Бітов Андрій Георгійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 18: Рядок 18:
| Рід діяльності = [[письменник]]
| Рід діяльності = [[письменник]]
| Роки активності =
| Роки активності =
| Напрямок = постмодернізм
| Напрямок = [[постмодернізм]]
| Жанр =
| Жанр =
| Magnum opus =
| Magnum opus =

Версія за 22:33, 17 березня 2015

Бітов Андрій Георгійович
Битов Андрей Георгиевич
Андрій Бітов
Народився 27 травня 1937(1937-05-27) (86 років)
Ленінград
Помер 3 грудня 2018(2018-12-03)[1][2][…] (81 рік)
Москва, Росія
·інфаркт міокарда
Поховання Шуваловський цвинтарd
Країна  СРСР
 Росія
Національність черкес
Діяльність письменник
Сфера роботи літературна діяльністьd[4], проза[4] і есей[4]
Alma mater Вищі курси сценаристів і режисерівd і Санкт-Петербурзький державний гірничий університет (1962)[5]
Заклад Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Роки активності з 1971
Напрямок постмодернізм
Членство Russian PEN Centerd
Брати, сестри Oleg Bitovd
У шлюбі з Inga Petkevichd
Нагороди
Сайт: andrey-bitov.ru
CMNS: Бітов Андрій Георгійович у Вікісховищі

Андрій Георгійович Бітов (рос. Битов Андрей Георгиевич; *27 травня 1937(19370527), Ленінград, РРФСР) — російський письменник нон-комформіст. Один із засновників російського постмодернізму в літературі.

Біографія

Народився в Ленінграді, на Петроградській стороні. Батько — архітектор, мати — юрист. Брат Олег — відомий радянський журналіст-міжнародник. За власним визнанням, за національністю черкес в п'ятому поколінні. Писати почав 1956 року.

У 1954 році закінчив середню школу № 213 (тоді вона розташовувалася на набережній Фонтанки) — першу в Ленінграді школу з викладанням ряду предметів англійською мовою. У 1957 році вступив у Ленінградський гірничий інститут, де брав участь у роботі літоб'єднання під керівництвом Гліба Семенова. У 1957–1958 служив у будбаті на Півночі. У 1958 р. відновився в інституті, закінчив геологорозвідувальний факультет у 1962 році. Писав вірші, наслідуючи Віктору Голявкину почав писати короткі абсурдистські розповіді, вперше опубліковані в 1990-х рр. Часто в інтерв'ю називав себе непрофесійним письменником.

З 1960 по 1978 вийшло друком близько десяти книг прози. З 1965 року член Союзу письменників. У 1978 році в США опублікований роман «Пушкінський дім». У 1979 році він — один із творців нецензурованого альманаху «Метрополь». Його перестали друкувати до 1986 р.

Перебудова відкрила нові можливості. Закордон, лекції, симпозіуми, громадська, в тому числі правозахисна діяльність. У 1988 році брав участь у створенні російського Пен-клубу, з 1991 року — його президент. У 1991 році був одним із творців неформального об'єднання «БаГаЖъ» (Бітов, Ахмадуліна, Габріадзе, Алешковський, Жванецький).

Бібліографія

  • 1960 — три оповідання в альманасі «Молодий Ленінград»
  • 1963 — «Велика куля»
  • 1965 — «Таке довге дитинство»
  • 1967 — «Дачна місцевість»
  • 1967–1969 — «Уроки Вірменії»
  • 1968 — «Аптекарський острів», «Подорож до друга дитинства»
  • 1972 — «Спосіб життя»
  • 1976 — «Сім подорожей», «Дні людини»
  • 1978 — «Пушкінський дім»
  • 1980 — «Недільний день»
  • 1985 — «Грузинський альбом»
  • 1986 — «Статті з роману», «Книга подорожей»
  • 1988 — «Людина в пейзажі», «Остання повість»
  • 1989 — «Повісті та оповідання», «Пушкінський дім»
  • 1990 — «Відлітаючий Монахов»
  • 1991 — «Ми прокинулися в незнайомій країні», «Життя у вітряну погоду», С/С в трьох томах
  • 1993 — «Очікування мавп», «Віднімання зайця»
  • 1995 — «Оприлюднені»
  • 1996 — «Перша книга автора», «Імперія в чотирьох вимірах»
  • 1997 — «Новий Гулівер», «Після дощу», «Записки новачка»
  • 1998 — «Обґрунтована ревність», «Неминучість ненаписаного», «Дерево»
  • 1999 — «Похорон Доктора»
  • 2008 — «Викладач симетрії»

Кіносценарії

  • 1977 — «У четвер і більше ніколи»

Нагороди

Посилання

  1. ↑ Elhunyt Andrej Bitov
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Czech National Authority Database
  5. ↑ Роднянская И. Б. Битов // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бітов_Андрій_Георгійович&oldid=15817129