Макромолекула: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація
Рядок 1: Рядок 1:
'''Макромолекула''' — велика [[молекула]] з великою [[молекулярна маса|молекулярною масою]], але звичайно використання терміну обмежується [[полімери|полімерними]] молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери <ref> IUPAC definition[http://www.iupac.org/reports/1996/6812jenkins/molecules.html#1.1 Link]</ref>.
'''Макромоле́кула'''&nbsp;— велика [[молекула]] з великою [[молекулярна маса|молекулярною масою]], але звичайно використання терміну обмежується [[полімери|полімерними]] молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери<ref> IUPAC definition[http://www.iupac.org/reports/1996/6812jenkins/molecules.html#1.1 Link]</ref>.


[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]]
[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]]


==Загальний опис==
== Загальний опис ==


Термін «макромолекула» часто використовується у [[молекулярна біологія|молекулярій біології]] і [[біохімія|біохімії]]. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або [[біополімери]] — [[білок|білки]], [[полісахариди]] і [[нуклеїнові кислоти]] ([[ДНК]], [[РНК]]). [[Ліпіди]] (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають [[пластмаса|пластмаси]]. Великі молекулярні структури, такі як [[кристал|кристали]] і [[метал|метали]], хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».
Термін «макромолекула» часто використовується у [[молекулярна біологія|молекулярій біології]] і [[біохімія|біохімії]]. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або [[біополімери]]&nbsp;— [[білок|білки]], [[полісахариди]] і [[нуклеїнові кислоти]] ([[ДНК]], [[РНК]]). [[Ліпіди]] (жири)&nbsp;— не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають [[пластмаса|пластмаси]]. Великі молекулярні структури, такі як [[кристал]]и і [[метал]]и, хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».


Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не [[ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не [[ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).


==Властивості==
== Властивості ==
*Гнучкiсть макpомолекул - ({{lang-en|flexibility of macromolecules}}) - характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.
* Гнучкiсть макpомолекул&nbsp;— ({{lang-en|flexibility of macromolecules}})&nbsp;— характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.


==Моделі==
== Моделі ==
* Бусинко-пружинкова модель - модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв’язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
* Бусинко-пружинкова модель&nbsp;— модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв'язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
* Бусинко-стрижнева модель - модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв’язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.
* Бусинко-стрижнева модель&nbsp;— модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв'язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.

==Див. також==


== Див. також ==
* [[Макромолекула вугілля]]
* [[Макромолекула вугілля]]
* [[ізотактична макромолекула]]
* [[ізотактична макромолекула]]


== Посилання ==
== Посилання ==
{{примітки}}
<references/>

==Література==
== Джерела ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0.

[[Категорія:Молекули]]
[[Категорія:Біохімія]]
[[Категорія:Біохімія]]
[[Категорія:Хімія полімерів]]
[[Категорія:Хімія полімерів]]

Версія за 09:11, 15 жовтня 2015

Макромоле́кула — велика молекула з великою молекулярною масою, але звичайно використання терміну обмежується полімерними молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери[1].

Ілюстрація поліпептидної макромолекули

Загальний опис

Термін «макромолекула» часто використовується у молекулярій біології і біохімії. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або біополімери — білки, полісахариди і нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК). Ліпіди (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають пластмаси. Великі молекулярні структури, такі як кристали і метали, хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».

Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не ковалентними зв'язками. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).

Властивості

  • Гнучкiсть макpомолекул — (англ. flexibility of macromolecules) — характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.

Моделі

  • Бусинко-пружинкова модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв'язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
  • Бусинко-стрижнева модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв'язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.

Див. також

Посилання

  1. IUPAC definitionLink

Джерела

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.