Папужка болотяний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 21: Рядок 21:
| binomial_authority = [[Robert Kerr (writer)|Kerr]], 1792
| binomial_authority = [[Robert Kerr (writer)|Kerr]], 1792
}}
}}
'''Папуга земляний (''Pezoporus wallicus'')''' — вид [[Папугоподібні|папуг]] родини [[Psittaculidae]].
'''Папуга земляний (''Pezoporus wallicus'', анг. Eastern Ground
Parrot )''' — вид [[Папугоподібні|папуг]] родини [[Psittaculidae]]. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з [[Шотландія |Шотландії]]. У 1792 році він згадав цей вид в книзі "Царство тварин". Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії [[Карл ЛіннейКарла Ліннея]].

== Опис ==
Земляний папуга має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють
строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі і, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага - 250-300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самка відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не
спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий
окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.


== Спосіб життя ==
Земляні папуги живуть на
трав'янистих рівнинах і
болотистих місцевостях
центральній та східній Тасманії.
Поодинокі особини
зустрічаються на східному і
південному узбережжі Австралії.
Там їх існування практично
неможливо через великої
кількості диких кішок і лисиць,
які полюють на птахів. Ці пташки
відрізняються гострим запахом і
хріпло- каркаючим голосом, які
легко видають їх
місцезнаходження. Так як
земляні папуги не можуть довго
літати (максимум на 35 метрів),
за їжею вони ходять. У
сутінковий, більш безпечне для
них час, вони вирушають на
пошуки їди. Вони харчуються
травою, фруктами і ягодами.
Період гніздування земляного
папуги припадає на осінь-
початок зими. Гніздяться на
землі. Вони викопують лапками
нірку, знаходять собі місце в
середині старого пня або під
яким-небудь колючим рослиною,
щоб хижакам було важче
дістатися до них. У повній кладці
буває від двох до шести яєць.
Після вилуплення молоді
пташенята 25 днів адаптуються
до нових умов, оперяються.
Тільки потім залишають гніздо.
Середня тривалість життя
земляного папугу - близько 15-
ти років. Земляні папуги
відносяться до зникаючого увазі.
Для них велику небезпеку
представляють лісові пожежі, які
є основною причиною різкого
скорочення кількості особин.
Полювання на цих птахів
заборонена законом.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 14:04, 6 березня 2015

Папуга земляний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Підродина: Platycercinae
Триба: Pezoporini
Рід: Pezoporus
Вид: P. wallicus
Pezoporus wallicus
Kerr, 1792
Посилання
Вікісховище: Pezoporus wallicus
ITIS: 177599
МСОП: 22685226
NCBI: 35540
Fossilworks: 369372

Папуга земляний (Pezoporus wallicus, анг. Eastern Ground Parrot ) — вид папуг родини Psittaculidae. Вперше земляного папугу описав Роберт Керр, історик і науковий перекладач з Шотландії. У 1792 році він згадав цей вид в книзі "Царство тварин". Це переклад з доробками відомої чотиритомної енциклопедії Карл ЛіннейКарла Ліннея.

Опис

Земляний папуга має скромне, непомітне жовто-зелене оперення з чорними поперечними смужками. Жовтий і зелений кольори утворюють строкату кольчугу на грудях, шиї та нижній частині тіла. Верхня ж частина має зелений окрас, на якому виділяється червоний лоб. Дзьоб темно-сірий, загнутий, як у сови. Кігті у земляного папуги довгі і, на відміну від інших видів, прямі. Довжина дорослого папуги досягає тридцяти сантиметрів, вага - 250-300 грам. Короткий хвіст і крила мають округлу форму і жорстке оперення. Розмах крил становить 25 см. Самка відрізняється від самця трохи меншими розмірами, в забарвленні відмінностей не спостерігається. Молоді пташенята мають коричневий окрас, який поступово змінюється на жовто-зелений.


Спосіб життя

Земляні папуги живуть на трав'янистих рівнинах і болотистих місцевостях центральній та східній Тасманії. Поодинокі особини зустрічаються на східному і південному узбережжі Австралії. Там їх існування практично неможливо через великої кількості диких кішок і лисиць, які полюють на птахів. Ці пташки відрізняються гострим запахом і хріпло- каркаючим голосом, які легко видають їх місцезнаходження. Так як земляні папуги не можуть довго літати (максимум на 35 метрів), за їжею вони ходять. У сутінковий, більш безпечне для них час, вони вирушають на пошуки їди. Вони харчуються травою, фруктами і ягодами. Період гніздування земляного папуги припадає на осінь- початок зими. Гніздяться на землі. Вони викопують лапками нірку, знаходять собі місце в середині старого пня або під яким-небудь колючим рослиною, щоб хижакам було важче дістатися до них. У повній кладці буває від двох до шести яєць. Після вилуплення молоді пташенята 25 днів адаптуються до нових умов, оперяються. Тільки потім залишають гніздо. Середня тривалість життя земляного папугу - близько 15- ти років. Земляні папуги відносяться до зникаючого увазі. Для них велику небезпеку представляють лісові пожежі, які є основною причиною різкого скорочення кількості особин. Полювання на цих птахів заборонена законом.

Примітки

  1. BirdLife International (2012). Pezoporus wallicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013