Чумак Василь Григорович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Arizon (обговорення | внесок) |
Leonst (обговорення | внесок) м додана Категорія:Український націонал-комунізм з допомогою HotCat |
||
Рядок 78: | Рядок 78: | ||
[[Категорія:Уродженці Ічні]] |
[[Категорія:Уродженці Ічні]] |
||
[[Категорія:Померли в Києві]] |
[[Категорія:Померли в Києві]] |
||
[[Категорія:Український націонал-комунізм]] |
Версія за 09:38, 14 липня 2015
Василь Григорович Чумак | ||||
---|---|---|---|---|
Василь Чумак | ||||
Псевдонім | Вагр, С. Віче, М. Ічня, В. Ч, С. В. | |||
Народився |
25 грудня 1900 (7 січня 1901) м. Ічня Чернігівської губернії | |||
Помер |
21 листопада 1919 (18 років) м. Київ | |||
Поховання | Парк Вічної Слави | |||
Громадянство | Російська імперія, | |||
Діяльність | поет | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і публіцистика[1] | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Роки активності | 1917—1919 | |||
Жанр | вірш | |||
Magnum opus | «Заспів» | |||
Партія | Українська комуністична партія (боротьбистів) | |||
| ||||
Чумак Василь Григорович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Васи́ль Григо́рович Чума́к (літературні псевдоніми — С.Віче, Вагр, М. Ічня; * 25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту — † 21 листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.
Біографія
Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901 року в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині.
1918 року закінчив гімназію в Городні і переїхав до Києва, де став активним діячем партії боротьбістів. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному Комісаріаті Освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». Розстріляний у Києві денікінською контррозвідкою разом із Гнатом Михайличенком за участь в організації повстання проти білогвардійців на Київщині.
Василь Чумак — автор революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»). Друкувався з 1917 року. Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» (1920).
У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбістів (Василя Блакитного, Андрія Заливчого, Гната Михайличенка) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури. Але на початку 1930-х років твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені. У середині 1950-х років Чумака реабілітовано. На честь Василя Чумака в Києві, Ічні та Городні названі вулиці.
На гімназії (м. Городня), де навчався у 1914–1918 рр. Василь Григорович Чумак, встановлена меморіальна дошка.
Видання
- Заспів. — К., 1920.
- Червоний заспів. — К., 1922.
- Червоний заспів. — К., 1930.
- Червоний заспів. — К., 1956.
- Червоний заспів. — К., 1982.
- Червоний заспів. — К., 1991.
Література
- С. Крижанівський. Історія української літератури ХХ ст. — Кн. 2. — К.: Либідь, 1998.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Довідник з історії України