Цінь Ши Хуан-ді

Шаблон:Китайський імператор Цінь Ши Хуан-ді (кит. 秦始皇帝 - цінь ши хуан ді, " Перший імператор Цінь") (листопад / грудень 260 р. до н.е. — 10 вересня 210 р. до н.е.) — король держави Цінь, який об'єднав розрізнені китайські королівства у одну державу. Засновник і перший імператор династії Цінь. Відомий як "Перший імператор" - Ши Хуан-ді.

Він був організатором ряду фундаментальних реформ, результатом яких стала поява імпреського державного утворення яке стало відоме світові як "Китай" (China, "Ціна" — Цінь). Незважаючи на тиранічні форму правління і масові вбивста непокірних, "Перший імпреатор" розглядається багатьма сучасними китайцями як національний герой, який об'єднав і створив мирний Китай після 200-літніх міжусобних воєн.

Імена

Цінь Ши Хуан-ді народився у перший місяць китайського календаря, який починався у Стародавньому Китаї до зимового сонцестояння. По народженню він отримав ім'я Чжен (政). Цінь Ши Хуан-ді належав жо роду Їн, але ми ніколи не зустрінемо згадок про нього як "Їн Чжена", оскільки у давнину була відсутня сучасна практика поєднання власних імен з прізвищами. В свою чергу, власні імена використовувалися лише у вузькому колі родичів, тому буде помилковим називати Цінь Ші Хуан-ді "Принцом Чженом" або "Королем Чженом держави Цінь". Єдиним іменем, яким можна називати Цінь Ши Хуан-ді до того як він став імператором, це — "Король держави Цінь".

Після завоюання військами Цінь останньої незалежної удільної держави у 221 році до н.е., Цінь Ши Хуан-ді ще був формальним королем (王, ваном) держави Цінь. Бажаючи показити свою вищість над іншими королями, він прийняв новий титул "хуан-ді" (皇帝), який традиційно перекладається як "імператор". Новий титул складався з двох ієрогліфів хуан (皇) та ді (帝), якими позначалися легендарні правителі Китаю на світанку його історії. Він також означав "монарха Неба", засвідчуючи амбіції Цінь Ши Хуан-ді. В цілому, цей титул символізував не лише імператора Китаю у вузькому розумінні, а володаря усієї Піднебесної, усього світу.

Оскільки Цінь Ши Хуан-ді був першим, хто створив і носив вищезгаданий титул, його часто називають "Ши Хуан-ді" (始皇帝), тобто "перший імператор". Він став творцем першої Китайської імперії, а точніше мега-політичного утворення "Китай", яке увібрало у себе невеликі самостійні держави, котрі у історичній літературі прийнято називати "китайськими". Його посольства до Риму, відкрили нову державу світові, яка стала відома як "Ціна" ("Cina" "China" від "Цінь") — "Китай".

Під іменем "Першого монарха Цінь" (秦始皇, "Цінь Ши Хуан"), Цінь Ши Хуан-ді зусстрічається у "Історичних записках" (91 р.до н.е.) Сими Цяня. Таку ж назву використовують істроріографи сучасного Китаю. Однак західні вчені притримуються більш повної назви "Цінь Ши Хуан-ді" (秦始皇帝).

Молодість ціньського короля: завойовник

В час народження майбутнього імператора територія сучасного Китаю була розділений на декілька держав. Цей період китайської історії називають "епохою воюючих держав". Війни між ними були дуже жорстокими а конкуренція настльки сильною, що у 260 році до н.е. лише найсильніші політичні утворення залишилися на карті. Одна з цих держав, Цінь була найсильнішою. У ній правили легістські закони, які перетворили її на потужну військову машину.

Цінь Ши Хуан-ді народився у місті Ханьдан (邯鄲), столиці ворожої держави Чжао. Він був сином Цзі-чу, принца держави Цінь, який перебував заручником у ворожій країні і гарантував мир між Цінь і Чжао. Принц невдовзі повернувся додому і зайняв престол Цінь за допомоги купця Лю Бу-вея. Останній був призначений головним міністром. Існує легенда, що Цінь Ші Хуан-ді був сином не принца, а саме цього купця. Олднак її достовірність викликає у багатьох китайських вчених сумніви.

Молодий Цінь Ші Хуан-ді зайняв трон банька у 247 році до н.е. у 12-річному віці. До 21-го року при ньому був регент. Він продовжив завойовницьку політику своїх попередників і, врешті-решт, у 221 році до н.е. захопив усі державні утворення стародавнього Китаю ліквідувавши останнього суперника. королівство Ці.

"Перший імпреатор": об'єднувач

Відбиток печатки Ши Хуан-ді (始皇帝) — "Перший імператор (близбко 220 р. до н.е.).

Для запобігання розколу імперії на ряд "удільних держав", Цінь Ши Хуан-ді та його головний міністр Лі Ши провели ґрунтовну адміністративну реформу націлену на створення потужної централізованої держави. Територія імперії була поділена на 36 командирств (郡, "повітів"). Влада у цих командирствах належала чиновникам, які назначалися винятково центральним урядом. Цивільна і військова влада була розділена. Командирством керували громадські губернатори-протектори шу (守) та військові губернатори вей (尉). Саме цією реформою було сформовано принцип вищості цивільної влади над військовою, який став фундаментальним положенням китайської управлінської системи у подальші століття. До кожного командирства був також прикріплений інспектор цзіань (監), в обов'язок якого входили нагляд над владою у командирстві, виявлення зловживань та доноси центральному урядові на чиновників-заколотників. Усі губернатори могли бути звільнені згідно волі імператора.

Ця адміністративна реформа імпрерії була продовженням перетворень здійснених у державі Цінь декількома роками раніше. На відміну від решти напів-феодальних держав, Цінь змогла створити централізований управлінській апарат, який забезпечив їй перемогу у війні з сусідами.

Цінь Ши Хуан-ді наказав членами монарших родин знищених ним держав зібратися у його столиці Сяньянь, аби вони не вчинилди заколот.

Імператор створив добре розвинену мережу транспортних комунікацій — доріг і каналів. Завданням цих комунакацій було пришвидшення руху військ та збільшення товарообігу.

Цінь Ши Хуанді та його міністр Лі Си провели економічну уніфікацію імперії. Вони стадартизували міри ваги і довжини, валюту, законодавство, тощо.

Однією з головних реформ стало вироблення єдиної для всього Китаю ієреогліфічної системи письма. Її основою стали письмена епохи Чжоу. Була припинина практика вживання різноманітних ієрогліфів, які були винайдені у багатьох "удільних державах" другої половини 1 тисячоліття. Нові офіційні ієрогліфи були викарбувані на стінах палаців і, навіть, на горі Тяньшань, аби засвідчити об'єднання Піднебесної "Першим імператором" та популяризувани нове письмо серед простих людей

Правління Цінь Ши Хуан-ді позначилося також гоніннями на вчених, насамперед, конфуціанців. Більшість конфуціанських книг були прилюдно спалені, а вчені — страчені.

"Перший імператор" не переймався лише внутрішньо-політичними проблемами, а провадив активну зовнішню політику методом експансії. Він вперше у історії Китаю захопив землі на півдні імперії (сучасна провінція Гуандун). Цінь Ши Хуан-ді також вів постійну боротьбу з кочовими племенами півночі, переважно з хунну. Хоча він підкорив їх, його влада на "варварських землях" була хитка. Імператор наказав звести оборонний мур на північних кордонах держави, аби унебезпечити себе від нападів кочових племен у майбутньому. Цей мур став називатися згодом "Великий китайський мур". За підрахунками сучасників, близько 10% усього населення імперії загинули на будівництві цієї оборонної споруди.

Смерть і її наслідки

Терракотова армія з усипальниці "Першого імператора".

Цінь Ши Хуан-ді помер під час поїздки до Схіного Китаю, у пошуках легендарного Острову Безсмертя. Хроніки свідчать, що він загинув від ртутних пілюль, які мусили продовжити життя імператора.

"Перший імператор" відійшов у той світ 10 вересня 210 року до н.е. у провінційному палаці Сяцзі, за два місяці подорожі від столиці. Його міністр Лі Си, наляканий тим, що смерть імператора може спричинити величезне повстання через жорстоку політику та реалізацію величезних будівничих проектів, як то Великий китайський мур чи мавзолей імператора, вирішив приховати смерть Цінь Ши Хуанді і повернутися до столиці Сяньян. Через два місяці тіло імператора доставили до столичного палацу і офіційно оголосили про кончину правителя.

Цінь Ши Хуанді було поховано у величезному мавзолеї з терракотовою армією, поблизу сучасного Сіаня. Його гробницю описав Сима Цянь. Вона відтворювала потойбічний світ: стеля була вкрита небесними світилами, а підлога землями і ртутними ріками. Гробниця "першого імпреатора" не поступалася багатством могилам єгипетських фараонів. Мавзолей, а точніше місцезнаходження терракотової армії, вчені віднайшли лише у 1974 році. Для охорони імператора стародавні китайці виготовили 7000 керамічних солдат у натуральний зріст. Кожна фігура мала оригінальний вираз обличчя. Солдати були поділені на загони і обладнні такою самою зброєю, як їх живі аналоги доби Ціньської імперії. Сучасні археологи продовжують пошуки основної гробниці імператора, сподіваючись на сенсацію.

Цінь Ши Хуан-ді ніколи не обговорював питання своєї смерті і не залишив заповіту. Лі Си вирішив скористатися цим і посадив на трон другого сина "першого імператора" — 18-річну маріонетку Хухая. Опозицію в особі старшого сина Фусу та головнокомадуючого Мен Тяня було знищено. Хухай став "другим імператором" — Цінь Ер Ши.

Цінь Ер Ши був не настільки здібним як його батько. Повстання спалахнули по всій країні. Імператорський палац було спалено разом із дорогоцінними архівами. За чотири після смерті "першого імператора" його син був убитий. Династія Цінь припинила існування.

Наступна китайська династія Хань, відкинула легізм як філософію управління державою. Однак зберігла ряд політичних і законодавчих установок Цінь Ши Хуан-ді, пов'язавши їх з конфуціанською ідеологією. Саме у такому синтетичному вигляді результати діяльності "Першого імператора" були передані наступним поколінням правителів Китаю.

Цінь Ші Хуан-ді в історіографії

Сучасний пам'ятник Цінь Ши Хуан-ді біля усипальниці з терракотовим військом

У традиційній китайській історіографії Цінь Ші Хуан-ді часто зображується як грізний і кривавий тиран. Такий підхід до особи "Першого імператора" був закладений конфуціанським філософом Сунь Цзі у 266 році до н.е., який критикував монарха за легістські методи управління країною. Відомий поет Цзя Ї епохи Хань (206 до н.е. - 220) сформулював у своєму нарисі "Помилки Цінь" головні злочини імператора та причини занепаду його династії. Він пояснював, що звірське ставлення до жителів держави спричинили масові соціальні вибухи після смерті Цінь Ши Хуанді. Для конфуціанців сила держави базувалася на підримці монарха народом, а не дотриманні легістських постулатів .

Цінь Ши Хуан-ді проводив політику винищення "злих вчень", до яких він відносив конфуціанство. Однак після падіння Цінь його вороги-конфуціанці стали головним інтелектуальним прошарком Китаю і, ймовірно, викривили образ "Першого імператора". Зокрема, ми точно незнаємо про масштаби репресій часів Цінь Ши Хуан-ді, оскільки династичні архіви згоріли у повстанні, а свідчення про гонніня існують лише у пізніх творах противників політики імператора.

Історіографія 20 століття зробила помітний крок у сторону переосмислення особи Цінь Ши Хуанді. Зокрема офіційний історик націоналістичного Гоміньдану Сяо Їсян склав у міжвоєнний період біографію "першого імператора", у якій особливо позитивно оцінював загарбницьку політику монарха щодо кочових народів півночі. Повна ревізія конфуціанських стереотипів була опублікована у праці "Перекази про першого імператора Цінь" Ма Фейбая у 1941 році, у якій автор назвав Цінь Ши Хуан-ді великим героєм китайської історії та одним із найвидатніших персон світової історії.

З встановленням комуністичної влади у 1949 році, КНР-івські історики почали по-новому оцінювати діяльність "Першого імператора" у відповідності до марксистської теорії. Політика Цінь Ши Хуанді на уніфікацію Китаю проголошувалася благом, а "знущання над класом робітників і селян" — злом. Падіння імперії пояснювалося "проявом класової боротьби".

У 1972 році вийшла нова біографія Цінь Ши Хуан-ді, написана істориком Хон Сіді, у якій автор схвально оцінив особу "Першого імператора". Книга була дуже популярною і розійшлась тиражем у 1, 85 мільйонів примірників.

Сучасна китайська офіційна історіографія продовжує зображати Цінь Ши Хуан-ді героєм, у той час як закордонні науковці наголошують на негативних рисах його правління — тиранії, репресіях і гоніннях.

Джерела і література

• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. - Київ.: Либідь, 2000. — 592с.

Посилання

• Сторінка про "Першого імператора" (англійською)
• Сторінка про усипальницю Цінь Ші Хуан-ді (англійською)
• Хронологія історії Цінь