Менгісту Хайле Маріам: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. До 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував в Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари. |
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. До 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував в Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари. |
||
{{Президенти Ефіопії}} |
{{Президенти Ефіопії}} |
||
[[Категорія:Персоналії:Ефіопія]] |
Версія за 14:01, 13 травня 2015
Менгисту Хайле Маріам (нар. 21 травня 1937 або 1941) — військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976). Один з лідерів ефіопської революції. У 1974 році голова Координаційного комітету збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 1-й заступник голови Тимчасового військово-адміністративної ради (ВВАС; «Смик»), що виконував до 1987 року функції колегіального глави держави. У лютому 1977 обраний головою ВВАС і його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройними силами. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної Ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року в еміграції.
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. До 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував в Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.