Бауер Євген Францевич: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Hjvfy (обговорення | внесок) м додана Категорія:Режисери німого кіно з допомогою HotCat |
Ezhinka (обговорення | внесок) →Біографія: вікіф. |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати як художник-постановник і режисер. Перша робота в кіно - замовлення на створення декорацій для фільму «[[Трьохсотріччя дому Романових (фільм) |Трьохсотріччя дому Романових]]» (1913) [[Торгового Дому Дранкова]], потім Бауер в якості постановника ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює [[Брати Пате (Московське відділення) | московське відділення французької компанії «Брати Пате»]], для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в [[Торговий дім Ханжонкова]], що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості. |
Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати як художник-постановник і режисер. Перша робота в кіно - замовлення на створення декорацій для фільму «[[Трьохсотріччя дому Романових (фільм) |Трьохсотріччя дому Романових]]» (1913) [[Торгового Дому Дранкова]], потім Бауер в якості постановника ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює [[Брати Пате (Московське відділення) | московське відділення французької компанії «Брати Пате»]], для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в [[Торговий дім Ханжонкова]], що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості. |
||
З кінця [[1913]] до початку [[1917]] року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогоднішній день збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «[[Мрії (фільм) |Мрії]]», «[[Після смерті (фільм, 1915) |
З кінця [[1913]] до початку [[1917]] року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогоднішній день збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «[[Мрії (фільм) |Мрії]]», «[[Після смерті (фільм, 1915)|Після смерті]]» (обидва — 1915), «[[Життя за життя (фільм, 1916)|Життя за життя]]» (1916), «[[Революціонер (фільм, 1917) |Революціонер]]» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з [[Мозжухін Іван Ілліч|Іваном Мозжухіним]], [[Холодна Віра Василівна|Вірою Холодною]], [[Полонський Вітольд Альфонсович|Вітольдом Полонським]], [[Перестіані Іван Миколайович|Іваном Перестіані]], [[Каралли Віра Олексіївна|Вірою Каралли]] та іншими. |
||
1917 року Бауер разом з основним штатом [[Торговий дім Ханжонкова | ательє Ханжонкова]] перебрався на нову студійну базу в [[Ялта |
1917 року Бауер разом з основним штатом [[Торговий дім Ханжонкова | ательє Ханжонкова]] перебрався на нову студійну базу в [[Ялта|Ялті]], де поставив кінострічку «[[За щастям (фільм, 1917)|За щастям]]» з молодим актором [[Кулешов Лев Володимирович|Левом Кулешовим]] (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «[[Король Парижа]]» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: [[22 червня]] (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою [[Рахманова Ольга Володимирівна|Ольгою Рахмановою]]. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 22:27, 11 грудня 2015
Євген Францевич Бауер | |
---|---|
Евгений Францевич Бауэр | |
Дата народження | 1865 |
Місце народження | Москва, Російська імперія |
Дата смерті | 22 червня 1917 |
Місце смерті | Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія |
Громадянство | Російська імперія |
Alma mater | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
Професія | кінорежисер |
Кар'єра | 1913—1917 |
IMDb | ID 0061955 |
Бауер Євген Францевич у Вікісховищі |
Євген Францевич Бауер (* 1865, Москва — † 9 червня (22 червня) 1917, Ялта) - російський режисер німого кіно, театральний художник і сценарист. Його режисерські роботи мали великий вплив на естетику російського кінематографу початку XX століття.
Біографія
Євген Бауер народився 1865 року в Москві в сім'ї обрусілого чеха музиканта Франца Бауера і оперної співачки. З дитинства виявляв артистизм, брав участь в аматорських постановках (сестри його були професійними актрисами).
1887 року закінчив Московське училище живопису, скульптури і зодчества. Змінив багато професій - працював художником-карикатуристом, складав сатиричні замітки для преси. Надалі проявив себе як майстер художньої фотографії, а перейшовши працювати до театру - як постановник, імпресаріо і, в першу чергу, професіонал в області сценографії. У 1890-х роках він одружується з акторкою і танцівницею Ліною Анчаровою (її прізвище він використовував у роки Першої світової війни в псевдонімі «Євгеній Анчаров», так як його прізвище звучало занадто «по-німецьки»).
Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати як художник-постановник і режисер. Перша робота в кіно - замовлення на створення декорацій для фільму «Трьохсотріччя дому Романових» (1913) Торгового Дому Дранкова, потім Бауер в якості постановника ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює московське відділення французької компанії «Брати Пате», для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в Торговий дім Ханжонкова, що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості.
З кінця 1913 до початку 1917 року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогоднішній день збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «Мрії», «Після смерті» (обидва — 1915), «Життя за життя» (1916), «Революціонер» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з Іваном Мозжухіним, Вірою Холодною, Вітольдом Полонським, Іваном Перестіані, Вірою Каралли та іншими.
1917 року Бауер разом з основним штатом ательє Ханжонкова перебрався на нову студійну базу в Ялті, де поставив кінострічку «За щастям» з молодим актором Левом Кулешовим (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «Король Парижа» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: 22 червня (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою Ольгою Рахмановою.
Посилання
- «Євген Бауер» на сайті IMDb (англ.)