Зигмунт Красінський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{{Otheruses|Красінський}} |
{{Otheruses|Красінський}} |
||
'''Наполеон-Станіслав-Адам-Фелікс-Зигмунт''' ('''Зи́гмунт''', '''Сигізму́нд''') '''Красі́нський''' ({{lang-pl|Napoleon Stanisław Adam Ludwik Zygmunt Krasiński}}; [[19 лютого]] [[1812]], [[Париж]] — [[23 лютого]] [[1859]], [[Париж]]) — видатний [[Польща|польський]] [[поет]] і [[драматург]], [[граф (титул)|граф]]. Один із найвизначніших польских поетів епохи [[Романтизм]]у поряд з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]] та [[Юліуш Словацький|Юліушем Словацьким]]. |
'''Наполеон-Станіслав-Адам-Фелікс-Зигмунт''' ('''Зи́гмунт''', '''Сигізму́нд''') '''Красі́нський''' ({{lang-pl|Napoleon Stanisław Adam Ludwik Zygmunt Krasiński}}; [[19 лютого]] [[1812]], [[Париж]] — [[23 лютого]] [[1859]], [[Париж]]) — видатний [[Польща|польський]] [[поет]] і [[драматург]], [[граф (титул)|граф]]. Один із найвизначніших польских поетів епохи [[Романтизм]]у поряд з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]] та [[Юліуш Словацький|Юліушем Словацьким]]. Похресник [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]]. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[Файл:Elzibeta Branicka, Countess Krasinka and herr children 1853.jpg|thumb|250px|Еліза Браницька]] |
[[Файл:Elzibeta Branicka, Countess Krasinka and herr children 1853.jpg|thumb|250px|Еліза Браницька]] |
||
Кохаючи першу дружину [[Мечислав (Михаїл) Потоцький|Мечислава Потоцького]] Дельфіну [[Потоцькі|Потоцьку]] з [[Комарі (шляхтичі)| |
Кохаючи першу дружину [[Мечислав (Михаїл) Потоцький|Мечислава Потоцького]] Дельфіну [[Потоцькі|Потоцьку]] з [[Комарі (шляхтичі)|Комарів]],<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy05.html Potoccy (05)] {{ref-pl}}</ref> на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) [[Браніцькі|Браницькою]] гербу Корчак, уродженкою [[Томашпіль|Томашполя]],<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/braniccy-korczak01.html#B3 Braniccy-korczak (01)] {{ref-pl}}</ref> від якої в нього згодом народилося четверо дітей. Теплі дружні стосунки з Д. Потоцькою поет зберіг, пізніше вони переросли у їхнє розлоге листування (понад 5000 листів, збереглося бл. 700), котре вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму. |
||
== Творчість == |
== Творчість == |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
== Вшанування == |
== Вшанування == |
||
[[Файл:Buchach-Shkilna-4-8760.jpg|міні|праворуч|200пкс|Круглі ніші для погрудь Словацького, Міцкевича, Красінського на фасаді Бучацької гімназії]] |
[[Файл:Buchach-Shkilna-4-8760.jpg|міні|праворуч|200пкс|Круглі ніші для погрудь Словацького, Міцкевича, Красінського на фасаді Бучацької гімназії]] |
||
* Вулиця у Львові (тепер [[Вулиця Толстого (Львів)|Льва Толстого]]). |
* Вулиця у Львові (тепер [[Вулиця Толстого (Львів)|Льва Толстого]]).<ref>[[Мечислав Орлович|Orłowicz M.]] Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s.— mapa. {{ref-pl}}</ref> |
||
* Свого часу було його погруддя на будівлі [[Бучацька гімназія|Бучацької гімназії]].<ref>''Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski.'' Cmentarz miejski w Buczaczu / Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa, drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il.— S. 22. ISBN 978-83-60976-45-6 {{ref-pl}}</ref> |
* Свого часу було його погруддя на будівлі [[Бучацька гімназія|Бучацької гімназії]].<ref>''Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski.'' Cmentarz miejski w Buczaczu / Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa, drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il.— S. 22. ISBN 978-83-60976-45-6 {{ref-pl}}</ref> |
||
Версія за 12:05, 6 жовтня 2015
Зигмунт Красінський | ||||
---|---|---|---|---|
Zygmunt Krasiński | ||||
Зигмунт Красінський | ||||
Ім'я при народженні | пол. Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt Krasiński | |||
Псевдонім | Le poète anonyme de la Pologne | |||
Народився |
19 лютого 1812 Париж | |||
Помер |
23 лютого 1859 (47 років) Париж | |||
Поховання | Опіноґура-Ґурна і Church of the Assumption in Opinogóra Górnad | |||
Країна |
Франція Російська імперія | |||
Діяльність | поет, драматург | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | Варшавський університет | |||
Мова творів | польська | |||
Членство | Краківське наукове товариствоd[1] | |||
Рід | Красінські | |||
Батько | Вінцентій Красінський | |||
Мати | Maria Urszula Krasińskad | |||
У шлюбі з | Еліза Браніцька | |||
Діти | Владислав Красінський і Марія Біатрікс Красінськаd | |||
Автограф | ||||
| ||||
Зигмунт Красінський у Вікісховищі |
Наполеон-Станіслав-Адам-Фелікс-Зигмунт (Зи́гмунт, Сигізму́нд) Красі́нський (пол. Napoleon Stanisław Adam Ludwik Zygmunt Krasiński; 19 лютого 1812, Париж — 23 лютого 1859, Париж) — видатний польський поет і драматург, граф. Один із найвизначніших польских поетів епохи Романтизму поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким. Похресник Наполеона Бонапарта.
Біографія
Походив зі знатного магнатського роду. Батько, Вінцентій Красінський (пол. Wincenty Krasiński), — генерал Наполеона Бонапарта, який став хрещеним батьком Зигмунта, а згодом — лояльний підданий російського імператора.
Зигмунт Красінський вивчав право у Варшаві, а згодом у Женеві, де він познайомився з Адамом Міцкевичем, який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З 1829 року жив за кордоном, переважно у Франції та Італії, зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності.
Кохаючи першу дружину Мечислава Потоцького Дельфіну Потоцьку з Комарів,[2] на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою гербу Корчак, уродженкою Томашполя,[3] від якої в нього згодом народилося четверо дітей. Теплі дружні стосунки з Д. Потоцькою поет зберіг, пізніше вони переросли у їхнє розлоге листування (понад 5000 листів, збереглося бл. 700), котре вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму.
Творчість
Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у Варшаві («Могила сім'ї Рейхсталів», 1828 — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми Вальтера Скотта. Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в Окопах Святої Трійці, тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопільської області. Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп'єром і Аттілою. Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан». Його ліричні вірші визнані перлинами польської поезії: «До…», «До Беатріче», «До жінки», «Поет», «Римська кампанія» та ін. За життя К. був «поетом без імені», оскільки друкував свої твори, не вказуючи власного імені й прізвища. Водночас це дозволило йому не лише вільно пересуватися країнами Європи, а й періодично навідуватися до Польщі. Ряд ранніх творів і листів написав французькою мовою.
Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика) і Василь Білоцерківський (драми та поеми).
Вшанування
- Вулиця у Львові (тепер Льва Толстого).[4]
- Свого часу було його погруддя на будівлі Бучацької гімназії.[5]
Примітки
- ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/krasinski-zygmunt/
- ↑ Potoccy (05) (пол.)
- ↑ Braniccy-korczak (01) (пол.)
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s.— mapa. (пол.)
- ↑ Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski. Cmentarz miejski w Buczaczu / Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa, drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il.— S. 22. ISBN 978-83-60976-45-6 (пол.)
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zygmunt Krasiński |
- Zbigniew Sudolski. Krasiński Napoleon Stanisław Adam Feliks Zygmunt // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom ХV/…, zeszyt 6…. — S. 199–204. (пол.)
- Замки та храми України: Дунаївці
- Красинский Зигмунд в Литературной энциклопедии (рос.)
- Profiles: Zygmunt Krasinski (англ.)
- Zygmunt Krasiński, hrabia, 1812–1859 (пол.)
- Окремі вірші Зигмунта Красінського.
Посилання
- Krasińscy (пол.)