Церква Бориса і Гліба (Суздаль): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Jaqeli (обговорення | внесок)
367 редагувань
м (Script) File renamed: File:St.Boris&GlebChurch(Suzdal).JPG → File:St.BorisAndGlebChurch(Suzdal).jpg File renaming criterion #6: Harmonize file names of a set of images (so that only one part of a...
доповнення
Рядок 5: Рядок 5:
|розташування_місто = [[Суздаль]], [[Володимирська область]]
|розташування_місто = [[Суздаль]], [[Володимирська область]]
|розташування_країна = {{RU}}
|розташування_країна = {{RU}}
|координати =
|координати = {{coord|56|24|50|N|40|26|05|E|scale:100000|display=inline,title}}
|архітектор =
|архітектор =
|інженер =
|інженер =
Рядок 23: Рядок 23:
}}
}}


'''Це́рква Бори́са і Глі́ба (Суздаль)'''— пам'ятка архітектури кінця 17−18 ст., яку відносять до нечастих в Суздалі зразків місцевого [[бароко]].
'''Це́рква Бори́са і Глі́ба (Суздаль)''' — [[пам'ятка архітектури]] кінця 17−18 ст., яку відносять до нечастих в Суздалі зразків місцевого [[бароко]].


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 33: Рядок 33:
[[Файл:ChurchEpiphany(Suzdal)2.JPG|міні|ліворуч|120пкс|Богоявленська церква (Суздаль)]]
[[Файл:ChurchEpiphany(Suzdal)2.JPG|міні|ліворуч|120пкс|Богоявленська церква (Суздаль)]]


Накопичення барокових форм в Московії 17 століття йшло двома шляхами -
Накопичення барокових форм в Московії 17 століття йшло двома шляхами — * розвитком суто національних форм
* розвитком суто національних форм
* запозиченнями з Польщі, України і, особливо, з Голландії 17 століття, тісні культурні і економічні зв'язки з якою підтримував царський двір Романових.
* запозиченнями з Польщі, України і, особливо, з Голландії 17 століття, тісні культурні і економічні зв'язки з якою підтримував царський двір Романових.


На початку 18 століття процес барокових запозичень суттєво прискорився через практику запрошення іноземних [[архітектор]]ів з [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Італія|Італії]], німецьких князівств до Москви і, особливо, до Санкт-Петербурга.
На початку 18 століття процес барокових запозичень суттєво прискорився через практику запрошення іноземних [[архітектор]]ів з [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Італія|Італії]], німецьких князівств до Москви і, особливо, до Санкт-Петербурга.


Перехідні форми від національних російських (ще кінця 17 століття) до барокових середини 18 століття і має церква Бориса і Гліба в Суздалі. На тлі малих (нехай і кам'яних), маловиразних і відверто провінційних церковок Суздаля ([[церква Сімеона Стовпника (Суздаль) ]], [[церква Різдва Івана Предтечі (Суздаль)]] [[Пятницкая церковь (Суздаль)]]) — церква Бориса і Гліба виділяється масштабом, величчю і помітним містобудівним значенням навіть поряд з [[Богоявленська церква (Суздаль)|Богоявленською церкою]], побудованою [[1781]] року в Кожевеній слободі, барокові риси якої більш суттєві. Борисоглібська — розташована в західній частині міста на правому березі річки Каменки. Неподалік в 1960-ті роки створили Суздальський музей дерев'яної архітектури.
Перехідні форми від національних російських (ще кінця 17 століття) до барокових середини 18 століття і має церква Бориса і Гліба в Суздалі. На тлі малих (нехай і кам'яних), маловиразних і відверто провінційних церковок Суздаля ([[церква Сімеона Стовпника (Суздаль) ]], [[церква Різдва Івана Предтечі (Суздаль)]] [[Пятницкая церковь (Суздаль)]]) — церква Бориса і Гліба виділяється масштабом, величчю і помітним містобудівним значенням навіть поряд з [[Богоявленська церква (Суздаль)|Богоявленською церкою]], побудованою [[1781]] року в Кожевеній слободі, барокові риси якої більш суттєві. Борисоглібська — розташована в західній частині міста на правому березі річки Каменки. Неподалік в 1960-ті роки створили Суздальський музей дерев'яної архітектури.


== Опис споруди ==
== Опис споруди ==


[[Файл:St.Boris&GlebChurch(Suzdal)2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Церква Бориса і Гліба, західний фасад.]]
[[Файл:St.Boris&GlebChurch(Suzdal)2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Церква Бориса і Гліба, західний фасад.]]
В основі — четверик, на якому вибудували величний восьмерик з червоної цегли. Кути споруди прикрашені тонкими, декоративними колонками. Четверик прикрашають лише [[портал]] і віконні отвори з характерними наличниками кінця 17 століття. Восьмерик прикрашають вікна і ніші, облямовані тими ж деталями, що і вікна. [[Дах]] храму прикрашає одна баня з невеликою луківкою. Будівельники дотримуються [[симетрія|симетрії]] в розташуванні вікон, якої ще не було навіть в сучасних їй спорудах церкви Йоасафа-царевича(Москва) [[1688]] року чи в церкві Благовіщення (Каргополь) [[1692]] року. Це свідчить про знайомство зі зразками західноєвропейської архітектури і новими естетичними [[ідеал]]ами. Зі сходу до четверика прибудовано гранчату [[абсида|абсиду]]. З заходу розташована трапезна на три вікна.
В основі — четверик, на якому вибудували величний восьмерик з червоної цегли. Кути споруди прикрашені тонкими, декоративними колонками. Четверик прикрашають лише [[портал]] і віконні отвори з характерними наличниками кінця 17 століття. Восьмерик прикрашають вікна і ніші, облямовані тими ж деталями, що і вікна. [[Дах]] храму прикрашає одна баня з невеликою луківкою. Будівельники дотримуються [[симетрія|симетрії]] в розташуванні вікон, якої ще не було навіть в сучасних їй спорудах церкви Йоасафа-царевича(Москва) [[1688]] року чи в церкві Благовіщення (Каргополь) [[1692]] року. Це свідчить про знайомство зі зразками західноєвропейської архітектури і новими естетичними [[ідеал]]ами. Зі сходу до четверика прибудовано гранчату [[абсида|абсиду]]. З заходу розташована трапезна на три вікна.


В 1740-ві роки до трапезної впритул прибудували високу [[дзвіниця|дзвіницю]] на чотири яруси. Декор дзвіниці — бароковий, притаманний московським і петербурзьким спорудам, розфарбування в два кольори — червоне тло, білі — архітекткрні деталі. Сучасний вхід до церкви через [[портал]] в першому ярусі дзвіниці.
В 1740-ві роки до трапезної впритул прибудували високу [[дзвіниця|дзвіницю]] на чотири яруси. Декор дзвіниці — бароковий, притаманний московським і петербурзьким спорудам, розфарбування в два кольори — червоне тло, білі — архітекткрні деталі. Сучасний вхід до церкви через [[портал]] в першому ярусі дзвіниці.


== Ресурси російського інтернету ==
== Ресурси російського інтернету ==

Версія за 16:36, 18 грудня 2014

Церква Бориса і Гліба
Церква Бориса і Гліба
56°24′50″ пн. ш. 40°26′05″ сх. д. / 56.41389° пн. ш. 40.43472° сх. д. / 56.41389; 40.43472Координати: 56°24′50″ пн. ш. 40°26′05″ сх. д. / 56.41389° пн. ш. 40.43472° сх. д. / 56.41389; 40.43472
Тип споруди православний храм і пам'ятка архітектури[d]
Розташування Росія Росія, Суздаль, Володимирська область
Початок будівництва кінець 17 століття, добудови1748
Кінець будівництва 1749
Стиль бароко
Належність не існує
Єпархія Diocese of Vladimir and Suzdald
Стан об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Адреса Суздаль, Володимирська область
Церква Бориса і Гліба (Суздаль). Карта розташування: Росія
Церква Бориса і Гліба (Суздаль)
Церква Бориса і Гліба (Суздаль) (Росія)
Мапа
CMNS: Церква Бориса і Гліба у Вікісховищі

Це́рква Бори́са і Глі́ба (Суздаль) — пам'ятка архітектури кінця 17−18 ст., яку відносять до нечастих в Суздалі зразків місцевого бароко.

Історія

Церква побудована на невеликому пагорбі, де колись стояв монастир Бориса і Гліба. В роки смути і війни з Польщею на початку 17 століття дерев'яна Борисова слобода і монастир були поруйновані. 1629 року тут відновилося поселення і створені невеликі дерев'яні храми Благовіщення і святого Миколая. В кінці 17 століття розпочато будівництво сучасної кам'яної церкви. В 1740-ві роки до храмової трапезної прибудували дзвіницю зі шпилем в формах західноєвропейського бароко, характерніших для Москви і Петербурга.

На рівнинній ділянці з невисокими пагорбами, де розташований Суздаль, величними силуетами виділяються собор Різдва Богородиці (Суздаль) та церква Бориса і Гліба. Але вони різні і за формами, і за стилем. Вони свідки того шляху, що пройшла місцева архітектурна школа за 300 років. Обидві пам'ятки мають московські впливи, бо Суздаль мав тісні культурні зв'язки зі столицею Московії.

Церква Бориса і Гліба
Богоявленська церква (Суздаль)

Накопичення барокових форм в Московії 17 століття йшло двома шляхами — * розвитком суто національних форм

  • запозиченнями з Польщі, України і, особливо, з Голландії 17 століття, тісні культурні і економічні зв'язки з якою підтримував царський двір Романових.

На початку 18 століття процес барокових запозичень суттєво прискорився через практику запрошення іноземних архітекторів з Швейцарії, Італії, німецьких князівств до Москви і, особливо, до Санкт-Петербурга.

Перехідні форми від національних російських (ще кінця 17 століття) до барокових середини 18 століття і має церква Бориса і Гліба в Суздалі. На тлі малих (нехай і кам'яних), маловиразних і відверто провінційних церковок Суздаля (церква Сімеона Стовпника (Суздаль) , церква Різдва Івана Предтечі (Суздаль) Пятницкая церковь (Суздаль)) — церква Бориса і Гліба виділяється масштабом, величчю і помітним містобудівним значенням навіть поряд з Богоявленською церкою, побудованою 1781 року в Кожевеній слободі, барокові риси якої більш суттєві. Борисоглібська — розташована в західній частині міста на правому березі річки Каменки. Неподалік в 1960-ті роки створили Суздальський музей дерев'яної архітектури.

Опис споруди

Церква Бориса і Гліба, західний фасад.

В основі — четверик, на якому вибудували величний восьмерик з червоної цегли. Кути споруди прикрашені тонкими, декоративними колонками. Четверик прикрашають лише портал і віконні отвори з характерними наличниками кінця 17 століття. Восьмерик прикрашають вікна і ніші, облямовані тими ж деталями, що і вікна. Дах храму прикрашає одна баня з невеликою луківкою. Будівельники дотримуються симетрії в розташуванні вікон, якої ще не було навіть в сучасних їй спорудах церкви Йоасафа-царевича(Москва) 1688 року чи в церкві Благовіщення (Каргополь) 1692 року. Це свідчить про знайомство зі зразками західноєвропейської архітектури і новими естетичними ідеалами. Зі сходу до четверика прибудовано гранчату абсиду. З заходу розташована трапезна на три вікна.

В 1740-ві роки до трапезної впритул прибудували високу дзвіницю на чотири яруси. Декор дзвіниці — бароковий, притаманний московським і петербурзьким спорудам, розфарбування в два кольори — червоне тло, білі — архітекткрні деталі. Сучасний вхід до церкви через портал в першому ярусі дзвіниці.

Ресурси російського інтернету

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Бориса і Гліба (Суздаль)

Див. також

  1. ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церква_Бориса_і_Гліба_(Суздаль)&oldid=15306006