Гросмейстер: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Перші формальні гросмейстери (1914): вікіфікація |
→Історія: вікіфікація |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
В кінці [[XIX століття|XIX]] і на початку [[XX століття]] популярним словом для позначення гравця світового класу було [[Французька мова|французьке слово]] ''«маестро»''. |
В кінці [[XIX століття|XIX]] і на початку [[XX століття]] популярним словом для позначення гравця світового класу було [[Французька мова|французьке слово]] ''«маестро»''. |
||
Термін «гросмейстер» (або ''ґросмайстер'', від. {{lang-de|Großmeister}}) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір Майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. [[ |
Термін «гросмейстер» (або ''ґросмайстер'', від. {{lang-de|Großmeister}}) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір Майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. [[Зіґберт Тарраш]] виграв секцію Чемпіонат, випередивши [[Карл Шлехтер|Карла Шлехтера]], [[Давид Яновський|Давида Яновського]], [[Френк Маршалл|Френка Маршалла]], [[Опік Амос|Опіка Амоса]] і [[Михайло Чигорін|Михайла Чигоріна]], пізніше цих гравців називали гросмейстери для цілей турніру. Слово «гросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року. |
||
=== Перші формальні гросмейстери (1914) === |
=== Перші формальні гросмейстери (1914) === |
Версія за 08:38, 20 лютого 2015
Титулом Міжнародний Гросмейстер нагороджується шахісти світового класу шаховою організацією ФІДЕ. За винятком титулу «Чемпіона Світу», гросмейстер — найвищий титул, якого може досягти шахіст. Це — довічний титул.
Шахові титули гросмейстерів, міжнародних майстрів і майстрів ФІДЕ відкриті як для чоловіків, так і для жінок. Починаючи з Нони Гапріндашвілі в 1978 році, ряд жінок заробили титул гросмейстера.
Існує окремий титул для жінок — Жіночий Гросмейстер. Але цей термін іноді вживають неправильно, цим титулом нагороджують жінок, що за рівнем гри знаходяться приблизно між чоловічими титулами майстра ФІДЕ і міжнародного майстра.
ФІДЕ також нагороджує титулом гросмейстера композиторів шахових задач і найкращих гравців у шахи по листуванню.
Історія
В кінці XIX і на початку XX століття популярним словом для позначення гравця світового класу було французьке слово «маестро».
Термін «гросмейстер» (або ґросмайстер, від. нім. Großmeister) використовували протягом турніру в Остенді в 1907 році. Турнір ділився на дві секції: Чемпіонат і Турнір Майстрів. Секція Чемпіонату була для гравців, які раніше виграли міжнародний турнір. Зіґберт Тарраш виграв секцію Чемпіонат, випередивши Карла Шлехтера, Давида Яновського, Френка Маршалла, Опіка Амоса і Михайла Чигоріна, пізніше цих гравців називали гросмейстери для цілей турніру. Слово «гросмейстер» не використовували, наприклад, в англійській мові аж до 1914 року.
Перші формальні гросмейстери (1914)
Титул гросмейстерів було вперше формально надано російським імператором Миколою ІІ, який в 1914 році в іменному порядку нагородив ним п'ять шахістів: Емануїла Ласкера, Хосе Рауля Капабланку, Олександра Алехіна, Зіґберта Тарраша і Френка Маршалла. Ці шахісти були фіналістами знаменитого турніру 1914 року в Санкт-Петербурзі, який частково спонсорував імператор.
Нестандартне вживання перед 1950 роком
Перед 1950 роком, термін «гросмейстер» іноді неофіційно застосовували до інших шахістів світового класу.
У 1927 році Шахова Федерація СРСР ввела титул Гросмейстер Радянського Союзу тільки для радянських шахістів. Цей титул був скасований в 1931 році, після того, як Борис Верлінський переміг в Шаховому Чемпіонаті СРСР у 1929 році. Титул був повернений назад в 1935 році, щоб нагородити Михайла Ботвинника, який став першим «офіційним» гросмейстером СРСР.
Офіційний статус
Коли ФІДЕ реорганізувалася після Другої Світової Війни вона прийняла правила з приводу нагороди шаховими титулами. Титули були присуджені за рішенням Генеральних Зборів ФІДЕ і Арбітражного Комітету. ФІДЕ вперше нагородила титулом гросмейстера в 1950 році 27 шахістів. Цими шахістами були:
- Найкращі гравці цього часу: чемпіон світу Михайло Ботвинник, і ті, хто кваліфікувався до Турніру Кандидатів у 1950 році: Ісаак Болеславський, Ігор Бондаревський, Давид Бронштейн, Макс Ейве, Рубен Файн, Сало Флор, Пауль Керес, Олександр Котов, Андор Лілієнталь, Мігель Найдорф, Самуель Решевський, Василь Смислов, Гідеон Штальберг і Ласло Сабо.
- Шахісти які пішли із шахів, але були гравцями світового класу на піці своєї кар'єри: Йосип Бернштейн, Олдріч Дурас, Ернст Ґрюнфельд, Борислав Костя, Григорій Левенфіш, Ґеза Мароці, Жак Мієз, В'ячеслав Рагозін, Акіба Рубінштейн, Фрідріх Земіш, Ксавери Тартаковер і Мілан Відмар.
Положення 1953 року
Юхим Боголюбов не був введений в клас гросмейстерів і не отримував титул до 1951 року, коли на арбітражному комітеті ФІДЕ проголосували за 13, 8 проти і 5 утримались. Югославія підтримували введення титулу, на відміну від інших комуністичних країн. За новими правилами титул Міжнародного гросмейстера ФІДЕ отримали:
- Чемпіон світу.
- Майстри, які мають абсолютне право грати в Турнірі кандидатів або будь-які шахісти, які замінюють відсутнього суперника і заробляють як мінімум 50% рахунок.
- Переможці міжнародного турніру, що відповідають вказаним нормам і будь-які шахісти, що вигравали такі турніри у попередні чотири роки. Турнір має бути як мінімум з одинадцятьма кругами та сімома або більше гравцями.
- Гравець, що демонструє здатність бути рівним з трьома першими шахістами в міжнародному турнірі або матчі. Такі титули повинен схвалити Комітет Кваліфікації з підтримкою як мінімум п'яти членів.
Список наймолодших гросмейстерів
Свого часу
За всю історію
№ | Гравець | Країна | Років | Місяців | Днів | Рік |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Сергій Карякін | Україна | 12 | 7 | 0 | 2002 |
2 | Парімар'ян Негі | Індія | 13 | 4 | 22 | 2006 |
3 | Магнус Карлсен | Норвегія | 13 | 4 | 27 | 2004 |
4 | Вей І | Китай | 13 | 8 | 23 | 2013 |
5 | Бу Сянчжі | Китай | 13 | 10 | 13 | 1999 |
Див. також
Примітки
Література
- Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 91—92. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3