Маковія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 13: Рядок 13:
|закінчення =
|закінчення =
|дата = {{СС|14|серпня||1}}
|дата = {{СС|14|серпня||1}}
|week_ordinal =
|week_ordinal =
|weekday =
|weekday =
|month =
|month =
|date2007 =
|date2007 =
|date2008 =
|date2008 =
|date2009 =
|date2009 =
|date2010 =
|date2010 =
|святкування = хресний хід на річки та озера
|святкування = хресний хід на річки та озера
|традиції = святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір.
|традиції = святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір.
|пов'язаний =
|пов'язаний =
|вебсайт =
|вебсайт =
}}
}}
[[Файл:Makoveya.jpg‎|thumb| right|168px|Свято Маковія]]
[[Файл:Makoveya.jpg‎|thumb| right|168px|Свято Маковія]]
[[Файл:Spas 024.jpg|thumb|170px|Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком]]
[[Файл:Spas 024.jpg|thumb|170px|Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком]]
'''Маковія''' (також ''Перший Спас'', ''Спас на воді'', ''Медовий Спас'') — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день [[Успінський піст|Успінського посту]] [[14 серпня]] (1 серпня [[Юліанський календар|за старим стилем]]).
'''Макові́я''' (також ''Перший Спас'', ''Спас на воді'', ''Медовий Спас'') — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день [[Успінський піст|Успінського посту]] [[14 серпня]] (1 серпня [[Юліанський календар|за старим стилем]]).


==Походження свята==
== Походження свята ==
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з [[Візантійська імперія|Візантії]], де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до [[Софійський собор (Константинополь)|храму Софії]] частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з [[Візантійська імперія|Візантії]], де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до [[Софійський собор (Константинополь)|храму Софії]] частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.


==День семи мучеників==
== День семи мучеників ==
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників [[Макавеї|Макавеїв]], або, як кажуть в народі, «Маковія».
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників [[Макавеї]]в, або, як кажуть в народі, «Маковія».


Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.


== Традиції в Україні ==
== Традиції в Україні ==
Рядок 42: Рядок 42:
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.


На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і [[чорнобривці]], і [[жоржини]], і [[айстра|айстри]], і [[гвоздика|гвоздики]], і [[барвінок]], а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): [[волошки]], [[м'ята]], [[чебрець]], [[любисток]], [[петрові батоги]], [[полин]], [[деревій]], [[будяк]]-пристрітник.

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, [[нагідки|нагідок]], [[Сокирки польові|польових сокирок]] тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого [[соняшник]]а, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки [[мак]]у в'язали в окремий букет.


«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.


Рядок 54: Рядок 55:


Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.
Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.

Обрядовою їжею цього дня є «[[шулики]]», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.
Обрядовою їжею цього дня є «[[шулики]]», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.


Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.
Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.


Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.
Цього дня хворі на [[пропасниця|пропасницю]] купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.


==Спас на воді==
== Спас на воді ==
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.


За переказами цього дня 988 р. хрестився князь [[Володимир Великий|Володимир]].<ref>{{Cite web|title = Світлини з життєпису - Український традиційний календар {{!}} Facebook|url = https://www.facebook.com/calendarua/photos/a.439571029527837.1073741828.438897302928543/516916871793252/?type=1&notif_t=like|website = www.facebook.com|accessdate = 2015-08-14}}</ref> Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.
За переказами цього дня 988&nbsp;р. хрестився князь [[Володимир Великий|Володимир]].<ref>{{Cite web|title = Світлини з життєпису - Український традиційний календар {{!}} Facebook|url = https://www.facebook.com/calendarua/photos/a.439571029527837.1073741828.438897302928543/516916871793252/?type=1&notif_t=like|website = www.facebook.com|accessdate = 2015-08-14}}</ref> Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії&nbsp;— хресний хід до води.


== Медовий спас ==
== Медовий спас ==
Рядок 69: Рядок 71:


У Перший Спас починається Успінський піст&nbsp;— «спасівка», який триває два тижні.
У Перший Спас починається Успінський піст&nbsp;— «спасівка», який триває два тижні.
У народі кажуть, що Перший Спас&nbsp;— це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.


У народі кажуть, що Перший Спас&nbsp;— це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. [[Ластівка]] весну починає і осінь накликає.
==Приказки і прикмети==

== Приказки і прикмети ==
* Який Маковій, таке й [[Обжинки|Успіння]] (28 серпня).
* Який Маковій, таке й [[Обжинки|Успіння]] (28 серпня).
* Пройшов Спас — пішло літо від нас.
* Пройшов Спас&nbsp;— пішло літо від нас.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 81: Рядок 84:
* [[Успінський піст]] (Спасівка)
* [[Успінський піст]] (Спасівка)


== Посилання==
== Посилання ==
{{Commonscat|Medoviy Spas}}
{{Commonscat|Medoviy Spas}}
* [http://upi.org.ua/news/2008-08-13-3874 upi.org.ua/news/2008-08-13-3874]
* [http://upi.org.ua/news/2008-08-13-3874 upi.org.ua/news/2008-08-13-3874]
Рядок 88: Рядок 91:


== Література ==
== Література ==
* Бурій В.М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. - Черкаси : Вертикаль, 2009.
* Бурій В.&nbsp;М.&nbsp;Народно-православний календар / Валерій Бурій.&nbsp;— Черкаси: Вертикаль, 2009.



[[Категорія:Українські народні звичаї]]
[[Категорія:Українські народні звичаї]]

Версія за 08:43, 14 серпня 2015

Маковія
Маковія
Маковія
Ф. В. Сичков. Водосвяття. 1916.
Інші назви Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас
Місце перший день Успенського посту, перша зустріч осені
Ким святкується Слов'яни
Тип народно-православний
Дата 1 (14) серпня
Святкування хресний хід на річки та озера
Традиції святять воду, квіти й мак; готують пісний борщ з грибами; пасічники починають медозбір.
CMNS: Маковія у Вікісховищі
Свято Маковія
Обрядова їжа — спечені коржі, поламані на дрібні шматочки в макітру й залиті медом та розтертим маком

Макові́я (також Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем).

Походження свята

Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглась. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

День семи мучеників

Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Макавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковія».

Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.

Традиції в Україні

Свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.

Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.

На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковійка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, волошок, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв'язували червоною стрічкою. Голівки маку в'язали в окремий букет.

До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.

Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — «щоб не випадало».

На Маковія готують пісний борщ з грибами.

Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.

Обрядовою їжею цього дня є «шулики», або «ломанці». Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.

Всі чоловіки повинні з'являтися на це свято в козацькому одязі.

Цього дня хворі на пропасницю купаються в річці, бо вода на свято Маковія вважається цілющою.

Спас на воді

У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Традиційно саме в цей час освячували нові колодязі і чистили старі.

За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир.[1] Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.

Медовий спас

Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

У Перший Спас починається Успінський піст — «спасівка», який триває два тижні.

У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Приказки і прикмети

  • Який Маковій, таке й Успіння (28 серпня).
  • Пройшов Спас — пішло літо від нас.

Див. також

Посилання

Література

  • Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
  1. Світлини з життєпису - Український традиційний календар | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 14 серпня 2015.