Кияницький парк: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44: Рядок 44:
==Історія==
==Історія==
Поміщик Савич 1865 року продав помістя, яке було його власністю, Івану Харитоненку. Разом із спорудами, ним були придбані пасовища та лісові масиви. Парк був закладений наприкінці 19 століття<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>. Є припущення, що Киянський парк був сформований відповідно до ідей його нового власника. Інші джерела містять свідчення, що парк був спроектований за участю Адольфа Абалтіна, який в 1904 році заклав парк у Сумах<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>.
Поміщик Савич 1865 року продав помістя, яке було його власністю, Івану Харитоненку. Разом із спорудами, ним були придбані пасовища та лісові масиви. Парк був закладений наприкінці 19 століття<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>. Є припущення, що Киянський парк був сформований відповідно до ідей його нового власника. Інші джерела містять свідчення, що парк був спроектований за участю Адольфа Абалтіна, який в 1904 році заклав парк у Сумах<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>.
1891 року садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка – Марії Ліщинської<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження"></ref>. Вона була дружиною сумського купця [[Купецька гільдія|другої гільдії]]. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Після 1917-1918 років територія була спустошена. Роками пізніше частину ділянки відновили. За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об’єктів. Парк було оголошено пам’яткою садово-паркового загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року №18<ref name="Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»"></ref>. Положення про природоохоронний статус парку було затверджено наказом №632 від 12 грудня 2012 року Міністерства екології та природних ресурсів України<ref name="Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»">[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN82377.html Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»]</ref>. В 21 столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор [[Сумський національний аграрний університет|Сумського національного аграрного університету]], на балансі якого і знаходиться парк<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>, повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження">[http://www.sumy.net.ua/News/re/0310102.html Кияницький дендропарк має надію на відродження]</ref>.
1891 року садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка – Марії Ліщинської<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження"></ref>. Вона була дружиною сумського купця [[Купецька гільдія|другої гільдії]]. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Після 1917-1918 років територія була спустошена. Роками пізніше частину ділянки відновили. За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об’єктів<ref name="Кияницький парк//Енциклопедія сучасної України">[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6713 Кияницький парк//Енциклопедія сучасної України]</ref>. Парк було оголошено пам’яткою садово-паркового загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року №18<ref name="Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»"></ref>. Положення про природоохоронний статус парку було затверджено наказом №632 від 12 грудня 2012 року Міністерства екології та природних ресурсів України<ref name="Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»">[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN82377.html Наказ про затвердження положення про парк-пам’ятку садово-паркового загальнодержавного значення «Киянецький парк»]</ref>. В 21 столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор [[Сумський національний аграрний університет|Сумського національного аграрного університету]], на балансі якого і знаходиться парк<ref name="Ландшафтний парк збережеться"></ref>, повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій<ref name="Кияницький дендропарк має надію на відродження">[http://www.sumy.net.ua/News/re/0310102.html Кияницький дендропарк має надію на відродження]</ref>.


==Опис==
==Опис==

Версія за 08:24, 31 травня 2015

Кияницький парк
51°04′30″ пн. ш. 34°54′46″ сх. д. / 51.07506395522777609° пн. ш. 34.91287177932767349° сх. д. / 51.07506395522777609; 34.91287177932767349Координати: 51°04′30″ пн. ш. 34°54′46″ сх. д. / 51.07506395522777609° пн. ш. 34.91287177932767349° сх. д. / 51.07506395522777609; 34.91287177932767349
Країна  Україна
Розташування Україна Україна в межах території Кияницької сільської ради Сумського району Сумської області
Найближче місто Суми
Площа 55,7 гектарів
Засновано наприкінці 19 століття
Оператор Сумський національний аграрний університет
Кияницький парк. Карта розташування: Україна
Кияницький парк
Кияницький парк (Україна)
Мапа

CMNS: Кияницький парк у Вікісховищі

Кияницький паркпарк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення[1]. Розташований у межах Кияницької сільської ради Сумського району[2] Сумської області. Площа природоохоронного об’єкту становить 55,7 гектарів[3].

Історія

Поміщик Савич 1865 року продав помістя, яке було його власністю, Івану Харитоненку. Разом із спорудами, ним були придбані пасовища та лісові масиви. Парк був закладений наприкінці 19 століття[2]. Є припущення, що Киянський парк був сформований відповідно до ідей його нового власника. Інші джерела містять свідчення, що парк був спроектований за участю Адольфа Абалтіна, який в 1904 році заклав парк у Сумах[2]. 1891 року садиба перейшла у власність племінниці Івана Харитоненка – Марії Ліщинської[4]. Вона була дружиною сумського купця другої гільдії. 1895 року на Петропавловській площі відбулась сільськогосподарська виставка, участь в якій приймала Марія Ліщинська, представляючи павільйон з квітами. Біля головної споруди комплексу зростали декоративні кущі, розташовувались газони. Після 1917-1918 років територія була спустошена. Роками пізніше частину ділянки відновили. За радянських часів в палаці та на парковій території була розміщена туристична база. Парк став частиною земель радгоспу імені С. Кірова. 1960 року паркова територія почала значитись в переліку природно-заповідних об’єктів[5]. Парк було оголошено пам’яткою садово-паркового загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30 серпня 1990 року №18[3]. Положення про природоохоронний статус парку було затверджено наказом №632 від 12 грудня 2012 року Міністерства екології та природних ресурсів України[3]. В 21 столітті природоохоронна територія потребує реконструкції. Ректор Сумського національного аграрного університету, на балансі якого і знаходиться парк[2], повідомив, що планується проведення робіт для відновлення парку. Для цього мають бути залучені німецькі технології. Анонсовано відновлення проведення екскурсій[4].

Опис

На території парку розташований палац, який був побудований більше століття тому. На березі ставка в парку збудована альтанка, а парк був створений на основі дубового переліску[2]. На території природоохоронного об’єкту були елементи ландшафтної та регулярної частини. Пам’ятка розміщена на тридцятому кілометрі автомагістралі Суми-Курськ[2]. Паркова територія поділялась на англійську та французьку частини[2]. Французька частина парку була прикрашена скульптурами. Були розміщені екзотичні кущі та дерева[2]. Засновники саду висаджували рослини за певним принципом. Крони дерев не створювали перешкод для проникнення світла до кущів. Від палацу до навколишньої території були спрямовані вимощені доріжки. Фонтани працювали перед будинком. Арочний міст, який створили з червоної цегли, пролягав через яр[2].

Рослинність

На території Кияницького парку зростали модрини, ялини, сосни та дерева липово-дубового лісового масиву. Поблизу доріжок, галявин та лісових прогалин були висаджені ялина європейська та сосна Веймутова. Стали поширеними клен цукристий, платан західний, гінкго дволопатеве та ялівець віргінський. На території парку зростають дуби, вік яких становить 250-300 років та ялини, модрини та сосни, висота яких перевищує 25 метрів. Товщина стовбурів приблизно дорівнює 60-80 сантиметрів. Зростають ясени, дуби та клени. Також на ділянці збереглись господарські будівлі. Гінкго дволопатеве та платан західний були висаджені на території парку більше 125 років тому. Гінкго представлене трьома особинами, які через близьке розміщення мають деформовану крону. Найвище дерево в біогрупі досягає 12 метрів. Товщина стовбура – більше 50 сантиметрів. Платан західний заввишки більше 12 метрів. На території парку є спортивні майданчики та футбольне поле. Зростає дуб, вік якого 700 років[4]. Рослинні насадження періодично поповнювались спеціалістами та населенням Кияниці. На території Киянського парку зростає береза повисла, тополя біла, липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, дуб звичайний, бруслина європейська, бруслина бородавчата, жимолость татарська, бузина червона, бузина чорна, жостір проносний, ліщина звичайна. Були насадженні нові види дерев: липа європейська, дуб північний, гіркокаштан червоний, гіркокаштан звичайний, лох вузьколистий, бархат амурський. Поширення набули липа широколиста форма розсіченолиста, вільха клейка форми розсіченолиста, бузок звичайний, таволга верболиста, птелея трилиста, горобинник горобинолистий, свидина кров’яна. Дендрологічна колекція природоохоронного об’єкту представлена 29 родинами рослин[4]: тисовими, сосновими, гінкговими, кипарисовими, голонасінними. Є 25 родин квіткових рослин. На території парку всього зростає більше 100 видів та форм дерев, ліан та чагарників.

Примітки

Джерела

Посилання