Скребцов Олександр Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 68: Рядок 68:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://mariupoltv.com.ua/doktor-nauk-professor-aleksandr-skrebtsov/ Доктор наук, профессор Александр Скребцов]
* [http://mariupoltv.com.ua/doktor-nauk-professor-aleksandr-skrebtsov/ Доктор наук, профессор Александр Скребцов]
* [http://pr.ua/news.php?new=35881 Путь ученого к мировой славе – девять десятилетий]{{ref-ru}}
* [http://www.mariupolnews.com.ua/descr/1612 Ветеран ВОВ Александр Скребцов: «На фронте такое впечатление, что все стреляют в тебя»]{{ref-ru}}
* [http://www.mariupolnews.com.ua/descr/1612 Ветеран ВОВ Александр Скребцов: «На фронте такое впечатление, что все стреляют в тебя»]{{ref-ru}}



Версія за 06:51, 8 грудня 2015

Скребцов Олександр Михайлович
Народився 2 грудня 1924(1924-12-02) (99 років)
хутір Зубівка, Бєлгородська область
Місце проживання Маріуполь, Україна
Країна Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Московський інститут сталі і сплавів
Галузь Металургія
Заклад
Файл:LogoPSTU.png
Приазовський державний технічний університет
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор технічних наук
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня
Особ. сторінка Посилання

Олександр Михайлович Скребцов (2 грудня 1924, хутір Зубівка, Бєлгородська область) — вчений-металург, доктор технічних наук, професор кафедри теорії металургійних процесів, академік Міжнародної Кадрової академії.

О. М. Скребцов отримав визнання в науці своїми новаторськими дослідженнями металургійних процесів за допомогою методу радіоактивних ізотопів на комбінаті «Азовсталь» м. Маріуполь.

Біографія

О. М. Скребцов народився 2 грудня 1924 р. в Ново-Оскольском районі Бєлгородської області (хутір Зубівка). У 1940 р. вся сім'я переїхала на проживання в м. Маріуполь.

У 1941 р., після початку Великої Вітчизняної війни, сім'я повернулася на батьківщину — хутір Зубівка. У 1942 році закінчив 10-й клас, а в лютому 1943 р. був призваний до лав Радянської Армії. Навесні 1946 р. був демобілізований з армії.

У 1947 році поступив, а в 1953 році з відзнакою закінчив Московський інститут сталі і сплавів за спеціальністю «Фізика металів» і був направлений на металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь, де працював до 1965 р. в центральній заводської лабораторії інженером, старшим інженером, керівником дослідницької групи.
При ініціативної підтримки співробітників ЦНІІЧМ та за активної участі А. М. Скребцова на комбінаті «Азовсталь» в п'ятидесяті роки були виконані методом радіоактивних ізотопів перші роботи по найважливіших недостатньо вивченим питань сталеплавильного виробництва. У цей час на комбінаті були проведені також великі дослідження з вивчення деяких сторін роботи доменних печей, поведінки в шахті шихтових матеріалів, зносу вогнетривів, напрямки руху газів в зрівнювальному газопроводі і т. д.

Було проведено дослідження формування зносу наварок подин мартенівських печей, що дозволило збільшити їх стійкість. Вивчено деформація металу при виготовленні рейок в прокатних валках, що дало можливість поліпшити їхній калібрування.

За всі ці роботи комбінат «Азовсталь» був нагороджений Дипломом I ступеня ВДНГ СРСР, а О. М. Скребцов — Малою золотою медаллю.

У 1961 р. Олександр Михайлович захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по радіоізотопної тематиці під керівництвом професора, доктора хімічних наук А. А. Жуховицкого, а в 1973 р. — на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.

У 1963 р. у видавництві «Металургія» опублікована одна з перших монографій О. М. Скребцова по використанню радіоактивних ізотопів в металургійних дослідженнях. У 1965 р. вона була перевидана в Лондоні англійською мовою[1]. Посилання на цю монографію зустрічаються в багатьох періодичних виданнях світу.

З 1965 р Олександр Михайлович пов'язав свою долю зі Жданівським металургійним інститутом (нині — Приазовський державний технічний університет). До 1974 р. працював доцентом кафедри «Теорія металургійних процесів». У 1974 р. затверджений ВАК у званні професора цієї кафедри. У період 1975–1990 рр. завідував кафедрою ливарного виробництва чорних і кольорових металів. У цей період він доклав багато сил для організації лабораторії ливарного виробництва, її оснащення сучасним обладнанням, а також організації навчального процесу та його методичного забезпечення. У ці роки підготовка фахівців-ливарників була піднята на якісно новий рівень. За цей же час Скребцовим було підготовлено 8 кандидатів наук. З 1990 р. по теперішній час Олександр Михайлович працює професором кафедри (нині — кафедра «Теорія металургійних процесів» (ТМП)). Його основні лекційні курси: «Теоретичні основи ливарного виробництва» і «Затвердіння і властивості ливарних сплавів».

О. М. Скребцов має більш 480 наукових праць, у тому числі 10 монографій, 40 винаходів. Результати великого числа досліджень, виконаних під його керівництвом, були впроваджені у виробництво. Олександр Михайлович і сьогодні бере активну участь у житті університету: є членом спеціалізованої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій, редактором розділу «Металургія» збірника наукових праць «Вісник Приазовського державного технічного університету».

Основні праці

  • Скребцов А. М. Радиоактивные изотопы при исследовании мартеновского процесса / А. М. Скребцов. — М. : Металлургиздат, 1963. — 137 с.
  • Влияние ввода добавок металлошихты в алюминиевый расплав в процессе плавки на его свойства в жидком и твердом состояниях / Г. А. Иванов, А. М. Скребцов, А. А. Золотаренко, Д. С. Стельмах // Университетская наука — 2014 : Междунар. науч.-техн. конф. : тез. докл. / ГВУЗ «Приазов. гос. техн. ун-т». — Мариуполь, 2014. — Т. 1. — С. 135–136.
  • Изучение структуры стали отобранной во время ее плавки / А. М. Скребцов, Ю. Д. Кузьмин, А. О. Секачев, А. С. Качиков, В. В. Терзи // Там же. — С. 126
  • Поиск математической зависимости между квазиравновесной ККР и односторонней ко дендритной ликвацией элементов в сплавах на основе железа и никеля / В. В. Терзи, Ю. Д. Кузьмин, А. С. Качиков, А. О. Секачев, В. В. Балакин, А. М. Скребцов // Университетская наука — 2014 : Междунар. науч.-техн. конф. : тез. докл. / ГВУЗ «Приазов. гос. техн. ун-т». — Мариуполь, 2014. — Т. 1. — С. 126–128.
  • Про взаимосвязь образования горячих трещин в цилиндрических отливках с порядком ввода шихты в печь ИЧТ-2 / Г. А. Иванов, А. М. Скребцов, А. Г. Кафтанатий, А. О. Калашников // Там же. — С. 137–138.
  • Проценко Д. Н. Десульфурация чугуна порошковой проволокой / Д. Н. Проценко, А. М. Скребцов // Там же. — С. 128.
  • Скребцов А. М. Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов: конспект лекций по дисциплине «Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов» для студентов специальности 7.05040201 «Литейное производство черных и цветных металлов и сплавов» дневной и заочной форм обучения / А. М. Скребцов, А. В. Федосов; ГВУЗ «ПГТУ». — Мариуполь, 2014. — 60 с. — Режим доступу: посилання
  • Скребцов А. М. Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов: методические указания к решению задач и выполнению курсовой работы по дисциплине «Моделирование и оптимизация технологических систем и процессов»: для студентов специальности 6.05 «Литейное производство черных и цветных металлов» дневной и заочной форм обучения / А. М. Скребцов, А. С. Качиков; ГВУЗ «ПГТУ», Каф. технологии и компьютеризации литейного производства. — Мариуполь, 2014. — 65 с. — Режим доступу: посилання

Примітки

Джерела

Посилання