Іконографія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
KLBot2 (обговорення | внесок)
м Вилучення 31 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:Q208145
оформлення
Рядок 19: Рядок 19:
=== Зв'язки з іншими дослідженнями ===
=== Зв'язки з іншими дослідженнями ===


Іконографія тісно пов’язана з дослідженнями інших спеціальних історичних дисциплін – біографістикою, геральдикою, генеалогією, вексилологією, уніформознавством, кінодокументознавством, фотодокументознавством, а також з соціальною психологією, мистецтвознавством тощо.
Іконографія тісно пов’язана з дослідженнями інших спеціальних історичних дисциплін – [[біографістика|біографістикою]], геральдикою, генеалогією, вексилологією, уніформознавством, кінодокументознавством, фотодокументознавством, а також з соціальною психологією, мистецтвознавством тощо.


== Іконографія як мистецька дисципліна ==
== Іконографія як мистецька дисципліна ==

Версія за 08:07, 23 серпня 2015

Іконографія — це:

  1. спеціальна історична дисципліна, яка слугує допоміжною наукою у вивченні історії,
  2. мистецька дисципліна церковного спрямування, яка займається дослідженням ікон (див. Іконопис).

В цій статті Іконографія розглядається як історична дисципліна.

Див. також Іконопис — мистецтво писання ікон.

Іконографія як історична дисципліна

Іконографія - спеціальна історична дисципліна, яка досліджує виконані живописними, скульптурними або графічними засобами зображення осіб, подій, місцевостей.

Предмет дослідження

Предметом дослідження іконографії (від дав.-гр. εἰκών – зображення, пишу) є особливий тип джерел, в який інформація зафіксована у вигляді зображень. Об’єктом дослідження іконографії виступають твори живопису, графіки, іконотворчості, скульптури, прикладного малярства тощо. Вивчає наскельні малюнки, петрогліфи, мініатюри, гравюри, ілюстрації, картини, портрети на папері та полотні, в емалі, ікони, фрески тощо. Іконографія досліджує зображення, історію їх появи, виникнення малярства стилів у різні історичні епохи, техніку виконання, встановлює авторську приналежність творів, форми фіксації зорової інформації та методику її інтерпретації.

Іконографія розробляє теорії, прийоми та методи для визначення достовірності творів, здійснює їхнє датування, встановлення адекватність відображення дійсності та автентичності подій у наявних мистецьких творах з метою використання отриманих сукупних даних в історичних дослідженнях.

Предметна область іконографії – простежити розвиток духовної культури, світогляду, обрядів, смаків людини завдяки та через будь-який вид зображень у певний хронологічний період розвитку цивілізації, встановити адекватність взаємозв’язків малярського мистецтва із загальним цивілізаційним поступом.

Зв'язки з іншими дослідженнями

Іконографія тісно пов’язана з дослідженнями інших спеціальних історичних дисциплін – біографістикою, геральдикою, генеалогією, вексилологією, уніформознавством, кінодокументознавством, фотодокументознавством, а також з соціальною психологією, мистецтвознавством тощо.

Іконографія як мистецька дисципліна

Докладніше: Іконопис

Іконографія — в образотворчій культурі є схемою зображення будь-яких персонажів чи сюжетних сцен в художній християнській культурі є системою установлених правил зображення основних персонажів та подій біблійної історії.

Джерела

  1. Павленко С.Ф. Джерела зображальні. Джерелознавство історії України. Київ, 1998.
  2. Кондаков Н.П. История Византийского искусства и иконография по миниатюрам греческих рукописей.
  3. Арциховский А.В. Древнерусские миниатюры как исторический источник. Москва, 1944.
  4. Мировая художественная культура. Словарь-справочник. Смоленск, 2002.