Маковія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|закінчення = |
|закінчення = |
||
|дата = {{СС|14|серпня||1}} |
|дата = {{СС|14|серпня||1}} |
||
|week_ordinal = |
|week_ordinal = |
||
|weekday = |
|weekday = |
||
|month = |
|month = |
||
|date2007 = |
|date2007 = |
||
|date2008 = |
|date2008 = |
||
|date2009 = |
|date2009 = |
||
|date2010 = |
|date2010 = |
||
|святкування = хресний хід на річки та озера |
|святкування = хресний хід на річки та озера |
||
|традиції = святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір. |
|традиції = святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір. |
||
|пов'язаний = |
|пов'язаний = |
||
|вебсайт = |
|вебсайт = |
||
}} |
}} |
||
[[Файл:Makoveya.jpg|thumb| right|168px|Свято Маковія]] |
[[Файл:Makoveya.jpg|thumb| right|168px|Свято Маковія]] |
||
[[Файл:Spas 024.jpg|thumb|170px|Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком]] |
[[Файл:Spas 024.jpg|thumb|170px|Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком]] |
||
''' |
'''Макові́я''' (також ''Перший Спас'', ''Спас на воді'', ''Медовий Спас'') — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день [[Успінський піст|Успінського посту]] [[14 серпня]] (1 серпня [[Юліанський календар|за старим стилем]]). |
||
==Походження свята== |
== Походження свята == |
||
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з [[Візантійська імперія|Візантії]], де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до [[Софійський собор (Константинополь)|храму Софії]] частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку. |
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з [[Візантійська імперія|Візантії]], де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до [[Софійський собор (Константинополь)|храму Софії]] частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку. |
||
==День семи мучеників== |
== День семи мучеників == |
||
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників [[Макавеї |
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників [[Макавеї]]в, або, як кажуть в народі, «Маковія». |
||
Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. |
Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані. |
||
== Традиції в Україні == |
== Традиції в Україні == |
||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. |
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. |
||
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. |
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і [[чорнобривці]], і [[жоржини]], і [[айстра|айстри]], і [[гвоздика|гвоздики]], і [[барвінок]], а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): [[волошки]], [[м'ята]], [[чебрець]], [[любисток]], [[петрові батоги]], [[полин]], [[деревій]], [[будяк]]-пристрітник. |
||
⚫ | «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, [[нагідки|нагідок]], [[Сокирки польові|польових сокирок]] тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого [[соняшник]]а, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки [[мак]]у в'язали в окремий букет. |
||
⚫ | «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але |
||
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. |
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. |
||
Рядок 54: | Рядок 55: | ||
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. |
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. |
||
Обрядовою їжею цього дня є «[[шулики]]», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти. |
Обрядовою їжею цього дня є «[[шулики]]», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти. |
||
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі. |
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі. |
||
Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою. |
Цього дня хворі на [[пропасниця|пропасницю]] купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою. |
||
==Спас на воді== |
== Спас на воді == |
||
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі. |
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі. |
||
За переказами цього дня 988 |
За переказами цього дня 988 р. хрестився князь [[Володимир Великий|Володимир]].<ref>{{Cite web|title = Світлини з життєпису - Український традиційний календар {{!}} Facebook|url = https://www.facebook.com/calendarua/photos/a.439571029527837.1073741828.438897302928543/516916871793252/?type=1¬if_t=like|website = www.facebook.com|accessdate = 2015-08-14}}</ref> Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води. |
||
== Медовий спас == |
== Медовий спас == |
||
Рядок 69: | Рядок 71: | ||
У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні. |
У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* Який Маковій, таке й [[Обжинки|Успіння]] (28 серпня). |
* Який Маковій, таке й [[Обжинки|Успіння]] (28 серпня). |
||
* Пройшов Спас |
* Пройшов Спас — пішло літо від нас. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 81: | Рядок 84: | ||
* [[Успінський піст]] (Спасівка) |
* [[Успінський піст]] (Спасівка) |
||
== Посилання== |
== Посилання == |
||
{{Commonscat|Medoviy Spas}} |
{{Commonscat|Medoviy Spas}} |
||
* [http://upi.org.ua/news/2008-08-13-3874 upi.org.ua/news/2008-08-13-3874] |
* [http://upi.org.ua/news/2008-08-13-3874 upi.org.ua/news/2008-08-13-3874] |
||
Рядок 88: | Рядок 91: | ||
== Література == |
== Література == |
||
* Бурій В.М. |
* Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. |
||
[[Категорія:Українські народні звичаї]] |
[[Категорія:Українські народні звичаї]] |
Версія за 08:43, 14 серпня 2015
Маковія | |
---|---|
Ф. В. Сичков. Водосвяття. 1916. | |
Інші назви | Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас |
Місце | перший день Успенського посту, перша зустріч осені |
Ким святкується | Слов'яни |
Тип | народно-православний |
Дата | 1 (14) серпня |
Святкування | хресний хід на річки та озера |
Традиції | святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір. |
Маковія у Вікісховищі |
Макові́я (також Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).
Походження свята
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.
День семи мучеників
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Макавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковія».
Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Традиції в Україні
Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.
Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».
На Маковія готують пісний борщ з грибами.
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.
Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.
Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.
Спас на воді
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.
За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир.[1] Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.
Медовий спас
Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.
У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні.
У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.
Приказки і прикмети
- Який Маковій, таке й Успіння (28 серпня).
- Пройшов Спас — пішло літо від нас.
Див. також
- Перший спас
- Другий Спас
- Третій Спас
- Успінський піст (Спасівка)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маковія |
Література
- Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
- ↑ Світлини з життєпису - Український традиційний календар | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 14 серпня 2015.