Українсько-російський газовий конфлікт (2005—2006): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:
* [http://pravda.com.ua/articles/4b4af8ccc85fb/ Примус Росії до миру], [[Брати Капранови]] // Українська правда, 11 січня 2010
* [http://pravda.com.ua/articles/4b4af8ccc85fb/ Примус Росії до миру], [[Брати Капранови]] // Українська правда, 11 січня 2010


{{Poli-stub}}
{{Політика України}}
{{Політика України}}
[[Українсько-російські відносини]]
{{перекласти|en|Russia–Ukraine gas dispute of 2005–2006}}
{{перекласти|en|Russia–Ukraine gas dispute of 2005–2006}}
{{Poli-stub}}


[[Категорія:Газові конфлікти між Росією й Україною]]
[[Категорія:Газові конфлікти між Росією й Україною]]
[[Категорія:Історія України після 1991]]
[[Категорія:Історія України після 1991]]
[[Категорія:Газпром]]
[[Категорія:Газпром]]

[[ca:Crisi del gas entre Ucraïna i Rússia]]
[[de:Russisch-ukrainischer Gasstreit]]
[[es:Disputa de gas entre Rusia y Ucrania]]
[[et:Vene-Ukraina gaasitüli]]
[[fi:Ukrainan maakaasukysymys]]
[[fr:Conflits gaziers russo-ukrainiens]]
[[hu:Orosz–ukrán gázvita]]
[[id:Sengketa gas Rusia-Ukraina]]
[[ja:ロシア・ウクライナガス紛争]]
[[ka:გაზის უთანხმოება რუსეთსა და უკრაინას შორის]]
[[pl:Rosyjsko-ukraiński konflikt gazowy]]
[[pt:Disputa comercial pelo gás natural entre Rússia e Ucrânia]]
[[sv:Rysk-ukrainska gaskonflikten]]

Версія за 13:30, 30 липня 2015

Українсько-російський газовий конфлікт 2005—2006 року — економічний конфлікт між російської компанією «Газпром» та українською компанією «Нафтогаз» щодо умов поставок газу в Україну і транзиту газу європейським споживачам.

Головні газопроводи з Росії в Європу

Відносини між РФ і Україною загострилися після того як у березні 2005 російська газова монополія Газпром зажадала від України платити за газ з 2006 за цінами, близькими до європейських (біля $250 за 1000м³). При цьому сама Російська Федерація купувала газ у Туркменістані за ціною $44 за 1000 м³. Газпром намагався збільшити прибуток від продажу газу на суму від 3 до 5 мільярдів доларів США щорічно. При цьому, шляхом підняття цін на газ в Україні, російський уряд бажав захопити частину російського ринку металургії, на якому українські компанії успішно конкурували з російськими. Попри те, що економічні причини існували і раніше, російський уряд не поспішав здійснювати різких дій, припасаючи їх як засіб політичного тиску, і почав підняття цін тільки після зміни зовнішньо-політичного курсу України у напрямку Заходу.

Українське керівництво до останнього моменту не було готове платити більше і Газпром, посилаючись на 4 параграф договору про постачання газу, за яким ціни на газ визначаються щорічно, у ніч на 1 січня 2006 зупинив постачання. З боку Газпрому пролунали звинувачення, що Україна "приступила до несанкціонованого відбору газу", призначеного європейським споживачам. Представники українського Нафтогазу звинувачення відкинули.

4 січня обом сторонам вдалося підписати договір, за яким закінчувалася практика бартерної торгівлі (транзит за газ в обмін на постачання газу) і в результаті якого ці дві речі стали розглядатися окремо. Щодо ціни, то вона стала тимчасово складати $95 за 1000 м³, що стало можливим завдяки змішуванню російського газу за ціною у $230 і туркменського за ціною у $44.

Російська офіційна пропаганда висловила здивування засудженням дій Газпрому в Європі, особливо на тлі колишніх вимог ЄС усунути неринкові відносини на пострадянському просторі.

Суспільна реакція

Політичний тиск Росії на Україну під час газового конфлікту спричинив появу громадської кампанії з бойкоту російських товарів в Україні. У грудні 2005 року невідомі активісти в Кіровограді поширили листівки із закликами не купувати російські товари. Після цього ідею підхопили різні громадські та політичні середовища в Україні, які набули широкого розголосу та підтримки.

Див. також

Посилання


Українсько-російські відносини