Тишкевичі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Тишкевич}}
{{Othernames|Тишкевич}}
[[Файл:POL COA Leliwa II.svg|200пкс|thumb|Традиційний герб Тишкевичів — [[Леліва ІІ]], відміна звичайного гербу Леліва.]]
[[Файл:POL COA Leliwa II.svg|200пкс|thumb|Традиційний герб Тишкевичів — [[Леліва ІІ]], відміна звичайного гербу Леліва.]]
[[Файл:POL COA Tyszkiewicz.svg|200пкс|thumb|Графський герб Тишкевичів.]]
[[Файл:POL COA Tyszkiewicz.svg|200пкс|thumb|Графський герб Тишкевичів.]]


'''Тишке́вичі''' гербу [[Леліва]] ([[руська мова|рус]]. ''Тышкевічы''; {{lang-pl|Tyszkiewicz}}) — [[русини|руський]] [[шляхта|шляхетський]] рід у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] й [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Походить з [[Русь|Русі]], від [[боярин]]а Каленика Мішковича. Останній на початку [[15 століття]] отримав від [[волинь|волинського]] князя [[Свидригайло|Свидригайла]] землі на [[Київщина|Київщині]]. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В [[16 століття|16 столітті]] його нащадки отримали маєтності в [[Литва|Литві]]. З [[1569]] року — син Тимофія, [[Василь Тишкевич|Василь]], здобув [[граф (титул)|графський]] титул. Володіли містечками [[Логойськ]], [[Бердичів]], [[Біржай|Біржи]].
'''Тишке́вичі''' гербу [[Леліва]] ([[руська мова|рус]]. ''Тышкевічы''; {{lang-pl|Tyszkiewicz}}) — [[русини|руський]] [[шляхта|шляхетський]] рід у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] й [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Походить з [[Русь|Русі]], від [[боярин]]а Каленика Мішковича. Останній на початку [[15 століття]] отримав від [[волинь|волинського]] князя [[Свидригайло|Свидригайла]] землі на [[Київщина|Київщині]]. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В [[16 століття|16 столітті]] його нащадки отримали маєтності в [[Литва|Литві]]. З [[1569]] року — син Тимофія, [[Василь Тишкевич|Василь]], здобув [[граф (титул)|графський]] титул. Володіли містечками [[Логойськ]], [[Бердичів]], [[Біржай|Біржи]].


== Представники ==
== Представники ==
* [[Василь Тишкевич]] (? — [[1571]]) — воєвода підляський та смоленський, граф.
* [[Василь Тишкевич]] (? — [[1571]]) — воєвода підляський та смоленський, граф.
** [[Юрій Тишкевич]] (? — [[1576]]) — син Василя. Берестейський воєвода.
** [[Юрій Тишкевич]] (? — [[1576]]) — син Василя. Берестейський воєвода.
*** [[Ян-Остафій Тишкевич]] ([[1571]]—[[1631]]) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
*** [[Ян-Остафій Тишкевич]] ([[1571]]–[[1631]]) — син Юрія. Воєвода мстиславський і берестейський.
****[[Кшиштоф Тишкевич (чернігівський воєвода)|Кшиштоф Тишкевич]] ([[1616]]—[[1666]]) — син Яна-Остафія. [[Чернігівський воєвода]].
**** [[Кшиштоф Тишкевич (чернігівський воєвода)|Кшиштоф Тишкевич]] ([[1616]]–[[1666]]) — син Яна-Остафія. [[Чернігівський воєвода]].
***[[Остафій Тишкевич]] (? — [[1590]]) — син Василя. смоленський каштелян.
*** [[Остафій Тишкевич]] (? — [[1590]]) — син Василя. смоленський каштелян.


* [[Казимир Тишкевич]] (?-†[[1652]]) — син Петра.
* [[Казимир Тишкевич]] (?-†[[1652]]) — син Петра.
* [[Петро Тишкевич|Тишкевич Петро]] ([[1571]]—[[1631]] рр.) — син [[Юрій Тишкевич|Юрія]] і батько [[Казимир Тишкевич|Казимирові Тишкевичу]].
* [[Петро Тишкевич|Тишкевич Петро]] ([[1571]]–[[1631]] рр.) — син [[Юрій Тишкевич|Юрія]] і батько [[Казимир Тишкевич|Казимирові Тишкевичу]].
* [[Тишкевич Юрій (-1656)|Юрій Тишкевич]] (помер у [[1656]] р.) був послом в [[Рим]]і (1638), потім [[єпископ]]ом віленським;
* [[Тишкевич Юрій (-1656)|Юрій Тишкевич]] (помер у [[1656]] р.) був послом в [[Рим]]і (1638), потім [[єпископ]]ом віленським;
* [[Тишкевич Антоній|Антоній]] (помер в [[1762]] р.) єпископом жмудським.
* [[Тишкевич Антоній|Антоній]] (помер в [[1762]] р.) єпископом жмудським.
* [[Тишкевич Констянтин Пієвич|Констянтин Пієвич Тишкевич]] ([[1806]]—[[1868]]), відомий польський [[археолог]], [[письменник]] з історії, археології, географії та етнографії; його брат [[Тишкевич Евстафій Пієвич|Евстафій]] — засновник віленського археологічного музею.
* [[Тишкевич Констянтин Пієвич|Констянтин Пієвич Тишкевич]] ([[1806]]–[[1868]]), відомий польський [[археолог]], [[письменник]] з історії, археології, географії та етнографії; його брат [[Тишкевич Евстафій Пієвич|Евстафій]] — засновник віленського археологічного музею.
* граф [[Михайло Тишкевич]] ([[1857]]—[[1930]]) — діяч [[УНР]]
* граф [[Михайло Тишкевич]] ([[1857]]–[[1930]]) — діяч [[УНР]]

⚫
* [[Януш Тишкевич]] - воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. [[Бердичів]] в першій половині [[17 століття|XVII століття]]
=== Скумін-Тишкевичі ===
=== Скумін-Тишкевичі ===
Частина роду Тишкевичів прийняла в [[16 століття|XVI столітті]] прізвисько [[Скумін]]. З цієї гілки
Частина роду Тишкевичів прийняла в [[16 століття|XVI столітті]] прізвисько [[Скумін]]. З цієї гілки
* [[Скумін-Тишкевич Федір|Федір Скумін-Тишкевіч]], білоруський магнат, меценат.
* [[Скумін-Тишкевич Федір|Федір Скумін-Тишкевіч]], білоруський магнат, меценат.
* [[Людвіг Скумін-Тишкевич]] (помер в [[1808]] р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні [[Констанція Понятовська|Констанції Понятовській]], був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу [[Віленська губернія|Віленської]], [[Київська губернія|Київської]] та [[Мінська губернія|Мінської губерній]].
* [[Людвіг Скумін-Тишкевич]] (помер в [[1808]] р.), одружений на сестрі останнього польського короля княжні [[Констанція Понятовська|Констанції Понятовській]], був гетьманом польовим (1780), підскарбієм великим (1791) та маршалом великим (1793) литовським. З його смертю гілка Скумін-Тишкевичів припинила своє існування. Рід графів Тишкевичів занесений в V частину книг родоводу [[Віленська губернія|Віленської]], [[Київська губернія|Київської]] та [[Мінська губернія|Мінської губерній]].
⚫
* [[Януш Тишкевич]] — воєвода та генеральний староста київського краю. Володів м. [[Бердичів]] в першій половині [[17 століття|XVII століття]]


== Маєтки ==
== Маєтки ==

Версія за 10:34, 9 квітня 2015

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тишкевич.
Традиційний герб Тишкевичів — Леліва ІІ, відміна звичайного гербу Леліва.
Графський герб Тишкевичів.

Тишке́вичі гербу Леліва (рус. Тышкевічы; пол. Tyszkiewicz) — руський шляхетський рід у Великому князівстві Литовському й Речі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мішковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду. В 16 столітті його нащадки отримали маєтності в Литві. З 1569 року — син Тимофія, Василь, здобув графський титул. Володіли містечками Логойськ, Бердичів, Біржи.

Представники

Скумін-Тишкевичі

Частина роду Тишкевичів прийняла в XVI столітті прізвисько Скумін. З цієї гілки

Маєтки

Тишкевичі мали численні земельні володіння на території сучасних Білорусі, Литви й України. Збереглися їх міські резиденції, переважно витримані в стилі класицизму, у Варшаві, Кракові та Вільнюсі. Заміські палаци були зведені Тишкевичами в Логойську (зруйнований під час другої світової війни), Біржах, Лентварисі●, Паланзі та Троках. В Україні, в селі Спичинці, залишився Палац Тишкевичів XIX століття, який називають «замок французької Луари».

  • Біржай
    Біржай
  • Паланга
    Паланга
  • Тракай
    Тракай
  • Лентварис
    Лентварис
  • Логойськ
    Логойськ

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тишкевичі&oldid=15991780