]] ([[напруження|напруженні]]), або навпаки виникнення деформації (напруження) цих [[кристал]]ів внаслідок дії [[електричне поле|електричного поля]].
'''П'єзоефект''' — виникнення [[електричний заряд|електричних зарядів]] (п’єзоелектрики) на гранях деяких [[кристал]]ів при їхній [[деформація|деформації]] (прямий п'єзоефект), або навпаки — виникнення деформації цих [[кристал]]ів внаслідок дії [[електричне поле|електричного поля]] (зворотний п'єзоефект).


Перші дослідження п'єзоефекту виконані [[Кюрі П'єр|П'єром Кюрі]] ([[1880]]) на кристалі [[кварц]]у. П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх [[сегнетоелектрики|сегнетоелектриків]] і у багатьох [[піроелектрики|піроелектриків]]. На відміну від [[електрострикція|електрострикції]], п'єзоефект залежить від напряму [[силова лінія|силових ліній]] поля, тому дія на площини кристалу змінних [[електричне поле|електричних полів]] приводить до його [[вібрації]]. Найзначніша [[амплітуда]] [[коливання]] кристалу має місце у випадку, коли [[частота]] коливань поля відповідає [[резонанс]]ній частоті коливань кристалу.
Перші дослідження п'єзоефекту були виконані французькими фізиками Жаком і [[Кюрі П'єр|П'єром Кюрі]] в [[1880]] році на кристалі [[кварц]]у.<ref name="Manbachi, A. and Cobbold R.S.C. 2011 187–196">{{cite journal |author=Manbachi, A. and Cobbold R.S.C. |title= Development and Application of Piezoelectric Materials for Ultrasound Generation and Detection |journal= Ultrasound |volume=19 |issue=4 |pages=187–196 |year=2011|doi= 10.1258/ult.2011.011027}}</ref> П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх [[Сегнетоелектрики|сегнетоелектриках]] і у багатьох [[піроелектрики|піроелектриках]]. На відміну від [[Електрострикція|електрострикції]], п'єзоефект залежить від напряму [[Силова лінія|силових ліній]] поля, тому дія на площини кристалу змінних [[електричне поле|електричних полів]] призводить до його [[вібрації]]. Найбільша [[амплітуда]] коливань кристалу має місце у випадку, коли [[частота]] коливань поля відповідає [[резонанс]]ній частоті коливань кристалу.


Ступінь [[поляризація діелектрична|поляризації]] кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається [[п'єзоелектричний модуль|п’єзоелектричним модулем]]. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля [[монокристал]]у [[кварц]]у. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля [[монокристал]]у), п'єзомодуль [[кварцит]]ів 1% від модуля монокристалу, [[гнейс]]ів і [[граніт]]ів 0,2-0,5%.
Ступінь [[Поляризація діелектрична|поляризації]] кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається [[П'єзоелектричний модуль|п’єзоелектричним модулем]]. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля [[монокристал]]у [[кварц]]у. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля [[монокристал]]у), п'єзомодуль [[кварцит]]ів&nbsp;— 1% від модуля монокристалу, [[гнейс]]ів і [[граніт]]ів&nbsp;— 0,2-0,5%.


== Дивись також ==
== Див. також ==
* [[П'єзоелектрика]]
* [[П'єзоелектрика]]
* [[П'єзокварц]]
* [[П'єзокварц]]
* [[П'єзоелектричні властивості гірських порід‎]]
* [[Давач детонації]]
* [[Давач детонації]]
* [[П'єзоелектричні властивості гірських порід]]
* [[П'єзооптична мінеральна сировина]]
* [[П'єзокерамічний випромінювач]]
* [[П'єзорезистивний ефект]]
* [[П'єзорезистивний ефект]]

== Примітки ==
{{примітки}}


== Література ==
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}

{{фізика-доробити}}


[[Категорія:Фізика твердого тіла]]
[[Категорія:Фізика твердого тіла]]

Версія за 11:36, 15 листопада 2014

П'єзоелектричний диск генерує напругу при деформації. Амплітуда коливань диску збільшена для наочності.

П'єзоефект — виникнення електричних зарядів (п’єзоелектрики) на гранях деяких кристалів при їхній деформації (прямий п'єзоефект), або навпаки — виникнення деформації цих кристалів внаслідок дії електричного поля (зворотний п'єзоефект).

Перші дослідження п'єзоефекту були виконані французькими фізиками Жаком і П'єром Кюрі в 1880 році на кристалі кварцу.[1] П'єзоефект властивий понад 1500 речовинам. Спостерігається у всіх сегнетоелектриках і у багатьох піроелектриках. На відміну від електрострикції, п'єзоефект залежить від напряму силових ліній поля, тому дія на площини кристалу змінних електричних полів призводить до його вібрації. Найбільша амплітуда коливань кристалу має місце у випадку, коли частота коливань поля відповідає резонансній частоті коливань кристалу.

Ступінь поляризації кристалу при п'єзоефекті прямо пропорційний механічному напруженню. Коефіцієнт пропорційності між ними називається п’єзоелектричним модулем. Для характеристики п'єзоефекту використовують відношення п’єзомодуля порід до п’єзомодуля монокристалу кварцу. Найбільший п'єзоефект має жильний кварц (10% від модуля монокристалу), п'єзомодуль кварцитів — 1% від модуля монокристалу, гнейсів і гранітів — 0,2-0,5%.

Див. також

Примітки

  1. Manbachi, A. and Cobbold R.S.C. (2011). Development and Application of Piezoelectric Materials for Ultrasound Generation and Detection. Ultrasound. 19 (4): 187–196. doi:10.1258/ult.2011.011027. 

Література