Склименці: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600
AHbot (обговорення | внесок)
м стильові правлення
Рядок 36: Рядок 36:
}}
}}


'''Склиме́нці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], [[Корсунь-Шевченківський район|Корсунь-Шевченківському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. У селі мешкає 165 людей. Площа села — 106,3 га.
'''Склиме́нці''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Корсунь-Шевченківський район|Корсунь-Шевченківському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]]. У селі мешкає 165 людей. Площа села — 106,3 га.
Село створене у 1647–1650 роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося Клепане (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.
Село створене у 1647–1650 роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося Клепане (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.
До 1917 р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.
До 1917 р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.

Версія за 07:03, 2 березня 2015

село Склименці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Корсунь-Шевченківський район
Рада Зарічанська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020270110023730
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1647-1650
Населення 165
Площа 106,3 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19450
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°23′55″ пн. ш. 31°01′16″ сх. д. / 49.39861° пн. ш. 31.02111° сх. д. / 49.39861; 31.02111Координати: 49°23′55″ пн. ш. 31°01′16″ сх. д. / 49.39861° пн. ш. 31.02111° сх. д. / 49.39861; 31.02111
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Місцева влада
Адреса ради 19450, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, с.Заріччя , тел. 67-1-24
Сільський голова Кравченко Микола Васильович
Карта
Склименці. Карта розташування: Україна
Склименці
Склименці
Склименці. Карта розташування: Черкаська область
Склименці
Склименці
Мапа
Мапа

Склиме́нці — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. У селі мешкає 165 людей. Площа села — 106,3 га. Село створене у 1647–1650 роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося Клепане (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку. До 1917 р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства. У 1925-27 рр. збудовано нову чотирирічну школу. У 1930 р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя. У часи голодомору 1932-33 рр. померло 106 жителів села. У роки ВВВ 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів.

Персоналії

В селі народився Шабатин Полікарп Юхимович (09.03.1919 — 2007) — український поет, байкар. Лауреат літературної премії імені С.Олійника

Посилання