Ясон (Смогожевський)

Ясон Смогожевський пол. Jason Junosza Smogorzewski
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
1780 — 1788
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Лев Шептицький
Наступник:	Теодосій Ростоцький
Архієпископ Полоцький
1762 — 1780
Попередник:	Флоріян Гребницький
Наступник:	Іраклій Лісовський
Єпископ Вітебський - вікарій Полоцької єпархії
1758 — 1762
Народження:	3 березня 1715 (?1714) Сілезія
Смерть:	1 листопада 1788 Варшава
Нагороди:	Орден святого Станіслава

Я́сон Смогоже́вський (рідше Смогоржевський) (світське ім'я - Ян Смогожевський гербу Юноша, пол. Jan Smogorzewski, Jason Junosza Smogorzewski) (* 3 березня 1715 (?1714) — † 1 листопада 1788) — греко-католицький церковний діяч; походив з польської шляхетської родини католицького обряду з Смогоржева (Смогоржова) (Нижня Силезія, Польща), що володіла маєтками в волковиському повіті, василіянин, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ. Кавалер ордену Святого Станіслава (1767).

У 1731 р. вступив до ордену Василіян в Битені, змінивши обряд з римського на греко-католицький, і прийняв чернече ім'я Ясон. З 1734 року студіював богослов'я (теологію) у Римі в Грецькій Колегії св.Атанасія, після висвячення (1740) повернувся в Польщу. Був у монастирях василіян в Супраслі та Варшаві, був проповідником у Полоцьку, з 1747 став генеральним офіціалом брацлавським та вікарієм Київської митрополії, згодом генеральний вікарій полоцького архієпископа Флоріяна Гребницького. З 1752 по 1758 знову перебував в Римі, як представник Київського митрополита Флоріяна Гребницького. Там же, в 1758 році, був висвячений на єпископа Вітебського - вікарія Полоцької єпархії. Зайнявся відбудовою полоцького Софійського катедрального собору. 1762–1780 — архієпископ Полоцький (по першому розборі Польщі його єпархія опинилася у межах Російської Імперії), пізніше уніатський митрополит Київський та Галицький. В 1764 був електором Станіслава ІІ Августа Понятовського від полоцького воєводства. Перебуваючи на полоцькій кафедрі боровся з наростаючим впливом православ'я. Під час барської конфедерації (1768-1772) був на боці королівської партії в полоцькім воєводстві. Після Першого розбору Польщі (1772), оскільки більшість його полоцької єпархії опинилась в складі Російської імперії, склав присягу (16 вересня) Катерині ІІ, одночасно запевняючи у своїй лояльності короля Станіслава ІІ Августа Понятовського. Після присяги отримав 2 деканати митрополичої єпархії (Гомельський і Рогачівський, 1773) і Смоленську єпархію (1778), що поставило під його владу всі уніятські парафії, що входили до складу Російської імперії. Обороняв позиції греко-католицької церкви як від спроб переводу своїх вірних в православ'я, так і в католицтво. Прагнув обмежити у своїй єпархії діяльність православного єпископа Віктора Садковського, повернути назад ті парфії, котрі прийняли православ'я, заборонити священикам з Росії працювати в приходах. В 1774 домігся від римської курії підтвердження давньої постанови (1624) про заборону уніятам переходити у латинський обряд. Того ж року підготував проект єпархіальної семінарії в селі Струнь біля Полоцька (відкрилась в 1806). Заохочував розвиток василіянських шкіл. З причини спротиву діям влади Російської імперії в релігійній сфері 2 липня 1780 Катерина II позбавила його російського підданства. Змушений був виїхати в Річ Посполиту, жив у своїй резиденції в Радомишлі. Після того, як в 1781 був обраний Київським митрополитом (уніятським), нерідко мав конфлікти з російським послом в Польщі, оскільки активно боровся зі зростаючим впливом православ'я серед уніятів. Розпочав будівництво в Радомишлі уніятського митрополичого центру, до якого входили катедральний собор св.Трійці, митрополичий палац, бібліотека, духовна семінарія і парк. Заснував семінарії в Радомишлі та Житомирі. В приватному житті, більше використовував у спілкуванні польську мову. З 1788 домагався місця в польському сенаті для уніятських митрополитів Київських, але цьому намаганню перешкодила його смерть. Працю Ясона Смогожевського утруднював поділ Київської митрополії поміж 3 державами (Польщею, Росією і Австрією); осідком Смогожевського було с.Струнь біля Полоцька, потім м.Радомишль, помер він у Варшаві.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.