Генеральний прокурор (Україна): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Генеральний прокурор України''' — [[посадова особа]], що очолює єдину централізовану систему [[прокуратура України|прокуратури України]]. Генеральний прокурор України — найвища адміністративна посада [[Генеральна прокуратура України|Генеральної прокуратури України]]. Наразі з [[10 лютого]] [[2015]] року її обіймає [[Шокін Віктор Миколайович|Віктор Шокін]].
'''Генеральний прокурор України'''&nbsp;— [[посадова особа]], що очолює єдину централізовану систему [[прокуратура України|прокуратури України]]. Генеральний прокурор України&nbsp;— найвища адміністративна посада [[Генеральна прокуратура України|Генеральної прокуратури України]]. Наразі з [[10 лютого]] [[2015]] року її обіймає [[Шокін Віктор Миколайович|Віктор Миколайович Шокін]]<ref>[http://president.gov.ua/documents/18914.html Про призначення В.Шокіна Генеральним прокурором України: Указ Президента України №&nbsp;68/2015 від 10 лютого 2015]</ref>.


Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою [[ВРУ|Верховної Ради України]] та звільняється з посади [[Президент України|Президентом України]]. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його [[відставка|відставку]] з посади (стаття 122 [[Конституції України]]).
Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою [[ВРУ|Верховної Ради України]] та звільняється з посади [[Президент України|Президентом України]]. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його [[відставка|відставку]] з посади (стаття 122 [[Конституції України]]).

Версія за 17:59, 11 лютого 2015

Генеральний прокурор України — посадова особа, що очолює єдину централізовану систему прокуратури України. Генеральний прокурор України — найвища адміністративна посада Генеральної прокуратури України. Наразі з 10 лютого 2015 року її обіймає Віктор Миколайович Шокін[1].

Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади (стаття 122 Конституції України).

Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:

  1. закінчення строку, на який його призначено;
  2. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  3. порушення вимог щодо несумісності;
  4. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  5. припинення його громадянства;
  6. подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
  7. з інших підстав[2].

Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності.

Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять років. Цей строк, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні, є однією з гарантій незалежності Генерального прокурора. Метою законодавчого закріплення безперервного п'ятирічного строку повноважень прокурорів є запобігання сторонньому безпідставному втручанню в їхню роботу, унеможливлення незаконного звільнення з посади та виключення інших протиправних впливів[3].

«Генеральний прокурор України є як вищою посадовою особою правоохоронного відомства, так і політичним діячем. Тому поряд з юридичною відповідальністю за свої акти, дії та бездіяльність він несе перед Верховною Радою України за стан справ у відомстві ще й конституційно-політичну відповідальність, яка може настати після висловлення парламентом недовіри, що має наслідком відставку Генерального прокурора України з посади. Сьогодні посада Генерального прокурора України виражає конституційний компроміс між цими двома ролями…»[4].

Генеральний прокурор України входять за посадою до складу Вищої ради юстиції.

Згідно статті 107 Конституції України за посадою є Членом Ради національної безпеки і оборони України.

Повноваження і організація діяльності Генерального прокурора України

Генеральний прокурор України:

  1. спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;
  2. призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;
  3. затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;
  4. призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;
  5. призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;
  6. відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом про прокуратуру;
  7. відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;
  8. присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури[5]. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.

Письмові вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими до виконання всіма органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування.

Генеральний прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом України, Прем'єр-міністром України.

Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Генеральний прокурор України має право звертатися до пленумів вищих спеціалізованих судів України щодо розгляду питання про необхідність надання роз'яснень судам з питань застосування законів при розгляді відповідних справ[6].

Генеральний прокурор України затверджує кошторис витрат на утримання органів прокуратури і в межах виділених асигнувань має право вносити до нього зміни.

Генеральний прокурор України має старших помічників та помічників з особливих доручень[7].

Статус Генерального прокурора України за новим Законом про прокуратуру

Згідно статті 9 Закону України «Про прокуратуру», прийнятого 14.10.2014 р. і чинного з 25.04.2015 р., Генеральний прокурор України:

  1. представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
  2. організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій;
  3. призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад;
  4. на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування прокурора на посаді;
  5. затверджує акти з питань щодо організації діяльності органів прокуратури;
  6. затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
  7. виконує інші повноваження, передбачені законами України.

Генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. Вони можуть як бути, так і не бути нормативно-правовими актами.

У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник, а в разі відсутності першого заступника — один із заступників[8].

Список Генеральних прокурорів України

Див.: Генеральні прокурори України.

Див. також

Примітки

  1. Про призначення В.Шокіна Генеральним прокурором України: Указ Президента України № 68/2015 від 10 лютого 2015
  2. Стаття 2 Закону України «Про прокуратуру»
  3. У справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 122 Конституції України, частини третьої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»: Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 02.04.2008 № 5-рп/2008
  4. Окрема думка судді Конституційного Суду України Кампа В. М.
  5. Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України: Верховна Рада України; Постанова, Положення від 06.11.1991 № 1795-XII
  6. Див. також: Судова практика
  7. Про затвердження структури Генеральної прокуратури України: Верховна Рада України; Постанова від 06.11.1991 № 1797-XII
  8. Про прокуратуру: Верховна Рада України; Закон, Перелік від 14.10.2014 № 1697-VII

Посилання