Гідроксиди: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Jarozwj (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 5.58.80.72 до зробленого Олег.Н |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{for|гідроксидний іон складу OH<sup>–</sup>|Гідроксид-іон}} |
{{for|гідроксидний іон складу OH<sup>–</sup>|Гідроксид-іон}} |
||
[[Файл:Pb(OH)2 -Lead(II)hydroxide.png|thumb|Схематичний запис плюмбум(II) гідроксиду]] |
[[Файл:Pb(OH)2 -Lead(II)hydroxide.png|thumb|Схематичний запис плюмбум(II) гідроксиду]] |
||
'''Гідрокси́ди''' — один із основних класів [[Неорганічні сполуки|неорганічних сполук]], до якого належать сполуки, що складаються з [[катіон]]у металу і [[Гідроксид-іон|гідроксид-аніонів]]. Часто до них застосовують термін '''[[Основи (хімія)|основи]]''', який має дещо ширше значення. |
|||
Будь-яку неорганічну хімічну сполуку, що містить [[гідроксильна група|гідроксильну групу]], можна назвати гідратом оксиду (не плутати з гідроксидом) — за (щонайменше формальним) способом утворення: взаємодія оксиду з водою. |
Будь-яку неорганічну хімічну сполуку, що містить [[гідроксильна група|гідроксильну групу]], можна назвати гідратом оксиду (не плутати з гідроксидом) — за (щонайменше формальним) способом утворення: взаємодія оксиду з водою. |
Версія за 19:15, 4 листопада 2015
Гідрокси́ди — один із основних класів неорганічних сполук, до якого належать сполуки, що складаються з катіону металу і гідроксид-аніонів. Часто до них застосовують термін основи, який має дещо ширше значення.
Будь-яку неорганічну хімічну сполуку, що містить гідроксильну групу, можна назвати гідратом оксиду (не плутати з гідроксидом) — за (щонайменше формальним) способом утворення: взаємодія оксиду з водою.
Класифікація
- Осно́вні гідроксиди (основи) — гідроксиди, що проявляють основні властивості (наприклад, гідроксид кальцію Ca(OH)2, гідроксид калію KOH, гідроксид натрію NaOH тощо). Добре розчинні у воді осно́вні гідроксиди називають сильними, або лугами; інші називають слабкими.
- Амфотерні гідроксиди, які виявляють в залежності від умов або основні, або кислотні властивості (наприклад, гідроксид алюмінію Al(ОН)3, гідроксид цинку Zn(ОН)2). Їхні кислотні властивості визначає здатність до утворення комплексів з гідроксильними іонами.
Див. також
Джерела
- Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — 623 с. : ил., табл. — ISBN 5-85270-008-8.(рос.)
- Глінка М. Л. Загальна хімія : підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Вища школа, 1982. — 608 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |