Алгу: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
| герб = |
| герб = |
||
}} |
}} |
||
'''Алгу''' (*д/н —[[1266]]) — володар ([[хан]]) [[Чагатайський улус|Чагатайського улусу]] у 1261–1266 роках. |
'''Алгу''' (*д/н — [[1266]]) — володар ([[хан]]) [[Чагатайський улус|Чагатайського улусу]] у 1261–1266 роках. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Походив з роду [[Чингізіди|Чингізідів]]. Був сином Байдара та онуком [[Чаґатай|Чаґатая]]. Замолоду залишив батьківські землі й перебрався до Каракоруму. Тут здобув підтримку хана [[Ариг-буга]], який у 1261 році допоміг Алгу оволодіти Чагатайською державою. Для зміцнення своєї влади оженився на Органа-хатун, удові та матері ханів — [[Кара-Хулегу]] й [[Мубарак-хан|Мубарака-хана]] відповідно. Тоді взяв під контроль область [[Мавераннахр]] й водночас запобіг руху хана Хулагу на допомогу Хубілай-хану. |
Походив з роду [[Чингізіди|Чингізідів]]. Був сином Байдара та онуком [[Чаґатай|Чаґатая]]. Замолоду залишив батьківські землі й перебрався до Каракоруму. Тут здобув підтримку хана [[Ариг-буга]], який у 1261 році допоміг Алгу оволодіти Чагатайською державою. Для зміцнення своєї влади оженився на Органа-хатун, удові та матері ханів — [[Кара-Хулегу]] й [[Мубарак-хан|Мубарака-хана]] відповідно. Тоді взяв під контроль область [[Мавераннахр]] й водночас запобіг руху хана Хулагу на допомогу Хубілай-хану. |
||
Того ж року вирушив на допомогу Ариг-бугі, який боровся з [[Хубілай|Хубілаєм]], засновником [[Династія Юань|династії Юань]]. Але вже у 1262 році виступив проти Ариг-буги, з яким боровся до 1264 року. Ще у 1263 році вступив в союз Хубілаєм. До 1264 року змусив Ариг-бугу відступити з Семиріччя та Мавераннахра. Потім боровся проти [[Хайду|Хайду-хана]], проте останній вступив в союз з [[Берке|Берке-ханом]], володарем [[Золота орда|Золотої орди]]. Боротьба тривала до 1266 року, коли перевага у |
Того ж року вирушив на допомогу Ариг-бугі, який боровся з [[Хубілай|Хубілаєм]], засновником [[Династія Юань|династії Юань]]. Але вже у 1262 році виступив проти Ариг-буги, з яким боровся до 1264 року. Ще у 1263 році вступив в союз Хубілаєм. До 1264 року змусив Ариг-бугу відступити з Семиріччя та Мавераннахра. Потім боровся проти [[Хайду|Хайду-хана]], проте останній вступив в союз з [[Берке|Берке-ханом]], володарем [[Золота орда|Золотої орди]]. Боротьба тривала до 1266 року, коли перевага у протистоянні стала хилитися на бік Алгу — підкорив Хорезм, Отрар та землі навколо Аральського моря. Втім раптово помер в цей момент. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 06:58, 14 червня 2015
Алгу | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер |
1266 Алмалик |
Поховання | Алмалик |
Діяльність | суверен |
Титул | хан |
Посада | хан[1] |
Термін | 1261–1266 роки |
Попередник | Мубарак-хан |
Наступник | Мубарак-хан |
Рід | Чингізіди |
Батько | Байдар |
У шлюбі з | Органа-хатун |
Діти | Chubeid |
Алгу (*д/н — 1266) — володар (хан) Чагатайського улусу у 1261–1266 роках.
Життєпис
Походив з роду Чингізідів. Був сином Байдара та онуком Чаґатая. Замолоду залишив батьківські землі й перебрався до Каракоруму. Тут здобув підтримку хана Ариг-буга, який у 1261 році допоміг Алгу оволодіти Чагатайською державою. Для зміцнення своєї влади оженився на Органа-хатун, удові та матері ханів — Кара-Хулегу й Мубарака-хана відповідно. Тоді взяв під контроль область Мавераннахр й водночас запобіг руху хана Хулагу на допомогу Хубілай-хану.
Того ж року вирушив на допомогу Ариг-бугі, який боровся з Хубілаєм, засновником династії Юань. Але вже у 1262 році виступив проти Ариг-буги, з яким боровся до 1264 року. Ще у 1263 році вступив в союз Хубілаєм. До 1264 року змусив Ариг-бугу відступити з Семиріччя та Мавераннахра. Потім боровся проти Хайду-хана, проте останній вступив в союз з Берке-ханом, володарем Золотої орди. Боротьба тривала до 1266 року, коли перевага у протистоянні стала хилитися на бік Алгу — підкорив Хорезм, Отрар та землі навколо Аральського моря. Втім раптово помер в цей момент.
Джерела
- René Grousset, L'empire des steppes: Attila, Gengis-Khan, Tamerlan, Paris, Payot, 1965, 4e éd. (1re éd. 1938), 620 p.
- Michael Biran, Qaidu and the Rise of the Independent Mongol State in Central Asia. The Curzon Press, 1997, ISBN 0-7007-0631-3.