Макромолекула: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Олег.Н (обговорення | внесок) м категоризація |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
''' |
'''Макромоле́кула''' — велика [[молекула]] з великою [[молекулярна маса|молекулярною масою]], але звичайно використання терміну обмежується [[полімери|полімерними]] молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери<ref> IUPAC definition[http://www.iupac.org/reports/1996/6812jenkins/molecules.html#1.1 Link]</ref>. |
||
[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]] |
[[Файл:ProteinStructure.jpg|thumb|400px|Ілюстрація [[поліпептиди|поліпептидної]] макромолекули]] |
||
==Загальний опис== |
== Загальний опис == |
||
Термін «макромолекула» часто використовується у [[молекулярна біологія|молекулярій біології]] і [[біохімія|біохімії]]. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або [[біополімери]] |
Термін «макромолекула» часто використовується у [[молекулярна біологія|молекулярій біології]] і [[біохімія|біохімії]]. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або [[біополімери]] — [[білок|білки]], [[полісахариди]] і [[нуклеїнові кислоти]] ([[ДНК]], [[РНК]]). [[Ліпіди]] (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають [[пластмаса|пластмаси]]. Великі молекулярні структури, такі як [[кристал]]и і [[метал]]и, хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами». |
||
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не [[ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»). |
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не [[ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»). |
||
==Властивості== |
== Властивості == |
||
*Гнучкiсть макpомолекул |
* Гнучкiсть макpомолекул — ({{lang-en|flexibility of macromolecules}}) — характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил. |
||
==Моделі== |
== Моделі == |
||
* Бусинко-пружинкова модель |
* Бусинко-пружинкова модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв'язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга. |
||
* Бусинко-стрижнева модель |
* Бусинко-стрижнева модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв'язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [[Макромолекула вугілля]] |
* [[Макромолекула вугілля]] |
||
* [[ізотактична макромолекула]] |
* [[ізотактична макромолекула]] |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{примітки}} |
|||
<references/> |
|||
==Література== |
|||
== Джерела == |
|||
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет |
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0. |
||
[[Категорія:Молекули]] |
|||
[[Категорія:Біохімія]] |
[[Категорія:Біохімія]] |
||
[[Категорія:Хімія полімерів]] |
[[Категорія:Хімія полімерів]] |
Версія за 09:11, 15 жовтня 2015
Макромоле́кула — велика молекула з великою молекулярною масою, але звичайно використання терміну обмежується полімерними молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери[1].
Загальний опис
Термін «макромолекула» часто використовується у молекулярій біології і біохімії. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або біополімери — білки, полісахариди і нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК). Ліпіди (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають пластмаси. Великі молекулярні структури, такі як кристали і метали, хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не ковалентними зв'язками. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).
Властивості
- Гнучкiсть макpомолекул — (англ. flexibility of macromolecules) — характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.
Моделі
- Бусинко-пружинкова модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв'язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
- Бусинко-стрижнева модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв'язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.
Див. також
Посилання
Джерела
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.