Карени: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
'''Карени''' ({{lang-my|ကရင္လူမ္ယုိး}}), в Таїланді також мають назву '''каріанг''' (กะเหรี่ยง) або '''янг''', народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході [[М'янма|М'янми]] й на заході [[Таїланд]]у. |
'''Карени''' ({{lang-my|ကရင္လူမ္ယုိး}}), в Таїланді також мають назву '''каріанг''' (กะเหรี่ยง) або '''янг''', народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході [[М'янма|М'янми]] й на заході [[Таїланд]]у. |
||
Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють [[Каренські мови|каренськими мовами]], що входять до групи [[Тибето-бірманські мови|тибето-бірманських мов]] [[сино-тибетська сім'я|сино-тибетської мовної родини]]. |
Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють [[Каренські мови|каренськими мовами]], що входять до групи [[Тибето-бірманські мови|тибето-бірманських мов]] [[сино-тибетська сім'я|сино-тибетської мовної родини]]. |
||
== Історія == |
|||
[[Файл: Paduang girl at village nearby Ayutthaya city in Thailand.jpg|thumb|Дівчинка карен з кільцями на шиї в селі недалеко від міста Аютая в Таїланді.]] |
|||
У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе. |
|||
Займали прикордонне положення між рівнинними ([[бірманці|бірманцями]], [[тайці|тайцами]] і [[мони|монами]]) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені [[сепаратизм|сепаратистські]] тенденції. З 1948 року діє [[каренський національний союз]] і його військове крило - [[каренська національно-визвольна армія]]. Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена [[Організація каренської солідарності]]. |
|||
'''Традиційна культура''' типова для народів [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]]. Займаються [[землеробство]]м (основна культура - [[рис]]), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і [[ротанг]]а, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів ''пазі'' з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах. |
|||
Свайне '''житло''' на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися [[довгий будинок|довгі будинки]]. |
|||
'''Одяг''' - [[саронг]] у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. [[Білі карени]]) або чорний (т. зв. [[Чорні карени]]) колір. |
|||
Поширені [[татуювання]] (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше [[ендогамія|ендогамні]]; існував кільцевий [[коннубіум]]. |
|||
Основне '''свято''' - [[Новий рік]] (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні). |
|||
{{commons|Category:Karen people}} |
{{commons|Category:Karen people}} |
||
{{ethno-stub}} |
{{ethno-stub}} |
Версія за 21:53, 12 лютого 2015
Карени | |
---|---|
Бірманські карени, до 1923 р. | |
Кількість | 7 400 000 |
Ареал |
М'янма: 7 000 000 Таїланд: 400 000 |
Близькі до: | падаун |
Мова | каренські мови |
Релігія | буддизм, християнство, анімізм |
Карени (бірм. ကရင္လူမ္ယုိး), в Таїланді також мають назву каріанг (กะเหรี่ยง) або янг, народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході М'янми й на заході Таїланду. Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють каренськими мовами, що входять до групи тибето-бірманських мов сино-тибетської мовної родини.
Історія
У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе.
Займали прикордонне положення між рівнинними (бірманцями, тайцами і монами) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені сепаратистські тенденції. З 1948 року діє каренський національний союз і його військове крило - каренська національно-визвольна армія. Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена Організація каренської солідарності.
Традиційна культура типова для народів Південно-Східної Азії. Займаються землеробством (основна культура - рис), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і ротанга, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів пазі з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах.
Свайне житло на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися довгі будинки.
Одяг - саронг у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. Білі карени) або чорний (т. зв. Чорні карени) колір.
Поширені татуювання (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше ендогамні; існував кільцевий коннубіум.
Основне свято - Новий рік (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Karen people |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |