Стайки (Обухівський район)

село Стайки
Річка Дніпро поблизу Стайок Річка Дніпро поблизу Стайок
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Кагарлицький
Рада	Стайківська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA32120130190041234
Основні дані
Засноване	1095
Перша згадка	1095
Населення	2203
Площа	4,866 км²
Густота населення	452,73 осіб/км²
Поштовий індекс	09210
Телефонний код	+380 4573
Катойконіми	стайківчанин, стайківчанка
Географічні дані
Географічні координати	50°03′51″ пн. ш. 30°54′13″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	189 м
Водойми	річка Дніпро
Місцева влада
Адреса ради	09210, Київська обл., Кагарлицький р-н, с.Стайки, Шкільна,1а , тел. 3-02-86
Карта
Стайки
Стайки
Мапа
Стайки у Вікісховищі

Ста́йки — село Кагарлицького району Київської області. Розташоване на березі Дніпра.

Поблизу села виявили рештки поселення Трипільської культури, знайдено скарб 1 тис. срібних римських монет II століття нової ери. Рештки давнього поселення вчені ідентифікують з літописним містом Новгород Святополчий, що його заснував у 1095 р. Святополк Ізяславич.

За Хмельниччини Стайки було сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих козаків і населення. Село декілька разів повставало проти самих козаків. Нині в селі нараховується понад 2 тис. мешканців, вони займаються сільським господарством, рибальством на Дніпрі.

Це, порівняно до інших, нове село, що згадується в літописах лише з XVII ст. Спочатку Стайки належали до славнозвісних князів Глинських. У середині XVII ст. Стайками володів Максимільян Бржозовский, каштелян київський. За часів Хмельниччини козаки захопили Стайки, і Бржозовський вже в свій маєток не повернувся. З 1649 р. Стайки — сотенне містечко канівського полку. Гетьман Петро Дорошенко віддав спустошене й безлюдне село Стайки митрополитові київському Іосифу Тукальскому, котрий подарував Стайки Братській Колегії, за якою воно було аж до одібрання церковно-монастирських маєтків за Катерини ІІ. У 1673 р. московське військо, що йшло проти Дорошенка, зайняло Стайки без бою. Згідно з трактатом 1686 р. Стайки лишилися за Росією; це був прикордонний пункт. Цікавий опис місцевості біля Києва, який дійшов до нас з 1686 р. і був зроблений київськими воєводами: «Меж Стайками и Трипольем луга и озера многія и на лугах покошено сена в копнах и в стогах многое число, а прозваніе тем лугам и озерам никаково, то сено кошено кем не ведомо, потому что в тех местах жителей никого нет, а город Стайки на горе над рекой Днепром, на устье реки Приставки…А в Стайках было два города, по земляному валу остроги и башни, а тот острог и башня пожжены и вал во многих местах развалился, и нет в Стайках строения и никаких крепостей около города нет». У 1707 р. гетьман Мазепа подарував Стайки Братському монастиреві. У 1783 р. в Стайках була влаштована митна російська комора. У церкві зберігається Євангеліє, датоване 1627 р., подароване двома запорозькими козаками. За трактатом 1686 р. вся місцевість, починаючи від Стайок аж до гирла р. Тясмин, не повинна була заселятись і залишалась пусткою аж до XVIII ст. Після Стайок аж до самого Ржищева, власне, нема жодної оселі, про котру можна було б щось цікаве розповісти з історичних подій старого часу. Біля села виявлено рештки поселень трипільської культури, досліджено біля 30 жител. В урочищі Писаревиці, розташованому поблизу Стайок, збереглися рештки старослов'янського поселення черняхівської культури. Знайдено також скарб з 1000 срібних римських монет (ІІ ст. н. е.). У районі Стайок збереглися рештки давньорусського поселення й городища, яке окремі вчені вважають літописним містом Святополка (яке у 1095 р. збудував Свя'тополк Ізяславович). Біля села знайдено скарб з монетних гривень та розкопано слов'янський могильник.

В с. Стайки є загальноосвітня середня школа. Рівень викладання дозволяє дітям з легкістю виборювати призові місця в районних та обласних олімпіадах. (Школа заснована ...., в ... виконана добудова і назараз ......) В селі є Будинок сільської Ради, відділення Ощадбанку, Пошта, КСП "Дніпро" Бібліотека, Будинок Культури, Церква, Лікарня. В селі є памятники Невідомому солдату, памятник жертв голодомору, памятник Леніну. Збудована дорога до р. Дніпро.

Відомі уродженці

Шестопал Сергій Якович — директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук, кандидат сільськогосподарських наук.

Посилання

• Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 176. (пол.)
• Облікова картка села
• Зображення на карті google
• http://stayki.blogspot.com/2010/09/blog-post_22.html