Чумак Василь Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 33: Рядок 33:
[[1918]] року закінчив гімназію в [[Городня|Городні]] і переїхав до [[Київ|Києва]], де став активним діячем [[Боротьбисти|партії боротьбістів]]. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному Комісаріаті Освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». Розстріляний у Києві денікінською контррозвідкою разом із [[Михайличенко Гнат|Гнатом Михайличенком]] за участь в організації повстання проти білогвардійців на Київщині.
[[1918]] року закінчив гімназію в [[Городня|Городні]] і переїхав до [[Київ|Києва]], де став активним діячем [[Боротьбисти|партії боротьбістів]]. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному Комісаріаті Освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». Розстріляний у Києві денікінською контррозвідкою разом із [[Михайличенко Гнат|Гнатом Михайличенком]] за участь в організації повстання проти білогвардійців на Київщині.


Василь Чумак — [[автор]] революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»). Друкувався з [[1917]] року. Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» ([[1920]]).
Василь Чумак — [[автор]] революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»).Писав новели в прозі та рецензії. Як поет — імпресіоніст за допомогою називних речень, виразних деталей, кольорів, «штрихованої стилістики» майстерно відбив складні психічні переживання людини та її мінливі настрої, а головне  —  відтворив волелюбну енергію мас до незалежної України в добу національної революції 1918 — 1919 років. Друкувався з [[1917]] року.

Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» ([[1920]]).


У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбістів ([[Еллан-Блакитний Василь|Василя Блакитного]], [[Заливчий Андрій Іванович|Андрія Заливчого]], [[Михайличенко Гнат|Гната Михайличенка]]) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури. Але на початку [[1930-ті|1930-х років]] твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені. У середині 1950-х років Чумака реабілітовано. На честь Василя Чумака в Києві, Ічні та Городні названі [[вулиця Василя Чумака|вулиці]].
У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбістів ([[Еллан-Блакитний Василь|Василя Блакитного]], [[Заливчий Андрій Іванович|Андрія Заливчого]], [[Михайличенко Гнат|Гната Михайличенка]]) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури. Але на початку [[1930-ті|1930-х років]] твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені. У середині 1950-х років Чумака реабілітовано. На честь Василя Чумака в Києві, Ічні та Городні названі [[вулиця Василя Чумака|вулиці]].

Версія за 15:42, 23 вересня 2015

Василь Григорович Чумак
Василь Чумак
Псевдонім Вагр, С. Віче, М. Ічня, В. Ч, С. В.
Народився 25 грудня 1900 (7 січня 1901)(1901-01-07)
м. Ічня Чернігівської губернії
Помер 21 листопада 1919(1919-11-21) (18 років)
м. Київ
Поховання Парк Вічної Слави
Громадянство Російська імперія,
Діяльність поет
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і публіцистика[1]
Мова творів українська, російська
Роки активності 19171919
Жанр вірш
Magnum opus «Заспів»
Партія Українська комуністична партія (боротьбистів)

CMNS: Чумак Василь Григорович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Васи́ль Григо́рович Чума́к (літературні псевдоніми — С.Віче, Вагр, М. Ічня; * 25 грудня 1900 (7 січня 1901)(19010107), Ічня, Борзенського повіту — † 21 листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.

Біографія

Пам'ятник Василю Чумаку в м. Ічня, встановлений 1980 року. Скульптор Володимир Луцак.

Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901 року в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині.

1918 року закінчив гімназію в Городні і переїхав до Києва, де став активним діячем партії боротьбістів. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному Комісаріаті Освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». Розстріляний у Києві денікінською контррозвідкою разом із Гнатом Михайличенком за участь в організації повстання проти білогвардійців на Київщині.

Василь Чумак — автор революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»).Писав новели в прозі та рецензії. Як поет — імпресіоніст за допомогою називних речень, виразних деталей, кольорів, «штрихованої стилістики» майстерно відбив складні психічні переживання людини та її мінливі настрої, а головне  —  відтворив волелюбну енергію мас до незалежної України в добу національної революції 1918 — 1919 років. Друкувався з 1917 року.

Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» (1920).

У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбістів (Василя Блакитного, Андрія Заливчого, Гната Михайличенка) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури. Але на початку 1930-х років твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені. У середині 1950-х років Чумака реабілітовано. На честь Василя Чумака в Києві, Ічні та Городні названі вулиці.

На гімназії (м. Городня), де навчався у 1914–1918 рр. Василь Григорович Чумак, встановлена меморіальна дошка.

Видання

  • Заспів. — К., 1920.
  • Червоний заспів. — К., 1922.
  • Червоний заспів. — К., 1930.
  • Червоний заспів. — К., 1956.
  • Червоний заспів. — К., 1982.
  • Червоний заспів. — К., 1991.

Література

  1. а б в Czech National Authority Database