Тишкевичі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Pvladko (обговорення | внесок) →Маєтки: доповнення, зображення |
|||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://genealog.home.pl/gd/szablony/rodzina.php?lang=pl&id=00139 Родовід Тишкевичів] {{ref-pl}} |
* [http://genealog.home.pl/gd/szablony/rodzina.php?lang=pl&id=00139 Родовід Тишкевичів] {{ref-pl}} (не працює) |
||
* [http://museum.log.by/index.php/Род_Тышкевичи Рід Тишкевичів] |
* [http://museum.log.by/index.php/Род_Тышкевичи Рід Тишкевичів] {{ref-be}} |
||
[[Категорія:Генеалогія]] |
[[Категорія:Генеалогія]] |
Версія за 11:32, 31 березня 2015
Тишке́вичі гербу Леліва (рус. Тышкевічы; пол. Tyszkiewicz) — руський шляхетський рід у Великому князівстві Литовському й Речі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мішковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В 16 столітті його нащадки отримали маєтності в Литві. З 1569 року — син Тимофія, Василь, здобув графський титул. Володіли містечками Логойськ, Бердичів, Біржи.
Представники
- Василь Тишкевич (? — 1571) — воєвода підляський та смоленський, граф.
- Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
- Ян-Остафій Тишкевич (1571—1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
- Кшиштоф Тишкевич (1616—1666) — син Яна-Остафія. Чернігівський воєвода.
- Остафій Тишкевич (? — 1590) — син Василя. смоленський каштелян.
- Ян-Остафій Тишкевич (1571—1631) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
- Юрій Тишкевич (? — 1576) — син Василя. Берестейський воєвода.
- Казимир Тишкевич (?-†1652) — син Петра.
- Тишкевич Петро (1571—1631 рр.) — син Юрія і батько Казимирові Тишкевичу.
- Юрій Тишкевич (помер у 1656 р.) був послом в Римі (1638), потім єпископом віленським;
- Антоній (помер в 1762 р.) єпископом жмудським.
- Констянтин Пієвич Тишкевич (1806—1868), відомий польський археолог, письменник з історії, археології, географії та етнографії; його брат Евстафій — засновник віленського археологічного музею.
- граф Михайло Тишкевич (1857—1930) — діяч УНР
- Януш Тишкевич - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. Бердичів в першій половині XVII століття
Скумін-Тишкевичі
Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки
- Федір Скумін-Тишкевіч, білоруський магнат, меценат.
- Людвіг Скумін-Тишкевич (помер в 1808 р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні Констанції Понятовській, був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу Віленської, Київської та Мінської губерній.
Маєтки
Тишкевичі мали численні земельні володіння на території сучасних Білорусі, Литви й України. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевичами в Логойську (зруйнований під час другої світової війни), Біржах, Лентварисі , Паланзі та Троках. В Україні, в селі Спичинці, залишився Палац Тишкевичів XIX століття, який називають «замок французької Луари».
-
Біржай
-
Паланга
-
Тракай
-
Лентварис
-
Логойськ
Посилання
- Родовід Тишкевичів (пол.) (не працює)
- Рід Тишкевичів (біл.)