Битва під Городком: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 26: Рядок 26:


Зібравши достатні для наступу сили [[11 липня]] Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у [[Кам'янець-Подільський|Кам’янці]] та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Що не стільки допомагали, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.<ref>М.Грушевський „Ілюстрована історія України”. К.1992, с.297</ref> У середині [[серпень|серпня]] під стінами Кам’янець-Подільської фортеці було таємно укладено українсько-шведську угоду, що передбачала проведення наступу до межі західних земель України-Руси, включення звільнених земель до складу держави й зобов’язання шведів не переходити на правий берег Вісли. Б.Хмельницький з армією далі рушив на Західну Україну.
Зібравши достатні для наступу сили [[11 липня]] Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у [[Кам'янець-Подільський|Кам’янці]] та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Що не стільки допомагали, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.<ref>М.Грушевський „Ілюстрована історія України”. К.1992, с.297</ref> У середині [[серпень|серпня]] під стінами Кам’янець-Подільської фортеці було таємно укладено українсько-шведську угоду, що передбачала проведення наступу до межі західних земель України-Руси, включення звільнених земель до складу держави й зобов’язання шведів не переходити на правий берег Вісли. Б.Хмельницький з армією далі рушив на Західну Україну.

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 32: Рядок 35:
== Джерела ==
== Джерела ==
[http://www.bratkozak.com.ua/publ/zakonodavcha_baza/gorodocka_bitva_29_30_veresnja_1655r/2-1-0-60 Городоцька битва (29-30 вересня 1655р.)]
[http://www.bratkozak.com.ua/publ/zakonodavcha_baza/gorodocka_bitva_29_30_veresnja_1655r/2-1-0-60 Городоцька битва (29-30 вересня 1655р.)]

⚫
== Примітки ==
⚫
{{reflist}}


{{battle-stub}}
{{battle-stub}}
{{Битви Хмельниччини}}
{{Битви Хмельниччини}}


[[Категорія:Битви Хмельниччини|Г]]
[[Категорія:Битви Хмельниччини|Городок]]
[[Категорія:Битви в Україні]]
[[Категорія:Битви в Україні|Городок]]
[[Категорія:Битви Росії]]
[[Категорія:Битви Росії|Городок]]
[[Категорія:Битви Польщі]]
[[Категорія:Битви Польщі|Городок]]
[[Категорія:Битви XVII століття]]
[[Категорія:Битви XVII століття]]
[[Категорія:Городок (Львівська область)]]
[[Категорія:Городок (Львівська область)]]

Версія за 07:54, 30 квітня 2015

Битва під Городком
Хмельниччина
Координати: 49°47′ пн. ш. 23°39′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 23.650° сх. д. / 49.783; 23.650
Дата: 20 вересня — 9 жовтня (?), 1655 року.
Місце: Городок, Львівська область, Україна
Результат: перемога Козацько-московського війська
Сторони
 Військо Запорозьке
 Московське царство 		 Річ Посполита
Командувачі
 Богдан Хмельницький, Василь Шереметьєв  Станіслав «Ревера» Потоцький
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо невідомо

Битва під Городком (20 вересня — 9 жовтня (?) 1655 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Московського царства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої в околицях Львова, поблизу міста Городка. Завершився перемогою союзників, які після цього розпочали облогу Львова.

Передумови

Козацька Українська держава у 1650-х рр. швидко розвивалась. Для її внутрішньої сили особливе значення мали ідеї національно-державного визволення та становлення прогресивних соціальних перетворень у суспільстві. Україна мала потужного лідера – Гетьмана Богдана Хмельницького.

Виходячи із стратегічної оцінки потенціалу молодої Козацької держави та розкладів міжнародних сил зав’язаних довкола України, Б.Хмельницький розумів життєву необхідність мати союзників. Після зради свого першого союзника – Кримського хана у битві під Берестечком 1651 р. що привело до великої поразки українських військ, керівництво схилилось до переорієнтації на якийсь інший союз. Найбільшої допомоги у боротьбі з Річчю Посполитою очікували від православної Московії. У січні 1654 р., після шести років війни, уряд на чолі з Б.Хмельницьким приймає протекторат Московського царя.

Але військова кампанія літа 1654 – зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним. Тут свою роль, окрім війни Московії з Річчю Посполитою, відіграли і скоординовані дії Гетьмана Богдана Хмельницького з іншим природним союзником – Швецією, що також вступила у війну з Польщею.

Зібравши достатні для наступу сили 11 липня Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у Кам’янці та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Що не стільки допомагали, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.[1] У середині серпня під стінами Кам’янець-Подільської фортеці було таємно укладено українсько-шведську угоду, що передбачала проведення наступу до межі західних земель України-Руси, включення звільнених земель до складу держави й зобов’язання шведів не переходити на правий берег Вісли. Б.Хмельницький з армією далі рушив на Західну Україну.

Примітки

  1. ↑ М.Грушевський „Ілюстрована історія України”. К.1992, с.297

Література

Джерела

Городоцька битва (29-30 вересня 1655р.)


Бойові дії Це незавершена стаття про битву.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_під_Городком&oldid=16135708