Харлашин Петро Степанович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:
| зображення_розмір = 150пкс
| зображення_розмір = 150пкс
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
| дата народження = 18.12.1944
| дата народження = 18.08.1944
| місце народження = [[Жданов | м. Жданов]], [[Донецька область]]
| місце народження = [[Жданов | м. Жданов]], [[Донецька область]]
| дата смерті =
| дата смерті =
Рядок 32: Рядок 32:
У 1963 р. був призваний до лав Військово-морського флоту. У лютому 1966 р. прийнятий у члени КПРС. У 1967 р. звільнився у запас у званні молодшого лейтенанта. Після демобілізації до відновлення в інституті працював на заводі «Важмаш» слюсарем.<br/>
У 1963 р. був призваний до лав Військово-морського флоту. У лютому 1966 р. прийнятий у члени КПРС. У 1967 р. звільнився у запас у званні молодшого лейтенанта. Після демобілізації до відновлення в інституті працював на заводі «Важмаш» слюсарем.<br/>
З 1968 р. продовжив навчання в [[Приазовський державний технічний університет | Жданівському металургійному інституті]]. За весь час навчання в інституті був відмінником і Ленінським стипендіатом, активно працював у СНТ. У травні 1968 року обраний членом бюро металургійного факультету, а в жовтні того ж року секретарем комсомольського бюро факультету.<br/>
З 1968 р. продовжив навчання в [[Приазовський державний технічний університет | Жданівському металургійному інституті]]. За весь час навчання в інституті був відмінником і Ленінським стипендіатом, активно працював у СНТ. У травні 1968 року обраний членом бюро металургійного факультету, а в жовтні того ж року секретарем комсомольського бюро факультету.<br/>
У лютому 1968 року обраний секретарем комітету комсомолу ЖдМІ і членом парткому.<br/>
У лютому 1968 року обраний секретарем комітету комсомолу [[Приазовський державний технічний університет | ЖдМІ]] і членом парткому.<br/>
За час навчання обирався депутатом Міської ради народних депутатів XII і XIII скликань, членом ЦК ЛКСМ, членом бюро Жовтневого РК ЛКСМУ.<br/>
За час навчання обирався депутатом Міської ради народних депутатів XII і XIII скликань, членом ЦК ЛКСМ, членом бюро Жовтневого РК ЛКСМУ.<br/>
У 1972 р. закінчив інститут за спеціальністю «Фізико-хімічні дослідження металургійних процесів» і вступив до аспірантури (1973 р.) на кафедрі металургії сталі. Дисертаційну роботу завершив в 1976 р. і успішно захистив у лютому 1978 р. Йому присуджено вчений ступінь кандидата технічних наук.<br/>
У 1972 р. закінчив інститут за спеціальністю «Фізико-хімічні дослідження металургійних процесів» і вступив до аспірантури (1973 р.) на кафедрі металургії сталі. Дисертаційну роботу завершив в 1976 р. і успішно захистив у лютому 1978 р. Йому присуджено вчений ступінь кандидата технічних наук.<br/>
Рядок 44: Рядок 44:
До 75-річчя ПДТУ (2005 р.) Петро Степанович нагороджений Почесною медаллю.<br/>
До 75-річчя ПДТУ (2005 р.) Петро Степанович нагороджений Почесною медаллю.<br/>
У 2006 р. з творчим колективом [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] він став переможцем [[Конкурс «Книга Донбасу» | Конкурсу «Книга Донбасу»]].<br/>
У 2006 р. з творчим колективом [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] він став переможцем [[Конкурс «Книга Донбасу» | Конкурсу «Книга Донбасу»]].<br/>
Професору Харлашин в 2010 р. вручена [[Почесна грамота Міністерства освіти і науки України]] «За сумлінну працю, плідну науково-педагогічну діяльність та особистий внесок у розвиток национальной освіти».<br/>
Професору Харлашину в 2010 р. вручена [[Почесна грамота Міністерства освіти і науки України]] «За сумлінну працю, плідну науково-педагогічну діяльність та особистий внесок у розвиток национальной освіти».<br/>
Петро Степанович представляв [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] у міському конкурсі "Маріуполець року" (2012 р.) і посів перше місце в номінації «За вагомий внесок у розвиток науки» (Академічна наука).<br/>
Петро Степанович представляв [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] у міському конкурсі "Маріуполець року" (2012 р.) і посів перше місце в номінації «За вагомий внесок у розвиток науки» (Академічна наука).<br/>
За підсумками конкурсу «Краща книга року-2012» в номінації «Наукова книга. Технічні науки » лауреатом визнана книга колективу авторів [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] «Питання сучасної металургії» (Харлашин Петро Степанович та ін.), видана в Донецькій друкарні "Норд Комп'ютер".<br/>
За підсумками конкурсу «Краща книга року-2012» в номінації «Наукова книга. Технічні науки » лауреатом визнана книга колективу авторів [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] «Питання сучасної металургії» (Харлашин Петро Степанович та ін.), видана в Донецькій друкарні "Норд Комп'ютер".<br/>
Рядок 51: Рядок 51:
За професійну діяльність і внесок у розвиток металургії у вересні 2013 р. Петро Степанович отримав золоту медаль і престижну премію «DiplomaDiMerito».<br/>
За професійну діяльність і внесок у розвиток металургії у вересні 2013 р. Петро Степанович отримав золоту медаль і престижну премію «DiplomaDiMerito».<br/>
Ним опубліковано більше 700 наукових праць, у тому числі: 15 монографій, 34 підручників і навчальних посібників, отримано 68 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.<br/>
Ним опубліковано більше 700 наукових праць, у тому числі: 15 монографій, 34 підручників і навчальних посібників, отримано 68 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.<br/>
П. С. Харлашин підготував 14 кандидатів і докторів наук. Він є членом спеціалізованої ради ПДТУ по захисту кандидатських дисертацій, головою експертної комісії університету та членом Експертної ради з металургії Міністерства освіти і науки України, а також - Міжнародної науково-технічної Ради з проблем позапічної обробки і безперервного розливання сталі; редакційних колегій наукових журналів («Метал і лиття України», «Металургійна і гірничорудна промисловість»); Вченої ради університету; Президії Науково-технічного товариства чорної металургії України.<br/>
П. С. Харлашин підготував 14 кандидатів і докторів наук. Він є членом спеціалізованої ради [[Приазовський державний технічний університет | ПДТУ]] по захисту кандидатських дисертацій, головою експертної комісії університету та членом Експертної ради з металургії [[Міністерство освіти і науки України | Міністерства освіти і науки України]], а також - Міжнародної науково-технічної Ради з проблем позапічної обробки і безперервного розливання сталі, редакційних колегій наукових журналів («Метал і лиття України», [[Металлургическая и горнорудная промышленность | «Металургійна і гірничорудна промисловість»]]), Вченої ради університету, Президії Науково-технічного товариства чорної металургії України.<br/>
Весь творчий шлях вченого П. С. Харлашин - яскравий приклад творчого і серйозного підходу до вирішення питань наукової та педагогічної роботи, плідного союзу вищої школи і виробництва.<br/>
Весь творчий шлях вченого П. С. Харлашин - яскравий приклад творчого і серйозного підходу до вирішення питань наукової та педагогічної роботи, плідного союзу вищої школи і виробництва.<br/>



Версія за 10:26, 1 грудня 2015

Харлашин Петр Степанович
Народився 18 серпня 1944(1944-08-18) (79 років)
м. Жданов, Донецька область
Країна Україна Україна
Діяльність металург
Alma mater Жданівський металургійний інститут
Галузь металургія
Заклад
Файл:LogoPSTU.png
Приазовський державний технічний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Партія КПРС
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Особ. сторінка Посилання

Петр Степанович Харлашин - відомий вчений в галузі теорії і практики виробництва сталі, академік Академії наук Вищої школи України, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри металургії чорних металів Приазовського державного технічного університету.

Біографія

П. С. Харлашин народився 18 серпня 1944 р. в м. Жданові в сім'ї робітника. Загальноосвітню школу закінчив в 1962 р. і був прийнятий на I курс Жданівського металургійного інституту (нині - ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»).
У 1963 р. був призваний до лав Військово-морського флоту. У лютому 1966 р. прийнятий у члени КПРС. У 1967 р. звільнився у запас у званні молодшого лейтенанта. Після демобілізації до відновлення в інституті працював на заводі «Важмаш» слюсарем.
З 1968 р. продовжив навчання в Жданівському металургійному інституті. За весь час навчання в інституті був відмінником і Ленінським стипендіатом, активно працював у СНТ. У травні 1968 року обраний членом бюро металургійного факультету, а в жовтні того ж року секретарем комсомольського бюро факультету.
У лютому 1968 року обраний секретарем комітету комсомолу ЖдМІ і членом парткому.
За час навчання обирався депутатом Міської ради народних депутатів XII і XIII скликань, членом ЦК ЛКСМ, членом бюро Жовтневого РК ЛКСМУ.
У 1972 р. закінчив інститут за спеціальністю «Фізико-хімічні дослідження металургійних процесів» і вступив до аспірантури (1973 р.) на кафедрі металургії сталі. Дисертаційну роботу завершив в 1976 р. і успішно захистив у лютому 1978 р. Йому присуджено вчений ступінь кандидата технічних наук.
З вересня 1977 р. працює на кафедрі металургії сталі асистентом, старшим викладачем, доцентом. У липні 1982 р. Петру Степановичу присвоєно вчене звання доцента кафедри металургії сталі. З 1988 р. - завідує кафедрою металургії сталі ім. професора І. Г. Казанцева.
У 1994 р. захистив докторську дисертацію. У 1995 р. йому присвоєно вчене звання професора. З 1997 р. П. С. Харлашин є академіком Академії наук Вищої школи України (відділення металургії). Наукові дослідження проводяться за напрямками: формування теоретичних і технологічних основ отримання матеріалів із заданими властивостями, вивчення високотемпературних фізико-хімічних, металлофізичних властивостей оксидних і металевих систем, розвиток теорії і розробка технології виробництва широкого сортаменту сталі, в тому числі з високофосфористих чавунів. Основний напрямок наукової діяльності П. С. Харлашина - прогресивні процеси металургії сталі і сплавів, які мають першочергове значення для вітчизняної науки і техніки.
З 2001 р. по лютий 2014 р. П. С. Харлашин - декан металургійного факультету ПДТУ.
До 75-річчя ПДТУ (2005 р.) Петро Степанович нагороджений Почесною медаллю.
У 2006 р. з творчим колективом ПДТУ він став переможцем Конкурсу «Книга Донбасу».
Професору Харлашину в 2010 р. вручена Почесна грамота Міністерства освіти і науки України «За сумлінну працю, плідну науково-педагогічну діяльність та особистий внесок у розвиток национальной освіти».
Петро Степанович представляв ПДТУ у міському конкурсі "Маріуполець року" (2012 р.) і посів перше місце в номінації «За вагомий внесок у розвиток науки» (Академічна наука).
За підсумками конкурсу «Краща книга року-2012» в номінації «Наукова книга. Технічні науки » лауреатом визнана книга колективу авторів ПДТУ «Питання сучасної металургії» (Харлашин Петро Степанович та ін.), видана в Донецькій друкарні "Норд Комп'ютер".
Серед розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки (організатор - Міністерство освіти і науки України) здобула перемогу робота «Розробка та впровадження програмного комплексу технології вдування порошкоподібних матеріалів в розплави і агрегати», в якій Харлашин П. С. був науковим керівником (2012 р.).
У квітні 2013 р. П. С. Харлашин стає лауреатом 2-го етапу обласного конкурсу «Кращий працівник року» у сфері освіти; йому вручена грамота в номінації «Кращий декан вищого навчального закладу».
За професійну діяльність і внесок у розвиток металургії у вересні 2013 р. Петро Степанович отримав золоту медаль і престижну премію «DiplomaDiMerito».
Ним опубліковано більше 700 наукових праць, у тому числі: 15 монографій, 34 підручників і навчальних посібників, отримано 68 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
П. С. Харлашин підготував 14 кандидатів і докторів наук. Він є членом спеціалізованої ради ПДТУ по захисту кандидатських дисертацій, головою експертної комісії університету та членом Експертної ради з металургії Міністерства освіти і науки України, а також - Міжнародної науково-технічної Ради з проблем позапічної обробки і безперервного розливання сталі, редакційних колегій наукових журналів («Метал і лиття України», «Металургійна і гірничорудна промисловість»), Вченої ради університету, Президії Науково-технічного товариства чорної металургії України.
Весь творчий шлях вченого П. С. Харлашин - яскравий приклад творчого і серйозного підходу до вирішення питань наукової та педагогічної роботи, плідного союзу вищої школи і виробництва.

Основні праці

Виноски

Бібліографія на сайті НТБ Приазовського Державного Технічного університету, м Маріуполь