Протеаза: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олег.Н (обговорення | внесок) м виправлення |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
* Глутамінові |
* Глутамінові |
||
Треонінові і глутамінові протеази не були відомі до [[1995]] і [[2004]] років, відповідно. Механізм, що використовується для розщіплення поліпептиду, залучає створення залишку амінокислоти, такого як [[цистеїн]] або [[треонін]], або молекули води (аспаргінові, метало- і глутамінові протеази), нуклеофільну таким чином, що вона зможе атакувати [[ |
Треонінові і глутамінові протеази не були відомі до [[1995]] і [[2004]] років, відповідно. Механізм, що використовується для розщіплення поліпептиду, залучає створення залишку амінокислоти, такого як [[цистеїн]] або [[треонін]], або молекули води (аспаргінові, метало- і глутамінові протеази), нуклеофільну таким чином, що вона зможе атакувати [[карбонільна група|карбонільну групу]] поліпептиду. Одним з шляхів створення нуклеофілу є [[каталітична тріада]], де залишок [[гістидин]]у використовується для активізації [[серин]]у, [[цистеїн]]у або [[треонін]]у в якості нуклеофілу. |
||
{{biochem-stub}} |
{{biochem-stub}} |
||
Версія за 17:13, 9 листопада 2015
Протеа́зи — ферменти класу гідролаз, які розщеплюють пептидний зв'язок між амінокислотами в білках.
Класифікація
Протеази розділяють на шість груп за будовою активного центру ферменту:
- Серинові
- Треонінові
- Цистеїнові
- Аспаргінові
- Металопротеази
- Глутамінові
Треонінові і глутамінові протеази не були відомі до 1995 і 2004 років, відповідно. Механізм, що використовується для розщіплення поліпептиду, залучає створення залишку амінокислоти, такого як цистеїн або треонін, або молекули води (аспаргінові, метало- і глутамінові протеази), нуклеофільну таким чином, що вона зможе атакувати карбонільну групу поліпептиду. Одним з шляхів створення нуклеофілу є каталітична тріада, де залишок гістидину використовується для активізації серину, цистеїну або треоніну в якості нуклеофілу.
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |