Наполеон III Бонапарт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:
|мати = [[Гортензія Богарне]]
|мати = [[Гортензія Богарне]]
}}
}}
'''Наполео́н ІІІ Бонапа́рт''', ''повне ім'я'' '''''Шарль Луї Наполеон''''' ({{lang-fr|Charles Louis Napoléon Bonaparte}}) (* [[20 квітня]] [[1808]] — † [[9 січня]] [[1873]])  — останній [[Франція|французький]] [[імператор]] з [[1 грудня]] [[1852]] по [[4 вересня]] [[1870]] (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент [[Франція|Французької республіки]] з [[20 грудня]] [[1848]] по [[1 грудня]] [[1852]].
'''Наполео́н ІІІ Бонапа́рт''' (

) ''повн. ім'я'' '''''Шарль Луї Наполеон''''' ({{lang-fr|Charles Louis Napoléon Bonaparte}}) (* [[20 квітня]] [[1808]] — † [[9 січня]] [[1873]])  — останній [[Франція|французький]] [[імператор]] з [[1 грудня]] [[1852]] по [[4 вересня]] [[1870]] (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент [[Франція|Французької республіки]] з [[20 грудня]] [[1848]] по [[1 грудня]] [[1852]].


Племінник [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона I]], після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як [[президент]] республіки (1848). Зробивши переворот 1851 і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» ([[плебісцит]]) встановив [[Авторитаризм|авторитарний]] поліцейський режим і ще через рік проголосив себе [[імператор]]ом [[Друга французька імперія|Другої імперії]]. Становлення Другої імперії зробило його владу [[Абсолютизм|абсолютною]].
Племінник [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона I]], після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як [[президент]] республіки (1848). Зробивши переворот 1851 і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» ([[плебісцит]]) встановив [[Авторитаризм|авторитарний]] поліцейський режим і ще через рік проголосив себе [[імператор]]ом [[Друга французька імперія|Другої імперії]]. Становлення Другої імперії зробило його владу [[Абсолютизм|абсолютною]].

Версія за 19:33, 27 січня 2015

Наполеон III Бонапарт
Louis Napoléon Bonaparte
Napoléon III
Наполеон III Бонапарт
Наполеон III Бонапарт
Імператор Франції
Початок правління: 2 грудня 1852
Кінець правління: 4 вересня 1870

Попередник: Наполеон II
Наступник: Нема (Кінець династії Бонапартів)

Дата народження: 20 квітня 1808(1808-04-20)
Місце народження: Франція Париж Франція
Країна: Франція
Дата смерті: 9 січня 1873(1873-01-09) (64 роки)
Місце смерті: Велика Британія Кент, Англія, Велика Британія
Поховання Саркофаг імператора Наполеона IIId
Дружина: Євгенія
Династія: Бонапарти
Батько: Луї Бонапарт, король Голландський (до 1810 р.)
Мати: Гортензія Богарне
Нагороди:

Наполео́н ІІІ Бонапа́рт, повне ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte) (* 20 квітня 1808 — † 9 січня 1873)  — останній французький імператор з 1 грудня 1852 по 4 вересня 1870 (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 по 1 грудня 1852.

Племінник Наполеона I, після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Зробивши переворот 1851 і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим і ще через рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.

Кримська війна

Франція разом із Британією виступили проти захоплення Росією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: Микола I не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-турецької коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Росія програла.

Кольорова гравюра з зображенням посадки хворих в порту Балаклави під час Кримської війни

Франко-пруська війна

xenkfce nviuhg soe jtoishtiuhrvjdlc erioyjoiver kjfnvohjv apecslkhtdg

  • Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
  • Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
  • Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
  • де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
  • Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
  • Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
  • T. Delord, «Hist. du second empire»
  • Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874–1882)
  • Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
  • «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
  • Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
  • Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
  • Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
  • De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
  • Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
  • Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
  • Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881–1884)
  • du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
  • Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895–1896)
  • Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
  • Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
  • Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)


Посилання