Григорій Ходкевич: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
перевірка |
Немає опису редагування |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником [[Люблінська унія|Люблінської унії]]. Протестуючи проти федерального об'єднання з [[Польща|Польщею]] в [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], в [[1569]] році відмовився від всіх державних і адміністративних посад. |
Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником [[Люблінська унія|Люблінської унії]]. Протестуючи проти федерального об'єднання з [[Польща|Польщею]] в [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], в [[1569]] році відмовився від всіх державних і адміністративних посад. |
||
Брав участь в [[Лівонська війна| |
Брав участь в [[Лівонська війна|Лівонській війні]] проти московського війська. |
||
У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині [[Білостоцький повіт|Білостоцького повіту]] [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]] в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втікли від переслідувань з Москви. |
У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині [[Білостоцький повіт|Білостоцького повіту]] [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]] в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втікли від переслідувань з Москви. |
Версія за 11:35, 8 лютого 2015
Григорій Ходкевич | |
---|---|
Народився |
бл.1513 Вільно |
Помер |
12 листопада 1572 Заблудів, Ґміна Заблудів, Білостоцький повіт, Підляське воєводство, Республіка Польща |
Поховання | Супрасльський Благовіщенський монастир |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | дипломат |
Титул | шляхтич |
Посада | Великий гетьман Литовський[1], троцький каштелян[2], Вітебський воєвода[3], Гродненський старостаd, Київський воєвода[4], Віленський каштелян[5], польний гетьман литовський[6][7], Ковенський старостаd, Тикоцинський старостаd, Могилівський старостаd, Підкоморій великий Литовський[8] і староста Вількійськийd |
Військове звання |
Великий гетьман литовський воєвода київський |
Конфесія | православ'я |
Рід | Ходкевичі |
Батько | Олександр Ходкевич |
Мати | Василіса Головчинська |
Родичі | Вишневецький Іван (тесть) |
Брати, сестри | Єроним Ходкевич і Юрій Ходкевичd |
У шлюбі з | Катерина Вишневецька |
Діти | Андрій, Олександр, Олександра, Анна, Софія |
| |
Григо́рій Ходке́вич (біл. Рыгор Хадкевіч; *? — † 12 листопада 1572) — білоруський магнат, литовський гетьман, державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федорович (1569–1570).
Коротка біографія
Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади воєводи вітебського (з 1554), воєводи київського (1555), каштеляна троцького (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого литовського (з 1566). Також — староста тикоцинський, ковенський, гродненський, могилівський.[9]
Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Польщею в Річ Посполиту, в 1569 році відмовився від всіх державних і адміністративних посад.
Брав участь в Лівонській війні проти московського війська.
У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втікли від переслідувань з Москви.
У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).
Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 році відмовитися від підтримки кириличного православного книгодрукування.
Сім'я
Був одружений зі сестрою Дмитра Вишневецького Катериною. Діти:
- Андрій
- Олександр — староста гродненський, могильовський, дружина — Олександра Тишкевич
- Олександра
- Ганна
- Софія була дружиною Філона Семеновича Кміти.
Примітки
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 150.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 64.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 87.
- ↑ Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisy — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 67. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 79.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 155.
- ↑ S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 9. — 16 с.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 296.
- ↑ Chodkiewiczowie (01) (пол.)
Електронні джерела
- Гаврилюк Юрій. Григорій Ходкевич — визначний меценат культури XVI століття
- Książęta Wisniowieccy (пол.)
- Zbaraski-Wisniowiecki family (пол.), (англ.)
- Chodkiewiczowie (01) (пол.).
Попередник Семен (Фридерик) Пронський |
Київський воєвода 1555-1559 |
Наступник Костянтин Василь Острозький |