Ядерне горіння вуглецю: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:


: <math>\mathrm{_6^{12}C} + \mathrm{_6^{12}C} \rightarrow \mathrm{_{8}^{16}O} + 2 \, \mathrm{_2^{4}He} - Q</math>, Q&nbsp;=&nbsp;0,113&nbsp;МеВ
: <math>\mathrm{_6^{12}C} + \mathrm{_6^{12}C} \rightarrow \mathrm{_{8}^{16}O} + 2 \, \mathrm{_2^{4}He} - Q</math>, Q&nbsp;=&nbsp;0,113&nbsp;МеВ

Утворені в цих реакціях [[нуклід]]и часто захоплюють вивільнені [[протон]]и, [[нейтрон]]и та [[Альфа-частинка|альфа-частинки]].


{{перекладаю}}
{{перекладаю}}

Версія за 07:52, 19 серпня 2015

Ядерне горіння вуглецю — умовна назва ядерної реакції злиття ядер вуглецю-12 в надрах зір, з масою понад 5-6 мас Сонця[1]. Воно починається при температурі близько 8× 108 К і густині порядку 108 кг/м3. Далі наведені основні реакції «горіння» вуглецю[2].

Реакції з двохчастинним кінцевим станом:

, Q = 4,617 МеВ
, Q = 2,241 МеВ
, Q = 2,599 МеВ
, Q = 8,51 МеВ
, Q = 13,933 МеВ

Реакції з трьохчастинним кінцевим станом:

, Q = 0,113 МеВ

Утворені в цих реакціях нукліди часто захоплюють вивільнені протони, нейтрони та альфа-частинки.

Примітки

  1. Girardi, L.; Bressan, A.; Bertelli, G.; Chiosi, C. (2000). Evolutionary tracks and isochrones for low- and intermediate-mass stars: From 0.15 to 7 Msun, and from Z=0.0004 to 0.03. Astronomy and Astrophysics Supplement. 141: 371—383. doi:10.1051/aas:2000126.
  2. Clayton, Donald. Principles of Stellar Evolution and Nucleosynthesis, (1983)