Конецпольські: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Представники == |
== Представники == |
||
Найвідомішим представником гетьманської гілки став [[великий коронний гетьман]] [[Конецпольський Станіслав|Станіслав Конецпольський]] (* [[1591]] — † [[1646]]). Воював проти армії шведського короля [[Густав Адольф|Густава |
Найвідомішим представником гетьманської гілки став [[великий коронний гетьман]] [[Конецпольський Станіслав|Станіслав Конецпольський]] (* [[1591]] — † [[1646]]). Воював проти армії шведського короля [[Густав II Адольф Ваза|Густава ІІ Адольфа]], штурмував [[Смоленськ]] ([[1611]]), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. [[1620]] року [[Цецорська битва 1620|в битві під Цецорою]] потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки. Наказав сину перед смертю звести зі світу Богдана Хмельницького як потенційну загрозу «панській» Короні. |
||
В середині [[XVII століття]] Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] та [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. Будучи [[Барське староство|барським старостою]], Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити [[Барський замок|замок у Барі]]. С. Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як придушувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], [[Гуня Дмитро Тимошович|Гуні]], [[Острянина повстання|Острянина]]. |
В середині [[XVII століття]] Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] та [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. Будучи [[Барське староство|барським старостою]], Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити [[Барський замок|замок у Барі]]. С. Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як придушувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], [[Гуня Дмитро Тимошович|Гуні]], [[Острянина повстання|Острянина]]. |
||
* Миколай Конецпольський (†1464) — староста та [[підкоморій]] [[ |
* Миколай Конецпольський (†1464) — староста та [[підкоморій]] [[Перемишль|перемиський]] |
||
* Якуб ( |
* Якуб (†1480) — староста і каштелян [[Перемишль|перемиський]], чоловік Барбари [[Тенчинські|Тенчинської]] |
||
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая |
* Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая та Станіслава Пшедбура |
||
* |
* Александер (†1609 р.) — воєвода [[сєрадз]]ький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського кам'янецького Анною Срочицькою став власником значних маєтків на Поділлі<ref>''Henryk Kotarski.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 512</ref> |
||
* [[Конецпольський Адам|Адам Пшедбур Конецпольський]] — комендант [[Кодацька фортеця|Кодака]], [[небіж]] коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. |
* [[Конецпольський Адам|Адам Пшедбур Конецпольський]] — комендант [[Кодацька фортеця|Кодака]], [[небіж]] коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. |
||
* Якуб — син [[сєрадз]]ького підкоморія |
* Якуб — син [[сєрадз]]ького підкоморія Александра (бл.1585-бл.1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 {{ref-pl}} S. 513</ref> |
||
* Cтаніслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— 481-638 s.— S. 513. {{ref-pl}}</ref> (або у 1649 р.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#H1 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}</ref>) |
* Cтаніслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.<ref>''Zofia Libiszowska.'' Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— 481-638 s.— S. 513. {{ref-pl}}</ref> (або у 1649 р.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/koniecpolscy01.html#H1 Koniecpolscy (01)] {{ref-pl}}</ref>) |
||
* Анджей з |
* Анджей з Прецлав'я (1621–1649) — зять [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького-«ведмежої лаби»]], проживав у [[Олесько|Олеську]], шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава Конецпольського у [[Броди|Бродах]]<ref>''Аdam Kersten.'' Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621–1649) // [[Polski Słownik Biograficzny]]… Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 516</ref> |
||
* Анна з Конецпольських — донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осецького |
* Анна з Конецпольських — донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осецького та [[Белзький каштелян|белзького каштеляна]] [[Зиґмунт Чижовський|Зиґмунта Чижовського]] |
||
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад. |
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад. |
||
[[Конецпольський Олександр|Станіслав |
[[Конецпольський Олександр|Станіслав Александер Конецпольський]] найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман [[Богдан Хмельницький]] напередодні [[Битва під Пилявцями|Пилявецької битви]] ([[1648]]). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались. |
||
Останнім помітним представником роду був [[Станіслав-Ян Конецпольський]] — могутній [[магнат]], великий коронний [[обозний]], [[Подільське воєводство|подільський воєвода]] з [[1679]] р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях. |
Останнім помітним представником роду був [[Станіслав-Ян Конецпольський]] — могутній [[магнат]], великий коронний [[обозний]], [[Подільське воєводство|подільський воєвода]] з [[1679]] р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях. |
||
Версія за 16:18, 15 квітня 2015
Конецпольські (інколи Конєцпольські, пол. Koniecpolscy) — польський шляхетський магнатський рід гербу Побог (Побуг).
Родина Конецпольських з'являється в історичних анналах на початку XV століття. Один із перших її представників, Якуб Конецпольський, брав участь у битві під Ґрюнвальдом (1410).
1443 — було започатковане місто-фортеця Конєцполь, яке стало форпостом родини Конецпольських на брацлавських землях, на межі Дикого Поля.
В XVI столітті родина розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську.
Представники
Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (* 1591 — † 1646). Воював проти армії шведського короля Густава ІІ Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року в битві під Цецорою потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки. Наказав сину перед смертю звести зі світу Богдана Хмельницького як потенційну загрозу «панській» Короні.
В середині XVII століття Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на Поділлі та Брацлавщині. Будучи барським старостою, Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити замок у Барі. С. Конецпольський увійшов в історію України як придушувач козацьких повстань Жмайла, Сулими, Павлюка, Гуні, Острянина.
- Миколай Конецпольський (†1464) — староста та підкоморій перемиський
- Якуб (†1480) — староста і каштелян перемиський, чоловік Барбари Тенчинської
- Станіслав — син перемиського старости і каштеляна Якуба, староста перемиський, батько Миколая та Станіслава Пшедбура
- Александер (†1609 р.) — воєвода сєрадзький, син Станіслава Пшедбура, батько гетьмана Станіслава; через одруження з одиначкою войського кам'янецького Анною Срочицькою став власником значних маєтків на Поділлі[1]
- Адам Пшедбур Конецпольський — комендант Кодака, небіж коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.
- Якуб — син сєрадзького підкоморія Александра (бл.1585-бл.1630); ротмістр короля, комендант Кодака; вбитий козаками у 1641[2]
- Cтаніслав — молодший брат попереднього, комендант Кодака протягом 7 років; страчений за наказом Б. Хмельницького після здобуття фортеці у 1648 р.[3] (або у 1649 р.[4])
- Анджей з Прецлав'я (1621–1649) — зять Миколая Потоцького-«ведмежої лаби», проживав у Олеську, шлюб та весілля відбулись в маєтку Станіслава Конецпольського у Бродах[5]
- Анна з Конецпольських — донька сєрадзького каштеляна Станіслава Пшедбура (†1588); дружина Адама Осецького та белзького каштеляна Зиґмунта Чижовського
В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.
Станіслав Александер Конецпольський найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
Останнім помітним представником роду був Станіслав-Ян Конецпольський — могутній магнат, великий коронний обозний, подільський воєвода з 1679 р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.
На початку XVIII століття рід Конецпольських занепав і 1719 року згас.
Примітки
- ↑ Henryk Kotarski. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 512
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. s.481-638 (пол.) S. 513
- ↑ Zofia Libiszowska. Кoniecpolski Aleksander h. Pobóg (ok. 1585- ok. 1630) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— 481-638 s.— S. 513. (пол.)
- ↑ Koniecpolscy (01) (пол.)
- ↑ Аdam Kersten. Koniecpolski Andrzej z Precławia h. Pobóg (1621–1649) // Polski Słownik Biograficzny… Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 516
Джерела
- Персональний сайт Кифоренка Сергія
- Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59.— S. 510–529. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 2 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— S. 579-588. (пол.)