Менгісту Хайле Маріам: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м додана Категорія:Ефіопські військовики з допомогою HotCat |
Ahonc (обговорення | внесок) м стильові правлення |
||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
[[1974]] року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 року став першим заступником голови [[Дерг|Тимчасової військово-адміністративної ради]], що до [[1987]] року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому [[1977]] року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З [[21 травня]] [[1991]] року — в еміграції. |
[[1974]] року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 року став першим заступником голови [[Дерг|Тимчасової військово-адміністративної ради]], що до [[1987]] року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому [[1977]] року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З [[21 травня]] [[1991]] року — в еміграції. |
||
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії [[соціалізм]]у. Вважається одним з найжорстокіших правителів [[XX століття]] (за роки його правління загинули від 200 тис. |
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії [[соціалізм]]у. Вважається одним з найжорстокіших правителів [[XX століття]] (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в [[Еритрея|Еритреї]] привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до [[Зімбабве]], де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгисту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари. |
||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://vseslova.com.ua/word/ |
* [http://vseslova.com.ua/word/Менгисту_Хайле_Маріам-63985u Менгисту Хайле Маріам] |
||
{{Президенти Ефіопії}} |
{{Президенти Ефіопії}} |
||
Версія за 20:23, 20 грудня 2015
| Менгисту Хайле Маріам амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року | |||
| Попередник: | Тефері Бенті | ||
| Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
| 10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Тесфає Гебре Кідан | ||
| Народження: |
21 травня 1937 (86 років) Galla-Sidamo Governorated, Італійська Східна Африка | ||
| Країна: | Ефіопія і Зімбабве | ||
| Релігія: | Ефіопська православна церква[1] | ||
| Партія: | Робітнича партія Ефіопії і Commission for Organizing the Party of the Working People of Ethiopiad | ||
| Нагороди: |  
| ||
.svg)
.svg)
Менгисту Хайле Маріам (нар. 21 травня 1937 або 1941) — військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один з лідерів ефіопської революції.
1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівного органу революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після повалення монархії у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради, що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робочої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — остання цифра включає також померлих від голоду). Розвал економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгисту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.