Конецпольські: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Aeou (обговорення | внесок) Подавайте запит і перейменовуйте. Ніхто за власною ініціативою Ваших статей перейменовувати не хоче. На те є причини. |
краще мати синє внутр. посилання, Хто хоче - най перейменовує на «відповідно» правопису. з «кретином» вести діялог? Не опускайся,май гонор |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
* Миколай Конецпольський (†1464) — староста та [[підкоморій]] [[перемишль|перемиський]] |
* Миколай Конецпольський (†1464) — староста та [[підкоморій]] [[перемишль|перемиський]] |
||
* Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари [[ |
* Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари [[Тенчиньські|Тенчинської]] |
||
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава Пшедбура |
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава Пшедбура |
||
* Алєксандер (помер 1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі<ref>''Henryk Kotarski.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 512</ref> |
* Алєксандер (помер 1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі<ref>''Henryk Kotarski.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 512</ref> |
||
Версія за 10:51, 23 лютого 2015
Конецпольські (пол. Koniecpolscy) — польський шляхетський (магнатський) рід гербу Побог (Побуг).
Родина Конецпольських з'являється в історичних анналах на початку XV століття. Один із перших її представників, Якуб Конецпольський, брав участь у битві під Ґрюнвальдом (1410).
1443 — було започатковане місто-фортеця Конєцполь, яке стало форпостом родини Конецпольських на брацлавських землях, на межі Дикого Поля.
В XVI столітті родина розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську.
Представники
Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (* 1591 — † 1646). Він воював проти армії шведського короля Густава-Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року під Цецорою потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.
В середині XVII століття Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на Поділлі та Брацлавщині. Будучи барським старостою, Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити замок у Барі. С. Конецпольський увійшов в історію України як придушувач козацьких повстань Жмайла, Сулими, Павлюка, Гуні, Острянина.
- Миколай Конецпольський (†1464) — староста та підкоморій перемиський
- Якуб (помер 1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари Тенчинської
- Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая, Станіслава Пшедбура
- Алєксандер (помер 1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського камянецького Анною Срочіцкою став власником значних маєтків на Поділлі[1]
- Адам Пшедбур Конецпольський — комендант Кодака, небіж коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
- Якуб — син сєрадзького підкоморія Алєксандера (бл. 1585-бл. 1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641[2]
- Cтаніслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.[3] (або у 1649 р.[4])
- Анджей з Прецлава (1621–1649) — зять Миколая Потоцького-«ведмежої лаби», проживав у Олеську, шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава Конецпольського у Бродах[5]
- Анна з Конецпольських — донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осецького, белзького каштеляна Зиґмунта Чижовського
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
Станіслав-Александер Конецпольський найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
Останнім помітним представником роду був Станіслав-Ян Конецпольський — могутній магнат, великий коронний обозний, подільський воєвода з 1679 р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
На початку XVIII століття рід Конецпольських занепав і 1719 року згас.
Примітки
- ↑ Henryk Kotarski. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 512
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 513
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— 481-638 s.— S. 513. (пол.)
- ↑ Koniecpolscy (01) (пол.)
- ↑ Аdam Kersten. Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621–1649) // Polski Słownik Biograficzny… Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 516
Джерела
- Персональний сайт Кифоренка Сергія
- Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 510–529. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— S. 579-588. (пол.)