Завихост: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
додано матеріал |
Немає опису редагування |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
Належить до [[Сандомирський повіт|Сандомирського повіту]] [[Свентокшиське воєводство|Свентокшиського воєводства]]. |
Належить до [[Сандомирський повіт|Сандомирського повіту]] [[Свентокшиське воєводство|Свентокшиського воєводства]]. |
||
Місто має надзвичайно |
Місто має надзвичайно багату історію пов'язану з положенням при кордоні з Руссю. Перша згадка про Завихост походить з булли папи Євгенія III з 1148 р. Імовірно саме в Завихості постав перший храм тої землі – храм святого Мавріція (Гереона). Історики датують появу храму ХІІ ст. - часом панування Болеслава Хороброго. Від споруди зберігалися лише фрагмент західної апсиди, частина фундаменту північної аспиди, західна стіна та фрагмент північної стіни, фрагменти стін, підлоги та підставка під колонну виконані з червоного піщаника. Споруда мала чотирикутну форму з чотирма апсидами, орієнтованими на сторони світу. На більш пізній стадії костел отримав ще західну емпору – ложу для володаря, яка спиралася на чотири колони. На думку спеціалістів, такий архітектурний прийом не має аналогів в Польщі і рідко зустрічається в тогочасній європейській архітектурі. Датування споруди було виконано на основі погребіння дівчинки, яка мала два шнурки скляних бус, які походили з Русі та невеличкі скроневі кільця. Ці вироби походять з перелому ХІ-ХІІ ст. Більша частина споруди разом зі схилом обвалилася до Вісли. Наразі місце розкопок позначають три березові хрести. Неподалік костелу св. Мавріція на місці сучасного костелу Успіня пресвятої Богородиці було також побудовано романську базиліку під посвятою Святої Марії, подібну до такої в Віслиці чи Кракові. Її заснував Болеслав Сміливий. Наразі її рештки – апсиду, кам’яні фрагменти та рештки поховань можна оглянути в підземеллях костелу Успіня пресвятої Богородиці (вул. 11 листопада). Вона мала план хреста з транспетом, який мав апсиду. В перший раз цей храм згадується в 1148 р. |
||
В іншому районі Завихосту (вул. Трійця) знайдемо ще один первинно романський костел св. Трійці з ХІІІ ст. На східній стіні сучасної барокової споруди виразно видно релікти романської споруди, зокрема напівкруглу замуровану арку, натомість на північній стіні нави наявний замурований романський портал. |
В іншому районі Завихосту (вул. Трійця) знайдемо ще один первинно романський костел св. Трійці з ХІІІ ст. На східній стіні сучасної барокової споруди виразно видно релікти романської споруди, зокрема напівкруглу замуровану арку, натомість на північній стіні нави наявний замурований романський портал. |
Версія за 16:23, 15 серпня 2015
Завихост Zawichost | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
50°48′ пн. ш. 21°51′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 21.850° сх. д.Координати: 50°48′ пн. ш. 21°51′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 21.850° сх. д. | ||||
Країна | Польща | |||
Регіон | Свентокшиське воєводство | |||
Столиця для | Ґміна Завихост (місько-сільська гміна) | |||
Магдебурзьке право | 1255 | |||
Площа | 20,29 км² | |||
Населення | 1821 (2008[1]) | |||
· густота | 90 осіб/км² | |||
Висота НРМ | 159 м | |||
Водойма | Вісла | |||
Телефонний код | (48) 15 | |||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | TSA | |||
GeoNames | 753611 | |||
OSM | ↑2966773 ·R (Ґміна Завихост) | |||
SIMC | 0981417 | |||
Поштові індекси | 27-630 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | zawichost.asi.pl | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Завихост у Вікісховищі |
Зави́хост (пол. Zawichost) — місто в південно-західній Польщі, на річці Вісла. Належить до Сандомирського повіту Свентокшиського воєводства.
Місто має надзвичайно багату історію пов'язану з положенням при кордоні з Руссю. Перша згадка про Завихост походить з булли папи Євгенія III з 1148 р. Імовірно саме в Завихості постав перший храм тої землі – храм святого Мавріція (Гереона). Історики датують появу храму ХІІ ст. - часом панування Болеслава Хороброго. Від споруди зберігалися лише фрагмент західної апсиди, частина фундаменту північної аспиди, західна стіна та фрагмент північної стіни, фрагменти стін, підлоги та підставка під колонну виконані з червоного піщаника. Споруда мала чотирикутну форму з чотирма апсидами, орієнтованими на сторони світу. На більш пізній стадії костел отримав ще західну емпору – ложу для володаря, яка спиралася на чотири колони. На думку спеціалістів, такий архітектурний прийом не має аналогів в Польщі і рідко зустрічається в тогочасній європейській архітектурі. Датування споруди було виконано на основі погребіння дівчинки, яка мала два шнурки скляних бус, які походили з Русі та невеличкі скроневі кільця. Ці вироби походять з перелому ХІ-ХІІ ст. Більша частина споруди разом зі схилом обвалилася до Вісли. Наразі місце розкопок позначають три березові хрести. Неподалік костелу св. Мавріція на місці сучасного костелу Успіня пресвятої Богородиці було також побудовано романську базиліку під посвятою Святої Марії, подібну до такої в Віслиці чи Кракові. Її заснував Болеслав Сміливий. Наразі її рештки – апсиду, кам’яні фрагменти та рештки поховань можна оглянути в підземеллях костелу Успіня пресвятої Богородиці (вул. 11 листопада). Вона мала план хреста з транспетом, який мав апсиду. В перший раз цей храм згадується в 1148 р.
В іншому районі Завихосту (вул. Трійця) знайдемо ще один первинно романський костел св. Трійці з ХІІІ ст. На східній стіні сучасної барокової споруди виразно видно релікти романської споруди, зокрема напівкруглу замуровану арку, натомість на північній стіні нави наявний замурований романський портал.
У 1205 р. біля Завихосту відбулося зіткнення військ князя Романа Мстиславича з загонами Лешка Білого та Конрада Мазовецького, в якому Романа було вбито. «Рочник капітульний краківський», що належить перу Вінцентія Кадлубка повідомляє: «Романа, наймогутнішого князя Рутенів, який піднявся у своїй гордині і похвалявся безмежно великим за чисельністю військом, синами князя Казимира Лешком та Конрадом за допомогою Всевишнього, який своїми чеснотами підтримує тих, хто стоїть високо, могутніх трощить, а повалених піднімає, у битві біля Завихоста було вбито. Тоді ж за допомогою Всевишнього навіть у небагатьох, які залишились у війську означених князів, яке через величезну втому та рани поверталося додому, хоробрість настільки збільшилася, що, коли вони сміливо напали на незліченні фаланги Романа, який підступно вирішив погубити Польщу, то примусили на втечу двадцять одну тисячу воїнів. Після нечуваної різанини ріка Вісла переповнилася кров’ю і вийшла з берегів, вода в ній стала червоною і було в ній велика кількість трупів воїнів, які пали від руки переможців – поляків)».
Зовсім по іншому розповідає про обставини походу 1205 р. Суздальський літопис:«Иде Роман Галичьскый на Ляхы и взя 2 города Лядьская и ставше же нему на Вислою рекою и отъеха сам в мале дружине от полку своего. Ляхове же наехавше убиша и, дружину около его избиша, приехавше Галичане, взяша князя своего мртва, несоша в Галичь».[2]
Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Бастіони русько-польського Прикордоння – Завихост і Сандомир | ХайВей. h.ua. Процитовано 4 липня 2015.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Завихост |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|