Діалекти російської мови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TeoBot (обговорення | внесок)
м ВП:ЗДР за допомогою AWB
Рядок 10: Рядок 10:
== Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок ==
== Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок ==
[[Файл:Dialektologicheskaia Karta 1914 goda.jpeg|міні|праворуч|300пкс|Діалектологічна карта 1914 року]]
[[Файл:Dialektologicheskaia Karta 1914 goda.jpeg|міні|праворуч|300пкс|Діалектологічна карта 1914 року]]
[[Файл:Dialects_of_Russian_language-ru.png|300px|thumb|right|Области распространения говоров. <br />Данная карта создана на основе диалектологической карты [[1915 год]]а, ограниченной территорией [[Россия|России]] с рядом изменений<ref name="Русские"/><ref>{{книга|автор = |заглавие = Народы Европейской части СССР. Этнографические очерки: В 2-х т. |ответственный = Под общ. ред. [[Толстов, Сергей Павлович|С. П. Толстова]] |ссылка = http://www.ethnology.ru/doc/narod/t1/graf/nrd-t1.htm?150 |издание = |место = {{М.}} |издательство = Наука |год = 1964 |страницы = 148—156 |isbn =}}</ref>]]
[[Файл:Dialects of Russian language-ru.png|300px|thumb|right|Области распространения говоров. <br />Данная карта создана на основе диалектологической карты [[1915 год]]а, ограниченной территорией [[Россия|России]] с рядом изменений<ref name="Русские"/><ref>{{книга|автор = |заглавие = Народы Европейской части СССР. Этнографические очерки: В 2-х т. |ответственный = Под общ. ред. [[Толстов, Сергей Павлович|С. П. Толстова]] |ссылка = http://www.ethnology.ru/doc/narod/t1/graf/nrd-t1.htm?150 |издание = |место = {{М.}} |издательство = Наука |год = 1964 |страницы = 148—156 |isbn =}}</ref>]]
Територія середньоруських говірок&nbsp;— [[Псковська область|Псковська]], [[Тверська область|Тверська]], [[Московська область|Московська]], [[Володимирська область|Володимирська]], [[Іванівська область|Іванівська]], [[Нижегородська область|Нижегородська]] області. Північніше цього поясу&nbsp;— зона північного наріччя, на південь&nbsp;— відповідно, південного.
Територія середньоруських говірок&nbsp;— [[Псковська область|Псковська]], [[Тверська область|Тверська]], [[Московська область|Московська]], [[Володимирська область|Володимирська]], [[Іванівська область|Іванівська]], [[Нижньогородська область|Нижегородська]] області. Північніше цього поясу&nbsp;— зона північного наріччя, на південь&nbsp;— відповідно, південного.


== Класифікація російських діалектів ==
== Класифікація російських діалектів ==
Рядок 45: Рядок 45:
* Русская диалектология: Учебник для педагогических институтов под редакцией Л. Л. Касаткина. — М., 1989.
* Русская диалектология: Учебник для педагогических институтов под редакцией Л. Л. Касаткина. — М., 1989.
* Язык русской деревни: Школьный общеобразовательный атлас: Пособие для общеобразовательных учреждений. — М., 1994.
* Язык русской деревни: Школьный общеобразовательный атлас: Пособие для общеобразовательных учреждений. — М., 1994.



[[Категорія:Російська мова]]
[[Категорія:Російська мова]]

Версія за 12:49, 9 січня 2015

Діалекти російської мови на території первинного формування[1][2][3].
Основою мапи є Діалектологічна карта, складена К. Ф. Захаровою і В. Г. Орловою і вперше опублікована в роботі «Російська діалектологія» під редакцією Р. І. Аванесова і В. Г. Орлової в 1965 році[4]

Діалекти російської мови — територіальні різновиди російської мови, що об'єднуються в традиціях російської діалектології у дві основні великі діалектні величини — наріччя, між якими розташована область перехідних говірок (середньоросійські говірки). Наріччя та перехідні говірки включають до свого складу групи говірок (рідше виділяються підгрупи говірок). Як величини другого, додаткового діалектного членування території поширення російської мови в цілому, грає допоміжну роль, виділяються діалектні зони[5].

Говори раннього і пізнього формування

В діалектології розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення російської мови на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV ст. склалися дві великі угруповання говорів — північне наріччя та південне наріччя, що характеризуються рядом чітких ізоглос, а також проміжні среднерусские говірки. Для території пізнього формування (азіатська частина РФ, Поволжі, Кавказ) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів[6].

Області розповсюдження діалектів і середньоруських говірок

Діалектологічна карта 1914 року
Области распространения говоров.
Данная карта создана на основе диалектологической карты 1915 года, ограниченной территорией России с рядом изменений[2][7]

Територія середньоруських говірок — Псковська, Тверська, Московська, Володимирська, Іванівська, Нижегородська області. Північніше цього поясу — зона північного наріччя, на південь — відповідно, південного.

Класифікація російських діалектів

В межах цих трьох головних груп (двох прислівників і середньоруських говірок) виділяються групи і підгрупи говірок:

Середньоросійські говірки, насамперед московський говір, лягли в основу літературного російської мови.

Сучасне становище

Ступінь діалектних відмінностей не перешкоджає взаєморозумінню носіїв. В XX століття набуває широкий розвиток освіти та ЗМІ, масштабна міграція населення сприяли різкому скороченню носіїв традиційних говірок; зараз це в основному сільські жителі старшого покоління. У промові міського населення різних регіонів Росії є незначні відмінності, головним чином лексичного, почасти також фонетичного характеру, іноді опосередковано (через просторіччя) пов'язані з традиційними говорами даного регіону.

Примітки

Коментарі
Джерела
  1. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-354-00917-0.
  2. а б Касаткин Л. Л. Русские диалекты. Карты. — М. : Наука.(Перевірено 15 червня 2011)
  3. Федеральная целевая программа Русский язык. Региональный центр НИТ ПетрГУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2012.(Перевірено 15 червня 2011)
  4. Русская диалектология / под ред. Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой. — М. : Наука, 1965.
  5. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Диалектное членение русского языка. — 2-е изд. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 18—26. — ISBN 5-354-00917-0.
  6. В. В. Лопатин, И. С. Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445
  7. {{{Заголовок}}}.

Див. також

Посилання і література

  • Архангельский областной словарь, вып. 1-11, 1980—2001.
  • Русская диалектология: Учебное пособие для педагогических институтов под ред. П. С. Кузнецова. — М., 1973.
  • Русская диалектология: Учебное пособие под редакцией Е. А. Нефедовой. — М.: МГУ, 1999.
  • Русская диалектология: Учебник для педагогических институтов под редакцией Л. Л. Касаткина. — М., 1989.
  • Язык русской деревни: Школьный общеобразовательный атлас: Пособие для общеобразовательных учреждений. — М., 1994.