Металургійний завод: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Металургі́йний заво́д''' — підприємство [[чорна металургія|чорної металургії]], що випускає [[чавун]], [[сталь]], [[Металопрокат|прокат]] і інколи ще й вироби з прокату. Металургійний завод може бути з повним металургійним циклом (виробляє три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і з неповним циклом (виробляє один або два види цієї продукції).
'''Металургі́йний заво́д''' — підприємство [[чорна металургія|чорної металургії]], що випускає [[чавун]], [[сталь]], [[Металопрокат|прокат]] і інколи ще й вироби з прокату. Металургійний завод може бути з повним металургійним циклом (виробляє три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і з неповним циклом (виробляє один або два види цієї продукції).


== Структура ==
До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька проктних, до допміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління. На металургійному заводі може налічуватись до кількох десятків різноманітних цехів і служб. На деяких заводах є ще й агломераційна фабрика, цехи, де виготовляють вогнетриви, металеві вироби тощо. Транспортування продукції з металургійного заводу до споживачів здійснюється переважно залізничним транспортом, рідше — автотранспортом. Близько 90 % міжцехових перевезень на металургійному заводі здійснюється засобами залізничного транспорту.
До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька проктних, до допміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління. На металургійному заводі може налічуватись до кількох десятків різноманітних цехів і служб. На деяких заводах є ще й агломераційна фабрика, цехи, де виготовляють вогнетриви, металеві вироби тощо. Транспортування продукції з металургійного заводу до споживачів здійснюється переважно залізничним транспортом, рідше — автотранспортом. Близько 90 % міжцехових перевезень на металургійному заводі здійснюється засобами залізничного транспорту.


Рядок 21: Рядок 22:


==Література та джерела==
==Література та джерела==
* В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.
* В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.

* [http://www.youtube.com/watch?v=ZLkOvBpPpU8&feature=player_embedded#! Відносно непогане відео про роботу Магнітогорського металургійного комбінату] — дає загальне уявлення про роботу металургійного заводу.
== Зовнішні посилання ==
* [http://www.youtube.com/watch?v=ZLkOvBpPpU8&feature=player_embedded#! Відео про роботу Магнітогорського металургійного комбінату]


== Посилання ==
== Посилання ==
{{примітки}}
{{примітки}}

[[Категорія:чорна металургія]]
[[Категорія:чорна металургія]]
[[Категорія:Промислова революція]]
[[Категорія:Промислова революція]]

Версія за 15:09, 27 червня 2015

Металургі́йний заво́д — підприємство чорної металургії, що випускає чавун, сталь, прокат і інколи ще й вироби з прокату. Металургійний завод може бути з повним металургійним циклом (виробляє три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і з неповним циклом (виробляє один або два види цієї продукції).

Структура

До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька проктних, до допміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління. На металургійному заводі може налічуватись до кількох десятків різноманітних цехів і служб. На деяких заводах є ще й агломераційна фабрика, цехи, де виготовляють вогнетриви, металеві вироби тощо. Транспортування продукції з металургійного заводу до споживачів здійснюється переважно залізничним транспортом, рідше — автотранспортом. Близько 90 % міжцехових перевезень на металургійному заводі здійснюється засобами залізничного транспорту.

Початковим виробничим процесом на заводі з повним металургійним циклом є доменний — виплавлення чавуну. В доменному цеху металургійного заводу розміщують кілька доменних печей. На доменних печах з металургійної сировини (обкотиші, агломерат, залізна руда) виплавляють переробний, ливарний та спеціальні чавуни, або феросплави. У виробництві переважають переробні чавуни. Отриманний у доменному цеху переробний чавун зливається у чавуновозні ковши і у рідкому стані транспортується або до розливних машин, де його зливають у спеціальні форми — мульди — з нього отримують невеличкі зливки (чушки, або «паці»), або транспортується у сталеплавильні цехи.

Побічним продуктом доменного процесу є шлак, який зливається у шлаковозні ковши і транспортується до шлакових відвалів, де проходить незначну обробку, наприклад, грануляцію і потім може використовуватись, наприклад, для виготовлення будівельних матеріалів.

У сталеплавильних цехах у мартенівських печах або у конверторах чавун переробляють на сталь, яку розливають у сталеві зливки, що потім використовуються у прокатних цехах. На мартенівських печах окрім чавуну використовується також металобрухт.

Отримують зливки. Зливки транспортують у обтискний цех, де нагріті зливки на обтискних (блюмінги або слябінги) і заготовочних станах прокатують у заготовки. Заготовки транспортують у прокатні цехи, де на сортових, листових, дротових і трубопрокатних станах з них роблять готові вироби — сортопрокат, листопрокат, трубопрокат тощо.

Кінцевим виробничим прцесом на металургійному заводі є прокатування сталевих зливків — пластична деформація їх між обертовими валками прокатних станів у прокатних цехах.

Собівартість продукції металургійного заводу складається в основному з витрат на сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергію й амортизацію.

Див. також

Література та джерела

  • В.П.Мовчан, М.М.Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.

Зовнішні посилання

Посилання