ГУАМ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 26: Рядок 26:
{{Collapsible list |titlestyle = background:transparent;text-align:left;font-weight:normal;|title=2 спостер.
{{Collapsible list |titlestyle = background:transparent;text-align:left;font-weight:normal;|title=2 спостер.
|{{LAT}}
|{{LAT}}
|{{TUR}}
|{{TUR}}}}
}}
| мови = [[Англійська мова|англійська]]
| мови = [[Англійська мова|англійська]]
| секретар = [[Валерій Чечелашвілі]]
| секретар = [[Валерій Чечелашвілі]]

Версія за 12:00, 1 квітня 2015

ГУАМ Організація за демократію та економічний розвиток
GUAM Organization for Democracy and Economic Development
Члени ГУАМ та країни спостерігачі.
Абревіатура GUAM, სუამი, ГУАМ
Тип міжурядова організація
воєнний блок
Засновано 26.травня.2006
Страсбург
Штаб-квартира Київ
Розташування Україна Україна
50°27′05″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451500000027778015° пн. ш. 30.52170000002777783° сх. д. / 50.451500000027778015; 30.52170000002777783Координати: 50°27′05″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.451500000027778015° пн. ш. 30.52170000002777783° сх. д. / 50.451500000027778015; 30.52170000002777783
Членство
Офіційні мови англійська
Генеральний секретар Валерій Чечелашвілі
Вебсайт: guam-organization.org

Мапа

CMNS: ГУАМ у Вікісховищі
Секретаріат ГУАМ у Києві.
Українська поштова марка випущена до Саміту ГУАМ у 2006 році.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира розташована у Києві на Майдані Незалежності.

Історія утворення

Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджанської Республіки, Грузії й Республіки Молдова) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Саміту Ради Європи, під час якого було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.

24 квітня 1999 року під час Вашингтонського саміту президентів країн-членів до ГУАМ приєднався Узбекистан[1]. Розширене таким чином об'єднання держав отримало назву ГУУАМ. Мета, принципи та напрямки співробітництва а також організаційна структура ГУУАМ були закріплені у Ялтинській Хартії ГУУАМ, ухваленій 7 червня 2001 року[2] та Кишинівській декларації глав держав ГУУАМ "В ім'я демократії, стабільності та розвитку" від 22 квітня 2005 року[3].

5 травня 2005 року президент Республіки Узбекистан оголосив про вихід з ГУУАМ, у зв'язку з чим 23 травня 2006 року главами держав України, Азербайджану, Грузії й Молдови ухвалена Київська декларація про створення "Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ" з секретаріатом у м. Києві[4].

Співробітництво

Спільні економічні інтереси держав ГУАМ найбільше сконцентровані навколо питань транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон.

Ефективним напрямком економічного співтовариства є розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, в галузі машинобудування, енергетики і транспорту.

Іншим важливим напрямком співпраці в межах ГУАМ — є проблеми безпеки й стабільності в регіоні. Співпраця делегацій країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій, в першу чергу ООН та ОБСЄ, реалізується на постійній основі, що включає регулярні консультації з метою обговорення тих чи інших питань, які виникають під час роботи та торкаються інтересів країн ГУАМ, та вироблення спільних позицій. Започатковано механізм головування національних делегацій країн ГУАМ у рамках міжнародних організацій.

Зміцнення і поглиблення цієї форми співробітництва країн ГУАМ допомагає ефективнішій координації індивідуальних позицій та зусиль країн об'єднання, реалізації їхніх національних інтересів у діяльності міжнародних організацій.

Учасники об'єднання зацікавлені у всебічному розвитку співробітництва з третіми країнами та міжнародними організаціями, які виявляють інтерес до діяльності ГУАМ та можуть сприяти досягненню цілей та принципів, викладених у Ялтинській Хартії ГУАМ. З цією метою в рамках об'єднання за ініціативою України створюється інститут спостерігачів. До порядку денного 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН включено питання про надання ГУАМ статусу спостерігача в ГА ООН.

Структура

  • Найвищим органом об'єднання ГУАМ є щорічна зустріч глав держав країн-учасниць ГУАМ.
  • Виконавчим органом ГУАМ є Рада міністрів закордонних справ країн ГУАМ.
  • Робочим органом ГУАМ є Комітет національних координаторів (КНК ГУАМ), до складу якого входять координатори по одному від кожної країни-учасниці ГУАМ.
  • Виконання функцій інформаційного центру ГУАМ покладено на Інформаційний офіс ГУАМ у Києві.
  • Координацію співробітництва між країнами ГУАМ на галузевому рівні покладено на вісім Робочих груп — з питань енергетики, транспорту, з торговельно-економічних питань, з питань інформатики та телекомунікацій, культури, науки та освіти, туризму, боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і розповсюдженням наркотиків.

Міжнародно-правові документи, які були прийняті у 2001 - 2007 роках в рамках ГУУАМ та Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ

  • Ялтинська Хартія ГУУАМ (7.06.2001 р.);
  • Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань (7.06.2001 р.);
  • Положення про Раду міністрів закордонних справ країн ГУАМ;
  • Угода про створення зони вільної торгівлі між країнами-учасницями ГУАМ;
  • Тимчасове положення про Інформаційний офіс ГУАМ в Києві;
  • Рішення Глав держав-учасниць ГУАМ про статус спостерігачів у діяльності ГУАМ;
  • Угода про співробітництво між Урядами держав-учасниць ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів;
  • Бакинська декларація "ГУАМ: Об'єднуючи континенти"[5][6];
  • Стратегія розвитку галузевого співробітництва ГУАМ;
  • Угода про мультимодальні транспортні перевезення;
  • Меморандум про співробітництво та взаємодопомогу з питань ядерної та радіаційної безпеки між Урядами держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ.

Міжвідомчі органи

  • Робоча група з торговельно-економічних питань.
  • Робоча група з питань енергетики.
  • Робоча група з питань боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.

Примітки

Джерела

Див. також

Організація Чорноморського економічного співробітництва