Кряшени: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
правопис: § 11. Чергування У — В
Рядок 11: Рядок 11:
}}
}}


'''Кря́шени''' (''хрещені татари'', {{lang-tt|керәшен, керәшен татарлар, keräşen tatarlar}}) — етноконфесійна група в складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в [[Татарстан]]і, невеликі групи є в [[Башкортостан]]і та [[удмуртія|Удмуртії]].
'''Кря́шени''' (''хрещені татари'', {{lang-tt|керәшен, керәшен татарлар, keräşen tatarlar}}) — етноконфесійна група у складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в [[Татарстан]]і, невеликі групи є в [[Башкортостан]]і та [[удмуртія|Удмуртії]].


На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: в радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною [[татари|татарського]] народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. Водночас помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.
На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: у радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною [[татари|татарського]] народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. Водночас помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.


== Історія ==
== Історія ==
Згідно з традиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі [[фіно-угорські народи|фіно-угорських]] та [[тюркські народи|тюркських]] компонентів. В той же час, не зважаючи на те, що в період [[волзька Булгарія|Волзької Булгарії]] та [[золота Орда|Золотої Орди]] відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в пізніший період деякі [[татари|татарські]] аристократи переходили в [[православ'я]], окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар [[Поволжя]] в другій половині [[XVI]]—[[XVII]] століть (дана група носить назву ''«старохрещені татари»'') та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині [[XVIII]] століття (дана група називається ''«новохрещені татари»''). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, [[нагайбаки|нагайбакська]] (останні виділились в окремий народ в [[2002]] році).
Згідно з традиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі [[фіно-угорські народи|фіно-угорських]] та [[тюркські народи|тюркських]] компонентів. У той же час, не зважаючи на те, що в період [[волзька Булгарія|Волзької Булгарії]] та [[золота Орда|Золотої Орди]] відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в пізніший період деякі [[татари|татарські]] аристократи переходили в [[православ'я]], окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар [[Поволжя]] в другій половині [[XVI]]—[[XVII]] століть (дана група носить назву ''«старохрещені татари»'') та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині [[XVIII]] століття (дана група називається ''«новохрещені татари»''). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, [[нагайбаки|нагайбакська]] (останні виділились в окремий народ у [[2002]] році).


В [[1990-ті|1990-их]] роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій в православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з нею хрещені татари не є хрещеними в [[XVI]] столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше [[XII]] століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння [[казанське ханство|Казанського ханства]] перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить в деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:
В [[1990-ті|1990-их]] роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій у православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з нею хрещені татари не є хрещеними в [[XVI]] столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше [[XII]] століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння [[казанське ханство|Казанського ханства]] перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить у деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:


{{Цитата|«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время»}}
{{Цитата|«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время»}}


Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені ''керчин'' — татарського племені, відомому як ''кераїти'' та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. В кінці XII століття кераїти були завойовані [[Чингісхан]]ом, але не втратили своєї ідентичності. Участь в завойовницьких походах призвела до появи кераїтів в [[середня Азія|Середній Азії]] та [[східна Європа|Східної Європи]]. Пізніше, при утворенні самостійних [[кримське ханство|Кримського]] та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась в [[Крим]]у та на Середній [[волга|Волзі]]. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах [[Татарстан]]у, зберігаючи етнонім в дещо деформованому вигляді.
Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені ''керчин'' — татарського племені, відомому як ''кераїти'' та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. Наприкінці XII століття кераїти були завойовані [[Чингісхан]]ом, але не втратили своєї ідентичності. Участь у завойовницьких походах призвела до появи кераїтів у [[середня Азія|Середній Азії]] та [[східна Європа|Східної Європи]]. Пізніше, при утворенні самостійних [[кримське ханство|Кримського]] та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась у [[Крим]]у та на Середній [[волга|Волзі]]. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах [[Татарстан]]у, зберігаючи етнонім у дещо деформованому вигляді.


== Чисельність і територія ==
== Чисельність і територія ==
За даними Всеросійського перепису населення [[2002]] року в [[росія|Росії]] нараховувалося 24 668 кряшенів. Більшість із них (18 760 осіб) проживають в [[Татарстан]]і, значні групи кряшенів проживають в [[Башкортостан]]і (4 510 осіб) та [[удмуртія|Удмуртії]] (650 осіб). У Башкортостані кряшени компактно проживають у [[Бакалинський район|Бакалинському районі]] в селах [[Старі Мати]], [[Нові Мати]], [[Новий Ілік]], [[Умірово]], [[Нові Бакали]], [[Бюзюр]], [[Утар]], [[Кураз]], [[Старий Азмей]] (разом з [[башкири|башкирами]]) та інших. В Удмуртії кряшени проживають у [[Граховський район|Граховському районі]] (село [[Нижній Тиловай (Граховський район)|Нижній Тиловай]]).
За даними Всеросійського перепису населення [[2002]] року в [[Росія|Росії]] нараховувалося 24 668 кряшенів. Більшість із них (18 760 осіб) проживають у [[Татарстан]]і, значні групи кряшенів проживають у [[Башкортостан]]і (4 510 осіб) та [[удмуртія|Удмуртії]] (650 осіб). У Башкортостані кряшени компактно проживають у [[Бакалинський район|Бакалинському районі]] в селах [[Старі Мати]], [[Нові Мати]], [[Новий Ілік]], [[Умірово]], [[Нові Бакали]], [[Бюзюр]], [[Утар]], [[Кураз]], [[Старий Азмей]] (разом з [[башкири|башкирами]]) та інших. В Удмуртії кряшени проживають у [[Граховський район|Граховському районі]] (село [[Нижній Тиловай (Граховський район)|Нижній Тиловай]]).


== Див.також ==
== Див.також ==

Версія за 17:59, 7 листопада 2015

Кряшени
Керәшен
Кількість 34822 осіб (2010)
Ареал Росія
Близькі до: татари
Мова татарська, російська
Релігія православ'я

Кря́шени (хрещені татари, тат. керәшен, керәшен татарлар, keräşen tatarlar) — етноконфесійна група у складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в Татарстані, невеликі групи є в Башкортостані та Удмуртії.

На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: у радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною татарського народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. Водночас помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.

Історія

Згідно з традиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі фіно-угорських та тюркських компонентів. У той же час, не зважаючи на те, що в період Волзької Булгарії та Золотої Орди відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в пізніший період деякі татарські аристократи переходили в православ'я, окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар Поволжя в другій половині XVI—XVII століть (дана група носить назву «старохрещені татари») та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині XVIII століття (дана група називається «новохрещені татари»). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, нагайбакська (останні виділились в окремий народ у 2002 році).

В 1990-их роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій у православних ЗМІ висовує історик та богослов О. В. Журавський. Згідно з нею хрещені татари не є хрещеними в XVI столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше XII століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння Казанського ханства перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить у деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:

«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время»

Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені керчин — татарського племені, відомому як кераїти та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. Наприкінці XII століття кераїти були завойовані Чингісханом, але не втратили своєї ідентичності. Участь у завойовницьких походах призвела до появи кераїтів у Середній Азії та Східної Європи. Пізніше, при утворенні самостійних Кримського та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась у Криму та на Середній Волзі. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах Татарстану, зберігаючи етнонім у дещо деформованому вигляді.

Чисельність і територія

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року в Росії нараховувалося 24 668 кряшенів. Більшість із них (18 760 осіб) проживають у Татарстані, значні групи кряшенів проживають у Башкортостані (4 510 осіб) та Удмуртії (650 осіб). У Башкортостані кряшени компактно проживають у Бакалинському районі в селах Старі Мати, Нові Мати, Новий Ілік, Умірово, Нові Бакали, Бюзюр, Утар, Кураз, Старий Азмей (разом з башкирами) та інших. В Удмуртії кряшени проживають у Граховському районі (село Нижній Тиловай).

Див.також

Посилання

Етнічні групи
Історія
Культура
Мова
Національний
рух
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кряшени&oldid=17013582